Справа №127/578/21
Провадження №1-кп/127/33/21
31 травня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020040001194 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, -
В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно обвинуваченого обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу та свідків.Також зазначив, що у ОСОБА_4 відсутні стійкі соціальні зв'язки, він може переховуватися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 заперечив, вважає за можливе змінити міру запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, зазначивши, що клопотання прокурора є необґрунтоване та безпідставне, наразі ризики передбачені ст. 177 КПК України відпали, а нові ризики прокурором недоведені. ОСОБА_4 довгий час перебуває під вартою, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі обвинувачений не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо продовження строку тримання під вартою підтримав думку свого захисника. Просив змінити міру запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного засобу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, суд має право застосовувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003, взяття під варту - є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового розслідування ухвалою суду відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та останній вже тривалий час утримується під вартою, поряд з цим рішення по кримінальному провадженню не прийнято, винуватість обвинуваченого не доведена. Обвинувачений зобов'язується з'являтися в судові засідання, не перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
Суд також враховує те, що органами державного обвинувачення не зазначено достатніх даних які підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_4 буде ухилятись від судового провадження, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні чи продовжувати злочинну діяльність. Крім того, прокурор не довів, що встановлені під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику або ризикам.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що суду не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у разі не продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому суд вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, зможе забезпечити запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов'язати останнього: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 179, 183, 194, 331, 370-372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти з зали суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов'язати обвинуваченого: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та перебування.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у відповідності до ч. 2 ст. 179 КПК України в разі невиконання покладених на нього обов'язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: