Справа № 305/598/23
Провадження по справі 2/305/241/23
05.06.2023 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Грегірчак А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Поштак Юстини Степанівни в інтересах ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивача - адвокат Поштак Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, яке видано 02 листопада 2021 року виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 211. 22 листопада 2005 року, спадкодавець, ОСОБА_2 вчинила заповітне розпорядження, за яким жилий будинок з прилеглими до нього надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті та на що вона за закон матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2016 року до дня смерті ОСОБА_2 , остання у зв'язку з потребою в постійному догляді, проживала в будинку свого сина, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Про існування заповіту складеного на свою користь позивач не знав, він не проживав і не був зареєстрований в одному житловому будинку з спадкодавцем. Про те, що на його користь складено заповіт, позивач дізнався менше ніж за місяць до подачі позову до суду, коли звернувся до нотаріуса з усною заявою щодо впорядкування правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відповідно до постанови державного нотаріуса № 2 від 15 лютого 2023 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений, звернутись до суду з вказаним позов про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явились, до суду представник позивача подала заяву з проханням розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності представника відповідача. Також в заяві зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , про що 02 листопада 2021 року виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області України складений актовий запис № 211, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 02.11.2021 року.
22.11.2005 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Кицка М.М. та зареєстрований у реєстрі за № 2/638. Згідно зазначеного заповіту спадкодавець заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жилий будинок з прилеглими до нього надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті та на що вона за закон матиме право.
Про існування вказаного заповіту позивач не знав, оскільки на момент його складання не проживав разом з спадкодавцем, а про його існування дізнався лише нещодавно, коли звернувся до нотаріуса з усною заявою щодо впорядкування правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24/753/0/4-13 позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування після померлої матері, у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Так, частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , суд зазначає наступне. Після смерті матері позивача ОСОБА_2 , позивач у шестимісячний строк не подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки взагалі не знав про існування заповіту на його ім'я.
Зазначені обставини, на думку суду, виключали можливість звернення позивача в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Суд вважає, що зазначені причини є поважними та пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення цих дій.
За таких обставин суд доходить висновку, що причина пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважною, у зв'язку з чим вважає за можливе позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити, визначивши позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов представника позивача - адвоката Поштак Юстини Степанівни в інтересах ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Попова