Справа № 135/1347/22
Провадження № 1-кп/135/19/23
іменем України
02.06.2023 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022025240000101 від 28 жовтня 2022 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, маючого повну середню освіту, працюючого підсобним робітником (поза штатом) на контрагентському об'єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика», неодруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-16.05.2013 Малинським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.357, ст.ст.70,72 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
-28.08.2013 Малинським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
-26.02.2014 Малинським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК до 6 років 6 місяців позбавлення волі;
-22.05.2014 Малинським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ст..71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі;
-24.04.2015 Коростенським міським судом Житомирської області за ч.4 ст.187, п.2 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.07.2021 року згідно ст.82 КК України, невідбуту частину строку покарання замінено на 4 роки 2 місяці 12 днів обмеження волі. На даний час відбуває покарання у ДУ «Бердичівський виправний центр (№108)» м. Бердичів Житомирська область, початок строку відбуття покарання 18.08.2021 року, кінець строку 17.08.2025 року, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
28 жовтня 2022 року біля 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля одного з кіосків поряд з територією філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» в м.
Ладижин Гайсинського району Вінницької області, вул. Хлібозаводська, 2Б, знайшов картонну коробку, в якій знаходилися два полімерних пакети один в одному, при розгортанні якого всередині виявив кристалічну речовину білого кольору загальною масою 9,6155 г, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVP, масою 7,0741 г, та помістив до внутрішньої кишені своєї куртки, незаконно придбавши таким чином психотропну речовину РVP, яку в подальшому незаконно зберігав до 18-02 годин 28 жовтня 2022 року, для власного вживання без мети збуту.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
На підставі ч.1 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України, разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 02 червня 2023 року, укладена між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, і обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язується: беззастережно визнати винуватість в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 грн. У відповідності до ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України покарання, призначене за цим вироком, і покарання, призначене вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 24.04.2015, заміненого ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 12.07.2021, складанню не підлягають і виконуються самостійно. Також угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до вимог статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Так, згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам ст.472 КПК України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і пояснив, що розуміє роз'яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_5 зрозумілі наслідки укладення та затвердження вищевказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим і вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.
Під час судового засідання на підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 , суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбаченні в угоді.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приймає до уваги наведені в угоді про визнання винуватості, конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, в період відбуття покарання, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, свідомо порушив закон України про кримінальну відповідальність та
вчинив новий умисний злочин, не одружений, працює, за місцем відбування покарання характеризується позитивно.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття.
Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є рецидив кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги тяжкість вчиненого злочину, обставини скоєного, особу обвинуваченого, а також виходячи з того, що покарання є не тільки карою за вчинений злочин, а має на меті виправлення обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 02 червня 2022 року і призначення узгодженого сторонами покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.309 КК України, а саме: у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 грн.
У випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч.1 ст.71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч.1 ст.71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
За правилами ч.3 ст.72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
При цьому положення ч.3 ст.72 КК не тільки не виключають можливості застосування положень ст. ст. 70, 71 КК щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч.3 ст.72 КК передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Отже, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період відбування покарання за попереднім вироком, та призначення покарання, яке згідно з ч.3 ст.72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст.71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку остаточне покарання слід визначати у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
При визначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує те, що він не відбув покарання за попереднім вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 24.04.2015 року, з урахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12.07.2021 року, якою невідбуту частину строку покарання замінено на 4 роки 2 місяці 12 днів обмеження волі. Початок строку відбуття покарання 18.08.2021 року, кінець строку 17.08.2025 року, на дату ухвалення вироку (02.06.2023 року) невідбута частина покарання - 2 роки 2 місяці 16 днів.
Таким чином, на підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст.72 КК України, до призначеного покарання за новим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 24.04.2015, заміненого ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.07.2021 року,
та призначити ОСОБА_5 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 2 місяці 16 днів та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, які виконувати самостійно.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим може бути затверджена судом.
Оскільки при призначенні остаточного покарання за правилами ст.71 КК України суд до призначеного покарання за новим вироком приєднує саме невідбуту частину покарання за попереднім вироком, початок строку відбування покарання має рахуватись або з дня ухвалення нового вироку, або ж з дня приведення такого вироку до виконання.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи №СЕ-19/102-22/16155-НЗПРАП від 17.11.2022 року у розмірі 2265 грн. 36 коп.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/1119/22 від 02.11.2022 року.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 02 червня 2023 року, укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022025240000101 від 28 жовтня 2022 року.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст.72 КК України, до призначеного покарання за новим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Коростенського міського суду Житомирської області від 24.04.2015, заміненого ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.07.2021 року, та призначити ОСОБА_5 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 2 місяці 16 днів та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, які виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у виді обмеження волі обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 02.06.2023, а покарання у виді штрафу - з дня приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи Вінницьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-22/16155-НЗПРАП від 17.11.2022 року у розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) гривень 36 копійок.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/1119/22 від 02.11.2022 року - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні: PVP, масою 7,0741 г, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №472 від 22.11.2022 року) - знищити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.2 ст.473 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1