Справа № 339/81/23 149
3/339/113/23
05 червня 2023 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.,
розглянувши матеріали, які надійшли від від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 06 березня 2023 року о 16 год 15 хв ОСОБА_1 по вул. О.Степанівни в м.Болехів Калуського району Івано-Франківської області, в порушення п. 2.1а ПДР України керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , в якому було затемнено лобове скло та під час перевірки реєстраційних документів у водія було відсутнє посвідчення водія відповідної категорії.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, будучи првідомленим про час та місце розгляду справи, його неявка не є перешкодою для проведення розгляду справи.
Захисник Воробець Р.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Клопотання мотивовано тим, що вказаний протокол неправомірно складено працівником поліції, в якому не розкрито суть правопорушення, не вказано ознаки правопорушення передбачені ч.5 ст.126 КУпАП щодо повторності. Викладений таким чином протокол, як акт обвинувачення, без зазначення повторності, фактично містить склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, розгляд який проводиться не судом, а є компетенцією працівників поліції. ОСОБА_1 винним себе у вчиненні правопорушення не визнає та вказує, що транспортним засобом не керував, в матеріалах справи відсутні будь які докази керування ним транспортним засобом.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах цієї справи й надавши їм оцінку, суддя погоджується з доводами захисника про про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та відсутність в його діях складу цього правопорушення.
Як вбачається із змісту протоколу, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він керував транспортним засобом, в якому було затемнено лобове скло та під час перевірки реєстраційних документів у водія було відсутнє посвідчення водія відповідної категорії.
Такі дії кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.
Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиціями ч.2-4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до розділу VII "Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно" Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 р. №1395:
1. Повторним відповідно достатті 35КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
2. Винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою і шостою статті 121, частиною першоюстатті 128, частиною шостою статті 133-1КУпАП, здійснюється за місцем вчинення правопорушення за наявності відомостей про те, що це порушення не є повторним протягом року.
3. У разі неможливості встановити повторність постанова в справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не виноситься, а складається повідомлення про адміністративне правопорушення, яке у п'ятиденний строк разом із наявними матеріалами справи (рапортом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та засобів, у тому числі тих, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та іншими доказами) надсилається до підрозділу поліції за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення та вжиття заходів щодо подальшого розгляду.
Після здійснення перевірки на наявність повторності правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
4. Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу.
5. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Всупереч вищевказаним вимогам Інструкції, поліцейським не долучено до протоколу про адміністративне правопорушення довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, неотримання особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Наявний в матеріалах справи витяг з бази даних МВС ІПНП «АРМОР», відповідно до якого 02 вересня 2022 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, оскільки останній всупереч вимогам пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) належним чином не завірений та стосується іншої особи, а саме ОСОБА_2 .
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.
Тому через зазначені вище недоліки постановою суду 18 травня 2023 року вказаний матеріал повертався на доопрацювання, однак недоліки протоколу не усунені, відтак він не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненому.
Між тим, розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом та з диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП і прийти до висновку чи містять дії, які суддя вважає доведеними.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону перешкоджає постановленню у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника та інші.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Окрім того, як вбачається з досліджених матеріалів відеофіксації, працівник поліції при розгляді матеріалів справи та складання протоколу не ставив ОСОБА_1 у вину вчинення вказаного правопорушення повторно.
Згідно положень КУпАП суду не надано повноважень щодо перекваліфікації інкримінованих особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, діянь.
У разі відсутності ознак повторності правопорушник повинен бути притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що не є підвідомчим суду, так як згідно ст. 222 КУпАП, є компетенцією органів Національної поліції .
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як передбачено п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням викладеного, враховуючи, що недоліки матеріали справи після повернення на доопрацювання не усунені, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а тому провадження по справі відносно нього підлягає закриттю згідно п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.5 ст.126, ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.