Справа № 183/8168/22
№ 2/183/1547/23
31 травня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про:
- зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/4107/17 (провадження № 2/183/2724/17) від 18 жовтня 2017 року на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 серпня 2017 року - на 1/4 частину від заробітку доходу, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, -
28 листопада 2022 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого, із посиланням на ст.ст. 180, 182, 183, 192 СК України зазначив те, що 31 березня 2012 року він зареєстрував шлюб з відповідачем у виконавчому комітеті Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, після укладення шлюбу відповідач взяла прізвище « ОСОБА_4 ». Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із відповідачем. Шлюбні відносини з відповідачем не склалися та на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/1490/17 від 04 травня 2017 року шлюб між сторонами розірвано. За рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/4107/17 від 18 жовтня 2017 року, з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 серпня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття. Позивач указує, що коли він погоджувався на стягнення аліментів в розмірі 1/2 частини заробітку не знав, що по закону, на одну дитину він повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від свого доходу, крім того, спочатку сподівався, що примириться з відповідачем та налагодить своє сімейне життя. 27 травня 2022 року позивач вдруге одружився та зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 у Новомосковському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) У ОСОБА_8 також є власна дитина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач указує, що його сімейний стан змінився, у зв'язку з чим змінився й матеріальний стан, оскільки і дружина, і дитина також потребують матеріального забезпечення. Також, позивач має на утриманні матір-інваліда та батька пенсіонера, яким також потрібна матеріальна допомога позивача. Крім того, розмір аліментів який стягується з позивача значно перевищує встановлений законодавством розмір аліментів на одну дитину, що ставить його у вкрай невигідне та скрутне становище.
Ухвалою судді від 07 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні 22 лютого 2023 року задоволено клопотання представника відповідача, долучено докази у справу у виді свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , згідно з яким ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », внаслідок чого судом замінено прізвище відповідача у справі на ОСОБА_4 . Також, у судовому засіданні представником відповідача наголошено на тому, що відзив на позовну заяву сторона відповідача подавати не буде та надасть пояснення по суті позову під час судового розгляду справи.
14 квітня 2023 року у судовому засіданні відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про витребування доказів у виді довідки про доходи відповідача. Судом задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів.
У судовому засіданні 31 травня 2023 року задоволено заяву представника позивача про долучення доказів.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити. Вказала, що під час розгляду судом питання про стягнення аліментів та його розміру 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 не заперечив проти визначення аліментів у частці від заробітку в розмірі частина від заробітку, оскільки намагався зберегти сім'ю. 27 травня 2022 року позивач одружився, має іншу сім'ю. Теперішня дружина відповідача вагітна та потребує утримання. Також, позивач сплачує аліменти на утримання батьків у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку на користь матері та у виді 1/6 частки з усіх видів заробітку на користь батька. Розмір аліментів перевищує 50 % від заробітної плати позивача. Батьки позивача похилого віку, мають захворювання. Також, між позивачем та відповідачем є конфлікт з приводу спілкування з дитиною. Стягнення з позивача визначеного судом розміру аліментів унеможливлює нормальне існування позивача. Вказала, що на час розгляду справи позивач проходить службу в лавах ЗС України, проте точної дати та виду проходження служби не знає. Про те, чи має позивач сестру не знає. Погіршення матеріального становища позивача проявляється в тому, що позивач має заборгованість по аліментам у відкритому виконавчому провадженні, повинен утримувати, окрім спільного сина з відповідачем, своїх батька, матір та теперішню дружину. Відповідач має самостійний дохід та повинна також утримувати дитину.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Вказала на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження погіршення матеріального становища платника аліментів. В матеріалах справи відсутні докази зміни сімейного стану позивача, відсутні докази вагітності теперішньої дружини. Докази, долучені представником позивача свідчать про наявність у батьків позивача ще однієї дитини. Докази, подані представником позивача свідчать про те, що з питанням про стягнення аліментів з позивача батьки останнього звернулися саме під час розгляду справи про зменшення розміру аліментів та наявні сумніви в тому, чи будуть такі рішення виконуватися. У рішеннях судів про стягнення з позивача аліментів на утримання батьків містяться відомості про свідоме погодження ОСОБА_3 з позовом, неповідомлення про наявність інших утриманців, що вказує на зловживання позивачем правом. Відсутні докази проходження позивача служби в ЗС України. Позивач має заборгованість перед відповідачем з аліментів на утримання дитини у розмірі, що перевищує 34 000,00 грн. Неможливість утримання сина у встановленому рішенням розмірі не доведена. Зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального становища дитини та, з огляду на доходи відповідача, аліменти у розмірі частки від заробітку будуть меншими, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступні промови, доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дійшов до наступного висновку.
