Справа № 308/6372/23
31.05.2023 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП,
07.04.2023 о 19 год. 16 хв. за адресою: м. Ужгороді, пр. Свободи 49, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW», н.з. НОМЕР_1 здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався по зустрічній смузі руху, що спричинило створення аварійної обстановки, а саме: примусило учасників руху змінити швидкість і напрямок руху. Своїми діями водій порушив вимоги п. п. 8.7.3 «е» та 16.6 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом отримання повістки в електронній формі за допомогою sms-повідомлення, про причини неявки не повідомлено.
При цьому враховую, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши дану справу, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП - порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, а саме проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 099862 від 07.04.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 своїми підписами в протоколі підтвердив, що права та обов'язки йому роз'яснені, зі змістом протоколу ознайомлений, його копію отримав, що до протоколу внесені правильні дані щодо його особи;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 581010 від 07.04.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано стягненню;
рапортом інспектора взводу 2 роти 2 бат. УПП в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції А. Охобської від 08.04.2023;
наявним у матеріалах справи та дослідженим відеозаписом з відеореєстратора, який міститься на DVD-R диску, що доданий до протоколу.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, та з урахуванням санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ч. 5 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одну тисячу чотириста сорок п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. судового збору.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай