ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
29 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/149/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - адвокат Ошарін Д.С.
від Одеської міської ради - Асташенкова О.І.
Прокурор - Тунік В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2023
у справі №916/149/21
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до 1) Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф 777”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф 777”, в якому просив суд:
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972 від 06.11.2015) про реєстрацію виправлень до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки №24, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. про реєстрацію змін розділу №48546085 від 05.09.2019, яким змінено загальну площу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з 7607,7 кв.м на 7206 кв.м.;
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842298 від 24.09.2019) про виділ частки з об'єкта нерухомого майна;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842171 від 24.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки №24, загальною площею: 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48725641 від 17.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А;
- припинити право власності, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “Тріумф 777” на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1916440851101);
- припинити право власності, зареєстроване за Громадською організацією “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянку №24, загальною площею 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1921811351101).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково; визнано незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972 від 06.11.2015) про реєстрацію виправлень до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки №24, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1; визнано незаконним рішення державного реєстратора комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. про реєстрацію змін розділу №48546085 від 05.09.2019, яким змінено загальну площу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 36/1 з 7607,7 кв.м на 7206 кв.м.; визнано незаконним рішення державного реєстратора комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842298 від 24.09.2019) про виділ частки з об'єкта нерухомого майна; визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48842171 від 24.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянки №24, загальною площею: 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1; визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства “Агенція реєстраційних послуг” Одеської області Морозової О.С. (індексний номер 48725641 від 17.09.2019) про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею: 1111,3 кв.м, які розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1-А; припинено право власності, зареєстроване за Громадською організацією “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” на об'єкт нерухомого майна, а саме: автостоянку №24, загальною площею 278 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 36/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1921811351101); стягнуто з Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” (65078, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, буд. 28, код ЄДРПОУ 05508766) на користь Одеської обласної прокуратури 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) 13620 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №916/149/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріумф 777” на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №916/149/21 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №916/149/21 закрито.
12.01.2023 до суду першої інстанції від Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 у задоволенні заяви Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” за вх.№2-54/23 від 12.01.2023 про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 за нововиявленими обставинами - відмовлено, рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21 залишено в силі.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводиться до того, що наданими документами (клопотаннями ОСОБА_1 до Одеської міської ради, які датовані 2016 роком та доданими документами до них) заявник намагається спростувати висновок суду про відсутність підстав для застосування до вимог прокурора строків позовної давності.
Однак, як зазначено місцевим господарским судом, прокурором у даній справі були заявлені вимоги, зокрема, про визнання незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972 від 06.11.2015). Разом з тим, в обґрунтування нововиявлених обставин Громадська організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” надала до суду клопотання ОСОБА_1 до Одеської міської ради від 2016 року та в додатках до клопотання, зокрема, був визначений та доданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, з якого вбачається підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25915239 від 06.11.2015, державний реєстратор Петрушенко Т.А., тобто ідеться не про спірні у даній справі рішення державних реєстраторів. З наданого ОСОБА_1 до клопотання 2016 року витягу та договору купівлі-продажу, так само як і з інших документів та листування, не вбачаються ті обставини, про які Одеська міська рада дізналася з листа прокурора у 2020 році та які стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою у даній справі.
Проаналізувавши наявні обставини, які визначені заявником в якості нововиявлених, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказані обставини були наявні під час розгляду справи по суті, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, проте врахування їх судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, оскільки документи, на які посилається заявник, за своїм змістом не спростовують обставин, які були покладені в основу судового рішення, а отже зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на суть рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21, а тому у суду відсутні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась ОСОБА_1 з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 року - скасувати, постановити нове рішення, яким заяву ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 року по справі №916/149/21 - задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 року по справі №916/149/21 - скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Заступника прокурора Одеської обласної прокуратури - відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що Предметом спору у даній справі є скасування рішення державного реєстратора про збільшення площі об'єкту і як зазначено прокурором та встановлено судами при первісному розгляді справи, інші вимоги є похідними.
При цьому, як зазначає скаржник, на підтвердження наявності нововиявлених обставин по справі, заявником було надано до суду першої інстанції клопотання ОСОБА_1 до Одеської міської ради, яке датоване 2016 роком про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. У відповідь на вказаний лист Департамент вказав ОСОБА_1 про необхідність подати заяву відповідно до норм чинного законодавства, надати додаткові документи тощо. Також, заявником надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договір купівлі-продажу та договір про поділ нерухомого майна.
