Справа № 148/982/23
Провадження №1-кп/148/131/23
05 червня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження-
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження №12023020180000141, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , будучи засудженим 09.05.2022 Шаргородським районним судом Вінницької області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 162 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком три роки, ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2023 ОСОБА_4 скасовано іспитовий строк та направлено останнього для відбування покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, крім того, відносно якого 30.03.2023 до Шаргородського районного суду Вінницької області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023020180000090 від 19.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, продовжив злочинну діяльність за наступних обставин.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 07.04.2023 близько 19:40 год. з метою вчинення крадіжки чужого майна у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, продовженого згідно Закону про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 7664/2022 від 12.08.2022, прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого в ТРК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, вчинену повторно, ОСОБА_4 зайшов до відділу продажу алкоголю вказаного магазину. Переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні насліди і бажаючи їх настання, підійшов до стелажу із алкогольними напоями, де умисно, протиправно, таємно, з корисливих спонукань, з верхньої полиці стелажу викрав пляшку алкогольного напою, а саме віскі торгової марки Bushmills «Original» 1 л., вартість якого відповідно висновку експерта №2262/23-21 від 19.04.2023 становить 780 гривень 80 копійок, яку поклав до власного рюкзака, після чого не розрахувавшись за вказаний алкогольний напій, покинув приміщення магазину, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ФОП ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 780 гривень 80 копійок.
Прокурор звернувся в суд з клопотання про продовження обвинуваченому
ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який вчинено в період воєнного стану, перебуваючи на волі зможе переховуватись та ухилитись від явки до суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане клопотання прокурор підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не запеерчив проти клопотання прокурора, зазначивши, що копію клопотання отримав та знайомий з ним.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладається на думку суду.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників щодо нього, дослідивши надані докази, суд доходить наступного.
Так, встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрано ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.04.2023, строк якого спливає 05.06.2023 о 22:30 год. Підставою для його застосування стали ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обгрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.
За змістом ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладених у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п. 18 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
У зв'язку з чим суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому в разі доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення у їх взаємозв'язку з можливими ризиками.
Так, на переконання суду, не перестали існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , а саме, що він, перебуваючи на волі, може переховуватися та ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як встановлено, маючи судимості за корисливі злочини, він належних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну діяльність. Крім того, у нього відсутність сталі соціальні зв'язки, зокрема, постійне місце проживання, постійне офіційне місце роботи, сім'я.
Разом з тим, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому має високий ступінь суспільної небезпеки, вчинене в період воєнного стану.
А тому суд вважає, що на даному етапі судового розгляду більш м'які запобіжні заходи, альтернативні триманню під вартою, як такі, що достатні для запобігання вказаним вище ризикам, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 також необхідно визначити розмір застави в межах п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 53 680 грн., оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання обвинуваченим на час судового розгляду покладених на нього обов'язків, передбачених п.п.1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, та є гарантією реалізації його прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 197, 331, 350 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянину України, уродженцю с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, до 03.08.2023 включно.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
З дня внесення застави строком на два місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, невиконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1