Справа № 367/2633/23
Провадження №2/367/3837/2023
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2023 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київ-Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пірнівська сільська рада Київської області в особі Державного реєстратора Стукача Сергія Вікторовича про скасування незаконного рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київ-Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пірнівська сільська рада Київської області в особі Державного реєстратора Стукача Сергія Вікторовича про скасування незаконного рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно.
Частина друга статті 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною п'ятою статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, станом на момент подання позивачем позовної заяви, визначений п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 27 вересня 2021 року № 5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.
З викладеного вбачається, що кожний аркуш додатків має бути засвідчено позивачем, однак в порушенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України, докази додані до позовної заяви позивачем засвідчені не в повному обсязі та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Крім того, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем було заявлено чотири позовні вимоги, а саме, позивач просить: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2021 року (індексний номер рішення: 607842921 державного реєстратора Пірнівської сільської ради Київської області Стукача Сергія Вікторовича про реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (номер запису про право в державному реєстрі прав: 44329983); скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.10.2021 року індексний номер рішення: 608187151 державного реєстратора Пірнівської сільської ради Київської області Стукача Сергія Вікторовича про виправлення права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.07.2021 року (індексний номер піїнсння: №591825921 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про реєстрацію відступлення прав іпотеки та відомостей про попереднього та поточного Іпотекодержателя з ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КИЇВ ФІНАНС” (код ЄДРПОУ: 43385046) на ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); припинити право власності земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), визнати право власності (поновити запис) про право власності земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та зобов'язати АТ “УКРСИББАНК”, ТОВ “ФК “КИЇВ ФІНАНС” та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0371. яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - Позивачу ( ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Таким чином позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за які при поданні позову має бути сплачено судовий збір.
У матеріалах справи наявні квитанції про сплату судового збору на суму 3 019 (три тисячі дев'ятнадцять) гривень 40 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою розмір ставки судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2023 становить 1 073,60 грн.
Таким чином, позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру, та позивачу потрібно доплатити суму в розмірі 201 (двісті одна) гривня 40 копійок за вимоги немайнового характеру.
Крім того, слід звернути увагу на наступне.
Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, в позовній заяві позивачем зазначено, що вимога про припинення права власності та визнання права власності внаслідок скасування рішення про державну реєстрацію мають похідне значення і є складовими немайнових вимог, оскільки державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження набуття речових прав на нерухоме майно, а тому судовий збір не сплачується.
Разом з тим твердження позивача, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження набуття речових прав на нерухоме майно, а тому судовий збір не сплачується є помилковим.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові у справі № 916/1220/17 від 24.01.2018 року Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має оцінку, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Отже позовна вимога, пов'язана з підтвердженням чи оскарженням прав на майно, є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з майном, яке особа може набути чи позбавитися.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073 грн. 60 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн.).
Таким чином, позивачу слід вказати ціну позову, обумовлену вартістю майна станом на час подання позовної заяви до суду та здійснити оплату судового збору за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову, а також доплатити судовий збір в сумі 201 (двісті одна) гривня 40 копійок за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Київ-Фінанс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Пірнівська сільська рада Київської області в особі Державного реєстратора Стукача Сергія Вікторовича про скасування незаконного рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію та припинення права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя Ю.В.Кравчук