Відтак, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2016 році зверталась до Одеської міської ради та надавала відповідні правовстановлюючі документи, а саме договір купівлі- продажу, договір про поділ майна, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з яких вбачається, що загальна площа автостоянки №24 за адресою: АДРЕСА_1 становить 7607,7 кв.м., на переконання скаржника, твердження прокурора, що прокурор дізнався про порушене право Одеської міської ради раніше самої ради лише у 2019 році, а також твердження Одеської міської ради стосовно неможливості дізнатись щодо вказаних реєстраційних дій раніше - спростовуються наданими доказами.
Втім, апелянт вважає, що вказані обставини судом першої інстанції проігноровано з посиланням на те, що з наданих до суду клопотання ОСОБА_1 до Одеської міської ради від 2016 року та в додатках до клопотання, зокрема, був визначений та доданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з якого вбачається, що в ньому йдеться не про спірні у даній справі рішення державних реєстраторів.
Однак, на думку апелянта, визначальним є факт можливості Одеської міської ради дізнатись про порушене право ще у 2016 році, оскільки у всіх наданих до органу місцевого самоврядування документах зазначено, що загальна площа автостоянки №24 за адресою: АДРЕСА_1 становить 7607,7 кв.м., що на думку апелянта є достатнім для встановлення Одеською міською радою порушення свого права вчасно.
Отже, враховуючи наявну нововиявлену обставину, що на думку заявника має вирішальне значення до вирішення справи в частині розгляду заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, скаржник просить скасувати рішення суду про часткове задоволення позову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 по справі №916/149/21 та призначено справу до розгляду на 16.05.2023.
Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” в якому остання зазначає, що повністю погоджується із доводами апеляційної скарги та просить її задовольнити.
На переконання відповідача, враховуючи наявну нововиявлену обставину, яка не була та не могла бути відомою відповідачу, що на думку заявника має вирішальне значення до вирішення справи в частині розгляду заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції мав скасувати рішення суду про часткове задоволення позову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Також до суду апеляційної інстанції надійшов відзив заступника керівника Одеської обласної прокуратури в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що про факт порушення інтересів держави в особі Одеської міської ради через реєстрацію за ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» права власності на автостоянку № 24, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, що не передавалась останній у користування або власність, Одеській міській раді стало відомо з листа прокуратури Одеської області від 03.04.2019 №05/1-947вих19, що підтверджується листом юридичного департаменту Одеської міської ради, одержаного у відповідь на зазначений лист прокуратури, та відповідно спростовує твердження апелянта з приводу того, що про порушене право позивач був обізнаний раніше.
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури також відзначає, що з листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 14.03.2022 № 01-19/271, доданого відповідачем до заяви про перегляд судового рішення, вбачається, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй було повідомлено про необхідність надання необхідних документів для подальшого розгляду порушеного питання. Однак, запитувані документи до Департаменту надано не було. Отже, з вказаного листа вбачається, що питання надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 фактично не розглядалось по суті, тобто не вивчались документи із зазначеного питання, адже їх не було представлено в необхідному (повному) обсязі.
Окрім того, як відзначає заступник керівника Одеської обласної прокуратури з доданих до заяв ОСОБА_1 з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою документів, зокрема, договору купівлі-продажу від 06.11.2015, договору поділу майна від 06.11.2015, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015 не вбачається факту реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 7607,7 кв. м, по АДРЕСА_1 .
З вищеперелічених документів, на які посилається апелянт, на переконання заступника керівника Одеської обласної прокуратури не вбачається очевидного порушення прав Одеської міської ради на відповідну земельну ділянку, а факт їх отримання Одеською міською радою сам по собі не свідчить про можливість дізнатись нею про таке порушення. З доданого ОСОБА_1 до клопотання 2016 року витягу та договору купівлі-продажу, так само як і з інших документів та листування, не вбачаються ті обставини, про які Одеська міська рада дізналася з листів прокурора у 2019, 2020 роках та які стали підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою у справі № 916/149/21.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/149/21 оголошено перерву до 29.05.2023.
Під час судового засідання від 29.05.2023 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Прокурор та представник Одеської міської ради заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про перегляд за новоявленими обставинами ГО “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” послалась на те, що Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ “Тріумф 777”, третя особа - ГО “Одеська обласна організація автомобілістів” про визнання незаконним та скасування рішення реєстратора, визнання правочину недійсним, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва.