Так, матеріалами справи у виді копій: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2012 року /а.с.8/, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03 вересня 2021 року /а.с.40/ підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_6 .
За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Сторонами, відповідно до змісту позову та пояснень визнано факт, що на момент звернення з позовом малолітня дитина проживає з матір'ю.
Відповідно до частин 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Так, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року у справі № 183/1490/17 розірвано шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , зареєстрований 31 березня 2012 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 3. Судом установлено, що сторони з осені 2015 року не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, позивач втратила почуття любові та поваги до чоловіка, подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає неможливим. Під час розгляду справи ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позов визнав, просив суд розірвати шлюб.
Обставини, вказані у рішенні також підтверджуються наданою позивачем копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 31 березня 2012 року /а.с.7/ .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 183/4107/17 присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 серпня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішенням суду встановлено, що на момент розгляду справи сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, дитина проживає з матір'ю. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження негативного стану здоров'я дитини, не містять доказів наявності у власності дитини нерухомого майна. Також сторонами визнано факт відсутності у відповідача на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, негативного стану здоров'я відповідача та отримання останнім доходу у вигляді пенсії, що свідчить про наявність можливості сплачувати аліменти на утримання дитини. Під час розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.
03 вересня 2021 року ОСОБА_10 укладено шлюб з ОСОБА_4 , після якого остання змінила прізвище на « ОСОБА_4 », вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.10/.
Також, 27 травня 2022 року ОСОБА_3 укладено шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27 травня 2022 року серії НОМЕР_4 /а.с.14/. ОСОБА_8 є матір'ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої вказано « ОСОБА_13 », що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 23 листопада 2007 року /а.с.17/.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року у справі № 183/826/23 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 січня 2023 року і довічно. Судом установлено, що ОСОБА_14 є матір'ю відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус пенсіонера та отримує пенсію за віком в розмірі 3 826,06 грн, що підтверджується копією довідки про доходи № 9331 4435 8720 8312. ОСОБА_14 має ряд хронічних захворювань, в тому числі перебуває на диспансерному обліку у лікаря травматолога з діагнозом: двобічний деф. корсартроз 3 ст., гонартроз 3 ст., комбінована контрактура у суглобах, лівому колінному суглобі, поширений остеохондроз хребта, порушення функцій ходьби вираженого ступеня. ОСОБА_14 у зв'язку з пенсійним віком, наявністю захворювань, відсутністю інших доходів, крім пенсії, потребує матеріальної допомоги. Відповідач позовні вимоги визнав, відповідачем не надано суду відомостей щодо його працевлаштування, перебування на його утриманні непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов'язань. При ухваленні рішення судом ураховано відсутність у відповідача інших осіб, що перебувають на утриманні. Під час розгляду справи сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, при цьому відповідач засобами поштового зв'язку надав суду заяву, у якій позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.
28 березня 2023 року судом видано виконавчий лист у справі № 183/826/23 /а.с.50/ та постановою державного виконавця від 04 квітня 2023 року ВП № 71446144 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 183/826/23, виданого 28 березня 2023 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_14 аліментів на утримання непрацездатної матері /а.с.46/. Вказане підтверджується копіями документів, наданих суду позивачем у засвідчених копіях.
