Справа № 147/692/23
Провадження № 2/147/209/23
про залишення позову без руху
05 червня 2023 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення моральної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
02 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та матеріальної грошової допомоги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 у справі № 147/692/23 (провадження №2/147/209/23) визначено головуючого суддю Борейко О. Г.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відпоідно до ч.3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з обласного центру зайнятості матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 33429,44 грн., матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі 33429,44 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку 1134,44 грн. за кожен день прострочення.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 №100 (далі - Порядок № 100).
Нормами абз. 3 п.2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто що передують дню звільнення працівника з роботи. В силу пункту 5 розділу IV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) 4 дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
За змістом абз. 2 п. 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. З п. 8 Порядку №100).
Разом з тим, надані позивачем до позовної заяви Довідка про доходи з листопада 2022 по грудень 2022 та розрахункові листи за січень і лютий 2023 роки не містять необхідних відомостей, передбачених Порядком №100 для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Таким чином наявні в матеріалах позовної заяви розрахункові листки, не можуть бути належним підтвердженням розміру отриманої позивачем заробітної плати/доходу, а відтак і підставою для нарахування розміру середньомісячного заробітку, що підлягає стягненню із відповідача.
Відповідно до положень ч. 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року, справа №755/12623/19.
Оскільки предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому за пред'явлення вказаних позовних вимог позивач повинен сплатити судовий збір, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подано фізичною особою передбачена сплата судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи зазначені позивачем позовні вимоги зі стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1134,44 грн., розмір судового збору за позовні вимоги майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (складає на момент пред'явлення позову 1073,60 грн.).
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України, 050).
Враховуючи викладене, позовну заяву варто залишити без руху в порядку статті 185 ЦПК України та встановити позивачу семиденний строк для усунення недоліків шляхом подання суду належних доказів на підтвердження розміру отриманої позивачем заробітної плати/доходу, які є підставою для нарахування розміру середньомісячного заробітку, що підлягає стягненню із відповідача (або ж підстави неможливості надання таких доказів самостійно) та доказів сплати судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення моральної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Борейко