Як стверджує заявник, під час ознайомлення з матеріалами справи №947/25261/22 представником ГО “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” встановлено наявність відповіді директора Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради вих.№01-19/271, що адресована прокурору Київської окружної прокуратури міста Одеси Андрію Парію, наступного змісту: “до Одеської міської ради надходили звернення гр. ОСОБА_1 від 01.09.2016 №31-К-5660, від 30.08.2016 №02.2-10/807 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,32 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства та про надання згоди на проведення її експертної грошової оцінки. Департаментом було повідомлено заявнику про необхідність надання необхідних документів для подальшого розгляду порушеного питання. Запитувані документи до Департаменту не надано”.
Вподальшому, ГО “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” звернулась з листом до гр. ОСОБА_1 від 29.11.2022, в якому просила останню надати інформацію щодо звернення до Одеської міської ради у 2016 році про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надання відповідних копій звернень та доданих документів.
13 грудня 2022 року гр. ОСОБА_1 надано відповідь на запит від 05.12.2022 та додано копії відповідних документів, а саме: клопотання ОСОБА_1 від 26.08.2016 з відміткою про отримання Одеською міською радою 01.09.2016 та листування Управління архітектури та містобудування ОМР та Департаменту комунальної власності ОМР.
Заявник звертає увагу на те, що до клопотання ОСОБА_1 від 26.08.2016 (дата реєстрації ОМР 26.08.2016) додано копію договору купівлі-продажу від 06.11.2015 №2338, копію договору про поділ майна від 06.11.2015 №2341, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, копію технічного паспорту, геоподоснову М1:2000; відповідно до договору купівлі-продажу від 06.11.2015 №2338, договору про поділ майна від 06.11.2015 №2341, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015 вбачається, що загальна площа автостоянки №24 за адресою: АДРЕСА_1 становить 7607,7 кв.м.
ГО “ОООА” стверджує, що їй не були та не могли бути відомі обставини щодо звернення ОСОБА_1 , а тому на думку ГО “ОООА” вказані обставини є нововиявленими.
Як стверджує заявник, предметом спору у даній справі є скасування рішення державного реєстратора про збільшення площі об'єкту і як зазначено прокурором та встановлено судами при первісному розгляді справи, інші вимоги є похідними. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2016 році зверталась до Одеської міської ради та надавала відповідні правовстановлюючі документи, а саме договір купівлі-продажу від 06.11.2015 №2338, договір про поділ майна від 06.11.2015 №2341, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, з яких вбачається, що загальна площа автостоянки №24 за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова (теп. Небесної Сотні), 36/1 становить 7607,7 кв.м., твердження прокурора, що прокурор дізнався про порушене право Одеської міської ради раніше самої ради лише у 2019 році, а також твердження Одеської міської ради стосовно неможливості дізнатись щодо вказаних реєстраційних дій раніше, на думку заявник, спростовуються наданими доказами.
Отже, враховуючи наявну нововиявлену обставину, яка не була та не могла бути відомою відповідачу ГО “ОООА”, що на думку заявника має вирішальне значення до вирішення справи в частині розгляду заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, заявник просив суд скасувати рішення суду про часткове задоволення позову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 1 ст. 320 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за наявності підстав для такого перегляду та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Водночас, суд зазначає, що нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Колегія суддів наголошує, що важливим при перегляді судового рішення є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» - принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 12.05.2020 у справі № 51-517ск18 Верховний суд зазначив, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.
У Постанові від 17.04.2018 у справі №1510/2-1411/11 Верховним Судом наведена правова позиція, згідно якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
За таких обставин, при зверненні до суду із заявою в порядку глави 3 ГПК України заявником повинно бути доведено наявність підстав, встановлених ст. 320 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Тобто, володіючи доказами у справі, учасник має надати його суду не чекаючи висловлення позиції суду, оскільки протилежні дії можуть свідчити про неповне виконання учасником справи своїх обов'язків, передбачених ГПК України.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
Так, колегія суддів зазначає, що звертаючись із позовом у даній справі до суду першої інстанції в обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що рішення державного реєстратора Пенчева К.Л. (індексний номер 25906972 від 06.11.2015) про реєстрацію виправлень до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна є незаконним. Прокурор зазначив, що подальші рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, які виникли внаслідок виділу об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 36/1, також є незаконними та такими, що прийняті з порушенням Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; незаконні дії порушують встановлений чинним законодавством порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності Одеської міської ради, що є підставою для захисту інтересів держави у судовому порядку.
Також, у поданій позовній заяві прокурором обґрунтовано необхідність представництва інтересів держави в суді через невжиття Одеською міською радою як уповноваженим органом заходів, направлених на захист майнових інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах.
Так, з листа юридичного департаменту Одеської міської ради вбачається, що про факт проведення державної реєстрації права власності ГО “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” на автостоянку № 24, загальною площею 7607,07 кв.м, Одеській міській раді стало відомо з листа прокуратури Одеської області від 03.04.2019 № 05/1-949вих19, який доданий до позовної заяви.
Зазначеним листом прокуратури області повідомлено Одеську міську раду про факт порушення інтересів держави через реєстрацію за ГО “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” права власності на автостоянку № 24, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, що не передавалась останній у користування або власність.
В свою чергу, ГО “ОООА” під час розгляду справи було заявлено про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.
Однак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовну заяву подано в межах строків позовної давності передбачених ст. 257 ГПК України, зокрема спірне рішення державного реєстратора Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972) було прийнято 06.11.2015, разом з цим, з наявного у справі листа Юридичного департаменту Одеської міської ради від 12.12.2020 №162-пр/вих. вбачається, що Одеській міській раді про наявність оскаржуваного рішення стало відомо лише з листа прокурора від 30.11.2020 №15/3/2-490вих20; отже, оскільки з матеріалів справи не вбачається та відповідачем-1 не заперечена ця обставина, суди визнали, що підстав для застосування до вимог прокурора строків позовної давності за клопотанням відповідача-1 немає.
В той же час, заява Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/149/21 зводиться до того, що наданими документами (клопотаннями ОСОБА_1 до Одеської міської ради, які датовані 2016 роком та доданими документами до них) заявник намагається спростувати висновок суду про відсутність підстав для застосування до вимог прокурора строків позовної давності, оскільки з даного листав з додатними до нього документами Одеській міській раді стало відомо про наявність порушеного права.
Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи дійсно наявні клопотання ОСОБА_1 до Одеської міської ради від 01.09.2016 за вх.№31-К-5660, від 30.08.2016 за вх.№02.210/807, відповідно до яких ОСОБА_1 просила:
- надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 , орієнтовною площею 0,32 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; надати згоду на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,32 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; додатки до клопотання: копія договору купівлі-продажу від 06.11.2015 за №2338, копія договору про поділ нерухомого майна від 06.11.2015 за №2341, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, копія технічного паспорту, геоподоснова М1:2000. На вказаних клопотаннях наявні відмітки, зокрема, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про їх реєстрацію.
Окрім того, в матеріалах справи наявні відповіді Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 20.09.2016 на відповідні клопотання ОСОБА_1 , в яких Департамент вказав ОСОБА_1 про необхідність подати заяву відповідно до норм чинного законодавства, уточнити цільове використання земельної ділянки, а також надати додаткові документи, зокрема, копії документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_1 на всі будівлі та споруди, розташовані в межах земельної ділянки, бажаної для викупу.
Отже, ОСОБА_1 , як учаснику даної справи, який у відповідності до вимог ст. 42 ГПК України зобов'язаний, зокрема, подавати усі наявні докази в порядку та строки, встановлені законом або судом та не приховувати докази, станом на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було достеменно відомо про наявність відповідних клопотань до Одеської міської ради від 01.09.2016 за вх.№31-К-5660, від 30.08.2016 за вх.№02.210/807.
Втім, ОСОБА_1 фактично було приховано такі докази та не надано їх під час розгляду даної справи. При цьому, колегія суддів зауважує, що представник ОСОБА_1 приймав участь у розгляду даної справи, зокрема під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з обставинами даної справи, зокрема й про наявність заяви Громадської організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” про застосування строків позовної давності та обставин на яких вона ґрунтується.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що дійсно за приписами ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі саме особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Проте, у даному випадку колегія суддів зауважує, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Однак, як вже було зазначено вище, про наявність відповідних доказів було відомо третій особі по справі ОСОБА_1 , бездіяльність якої, яка полягає зокрема у неповідомленні та ненаданні суду відповідних доказів, свідчити про неповне виконання учасником справи своїх обов'язків, передбачених ГПК України та свідчить про недобросовісну поведінку останньої.