Відомості про захворювання ОСОБА_14 , наявність у неї інвалідності третьої групи з 01 вересня 2022 року підтверджується також і наданою позивачем копією довідки № 73 до акту огляду МСЕК серії 12ААВ № 566614 від 28 вересня 2022 року /а.с.20/.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року у справі № 183/824/23 присуджено до стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 21 січня 2023 року. Рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, наданим суду у засвідченій позивачем копії. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 від 15 листопада 2016 року позивач ОСОБА_15 являється пенсіонером за віком. Також установлено, що ОСОБА_15 перебуває на обліку в Новомосковському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком у розмірі 2 590,25 грн, щомісяця, що підтверджується довідкою про доходи наданою Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області № 4254 2720 9822 1201 від 20 січня 2023 року (пенсійна справа № 912150170713). Суд ураховує відсутність доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_15 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання відповідача ОСОБА_3 , а тому підстав, у відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України для звільнення останнього від обов'язку утримувати свого батька, який потребує матеріальної допомоги, не убачається. Судом вказано, що приймаючи до уваги вік та матеріальне становище позивача, а також з урахуванням визнання позову відповідачем, в межах заявлених позивачем позовних вимог із відповідача, на користь позивача, необхідно стягувати аліменти на його утримання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 21 січня 2023 року.
22 травня 2023 року постановою державного виконавця від 22 травня 2023 року ВП № 71844522 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 183/824/23, виданого 11 травня 2023 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_16 аліментів на утримання непрацездатного батька /а.с.58/.
З довідки від 21 листопада 2022 року № 831, виданої Миколаївським старостинським округом Губиниської селищної ради /а.с.23/ убачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , 1960 року народження, ОСОБА_17 , 1982 року народження (фактично за місцем реєстрації не проживає), ОСОБА_3 , 1985 року народження. Фактично проживають без реєстрації: ОСОБА_8 , 1987 року народження, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, згідно з засвідченою копією Розрахунку заборгованості за аліментами за виконавчим документом № 183/4107/17 від 14 листопада 2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 станом на 01 січня 2023 року, складеного Старшим державним виконавцем Рибак О. О., заборгованість ОСОБА_3 становить 34853,50 грн /а.с.60/. З указаного розрахунку також убачається, що розмір доходу/середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості становить: червень 2021 - 9 232 грн; липень 2021 - 9 232 грн; серпень 2021 - 9 232 грн; вересень 2021 - 9 680 грн; жовтень 2021 - 9 680 грн; листопад 2021 - 9 680 грн; грудень 2021 - 9 680 грн; січень 2022 - 9 680 грн; лютий 2022 - 9 680 грн; березень 2022 - 9 680 грн; квітень 2022 - 9 680 грн; травень 2022 - 9 680 грн; червень 2022 - 9 680 грн; липень 2022 - 10 755 грн; серпень 2022 - 10 755 грн; вересень 2022 - 10 755 грн; жовтень 2022 - 12 054 грн; листопад 2022 - 12 054 грн; грудень 2022 - 12 054 грн. При цьому вбачається, що позивачем сплачено аліментів у червні 2021- 0 грн; в період липень 2021 - липень 2022 - по 3 000,00 грн щомісячно; в серпні 2022 - 300,00 грн; у вересні та жовтні 2022 по 3 000,00 грн щомісячно; в листопаді та грудні 2022 року - 7 000,00 грн /а.с.60/.
З огляду на викладене у співставленні зі змістом позовних вимог, убачається наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу зміни розміру аліментів на утримання дитини.
Вирішуючи позов, суд виходить з такого.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач фактично послався на те, що у нього змінився сімейний стан, оскільки він вступив в зареєстрований шлюб з ОСОБА_8 , яка має дочку ОСОБА_9 , а тому на його утриманні перебувають двоє дітей і те, що ч. 5 ст. 183 СК України передбачають розмір стягнення на двох дітей однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів.