Колегія суддів також зазначає, що заявник посилається в якості нововиявлених обставин на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, з якого вбачається, що: дата та час державної реєстрації: 06.11.2015, державний реєстратор Петрушенко Т.А., підстава виникнення права власності: договір купівлі продажу №2338 від 06.11.2015, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25915239 від 06.11.2015, розмір частки: 25,1000, власник: ОСОБА_1 , загальна площа автостоянки №24 за адресою: АДРЕСА_1 становить 7607,7 кв.м. та договір купівлі-продажу від 06.11.2015 та договір про поділ нерухомого майна від 06.11.2015.
Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, прокурором були заявлені вимоги, зокрема, про визнання незаконним рішення державного реєстратора Шостої одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Пенчева Костянтина Леонтійовича (індексний номер 25906972 від 06.11.2015).
Між тим, в обґрунтування нововиявлених обставин Громадська організації “Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” надала до суду клопотання ОСОБА_1 до Одеської міської ради від 2016 року та в додатках до клопотання, зокрема, був визначений та доданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №47096943 від 06.11.2015, з якого вбачається підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25915239 від 06.11.2015, державний реєстратор Петрушенко Т.А., тобто ідеться не про спірні у даній справі рішення державних реєстраторів.
З наданого ОСОБА_1 до клопотання 2016 року витягу та договору купівлі-продажу, так само як і з інших документів та листування, не вбачаються ті обставини, про які Одеська міська рада дізналася з листа прокурора у 2020 році та які стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою у даній справі.
Судова колегія також зауважує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. А тому, для перебігу позовної давності має значення встановлення або можливість встановлення особою права та інтереси, якої порушено, саме факту порушення.
В той же час, на переконання колегії суддів, вищевказані обставини, зокрема, які свідчать про отримання Одеською міською радою, копій документів, з яких вбачається реєстрація прав власності на нерухоме майно, самі по собі, без їх детального вивчення, не можуть свідчать про можливість порушення відповідних прав. У даному випадку, як свідчать наявні матеріли справи, про порушення таких прав стало відомо саме прокуратурі, шляхом вивчення даних Державного реєстру речових прав та відповідних документів, про що вподальшому було повідомлено Одеську міську раду.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що з листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 14.03.2022 № 01-19/271, доданого відповідачем до заяви про перегляд судового рішення, вбачається, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй було повідомлено про необхідність надання необхідних документів для подальшого розгляду порушеного питання. Однак, запитувані документи до Департаменту надано не було, що не заперечується учасниками справи.
Наведене свідчить про те, що питання надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 фактично не розглядалось по суті, тобто не вивчались документи із зазначеного питання, адже їх не було представлено в необхідному (повному) обсязі.
До того ж, з доданих до заяв ОСОБА_1 документів з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою документів, зокрема, договору купівлі-продажу від 06.11.2015, договору поділу майна від 06.11.2015, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015 не вбачається факту реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 7607,7 кв. м, по АДРЕСА_1 .
Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 06.11.2015 на користь ОСОБА_1 відчужено 25/1000 частин автостоянки № 24, які складались лише з адміністраторської літ. «А», загальною площею 96,3 кв. м. Аналогічна інформація вбачається з договору поділу майна від 06.11.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015.
З наданих ОСОБА_1 документів вбачається, що загальна площа автостоянки 7607,7 кв. м, однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, окрім вищевказаної адміністраторської вона складається з диспетчерської літ. «Б», оглядової ями ПТО з навісом літ. «В», гаражів літ. «Г-1 - Г-25, вимощення, естакади, трансформаторної, огорожі, площі яких не зазначено, право власності на які належить ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 02.04.2009, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, та виготовленого технічного паспорту від 07.02.2009.
Водночас, відповідно до вищевказаного свідоцтва, ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» належить право власності на автостоянку № 24, загальною площею лише 96,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, з вказаних документів, на які посилався заявник, як на нововиявлені обставини, не вбачається фактичного порушення прав Одеської міської ради на відповідну земельну ділянку, а факт їх отримання Одеською міською радою сам по собі не свідчить про можливість дізнатись останньою про таке порушення.
Окрім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, із посиланням на відповідну практику Великої Палати Верховного Суду, вказані обставини були наявні під час розгляду справи по суті, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, проте врахування їх судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, оскільки документи, на які посилається заявник, за своїм змістом не спростовують обставин, які були покладені в основу судового рішення, а отже зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на суть рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2022 у справі №916/149/21.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищевикладеного наведені скаржником доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків місцевого господарського суду з приводу відсутності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав наведених заявником.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.03.2023 по справі №916/149/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2023.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Поліщук Л.В.
Суддя Таран С.В.