Однак, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 1 та 2 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 183/4107/17 частка від заробітку,яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначена у розмірі 1/2 частини від заробітку, тобто, визначеною судом з урахуванням обставин справи, що розглядалися, а її зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні батьків, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Так, стороною позивача наданими в справу доказами жодним чином не підтверджується погіршення матеріального становища платника аліментів, оскільки суду не надано доказів, яким було матеріальне становище платника аліментів до виникнення обставин, з настанням яких позивач пов'язує підстави для зміни (зміна сімейного стану, рішення судів про сплату аліментів на утримання батьків) їх розміру та яке воно є після виникнення таких обставин. Зокрема, судом під час встановлення розміру аліментів на дитину враховано отримання ОСОБА_3 доходу у вигляді пенсії. Доказів на підтвердження того, що дохід позивача змінився не надано. Навпаки, наданий представником відповідача розрахунок заборгованості за аліментами, складений державним виконавцем, свідчить, що розмір доходу позивача збільшився. При ухваленні рішення у справі № 183/4107/17 ОСОБА_3 погоджувався з розміром аліментів, які просила стягувати ОСОБА_4 , визначений розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, нормами законодавства не передбачено неможливості стягнення аліментів на утримання дитини в такому розмірі.
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів зміни сімейного стану позивача, який впливає на сплату аліментів, а саме того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на утриманні позивача, оскільки батьком ОСОБА_9 є ОСОБА_13 , який зобов'язаний утримувати дитину. Саме лише одруження позивача на ОСОБА_8 не вказує на те, що ОСОБА_8 є непрацездатною, не має джерел доходу внаслідок визначених законом підстав та наявності саме у позивача обов'язку її утримувати.
Не можуть бути підставами для зміни розміру аліментів, оскільки не передбачені в якості обставин, що враховуються судом при визначенні їх розміру статтею 182 СК України, посилання на наявність доходу отримувача аліментів - відповідача у даному позові. Тому суд не приймає до уваги посилання сторони позивача про те, що права дитини при зміні розміру аліментів не будуть порушені, оскільки відповідач має можливість належно утримувати дитину.
Також не можуть бути підставами для зміни розміру аліментів і рішення судів про стягнення з позивача аліментів на утримання батьків, оскільки зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні батька та матір, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_4 - сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам на належне утримання, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При здійсненні такого висновку суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20.
Розглядаючи посилання представника позивача на наявність відмінностей у розмірах аліментів, визначених в частці від заробітку (доходу) позивача, які сплачуються на дитину та батьків, суд ураховує що за ч. 1 ст. 202, ст. 205 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Як свідчать судові рішення у справах № 183/826/23 та № 183/824/23, при визначенні розміру аліментів на утримання батьків судам відповідачем не надано відомостей щодо працевлаштування, перебування на утриманні ОСОБА_3 непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов'язань. Відтак, суд відхиляє дані посилання, як неналежні.
Також суд зазначає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Щодо посилання на те, що сукупний розмір аліментів за рішеннями судів перевищує законодавчо встановлений максимум відрахувань з доходів платника, суд виходить з такого.
Відповідно до частин другої, третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Так, судом установлено, що загальний розмір відрахувань, у випадку стягнення всіх аліментів, присуджених до стягнення з відповідача буде складати 92 % (6/12 + 3/12 + 2/12).
Однак, як убачається зі змісту рішень у справах № 183/826/23 та № 183/824/23, ОСОБА_3 , знаючи про наявність рішення щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини (на що вказує сплата ним аліментів в 2021 та 2022 році), не повідомляв у справах № 183/826/23 та № 183/824/23 про стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_6 у розмірі частини від заробітку, надаючи заяви про визнання позову, внаслідок чого судами така обставина не враховувалась. Крім того, обмеження щодо загального розмір усіх відрахувань у 50 відсотків не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. А тому, суд з урахуванням права дитини на належне утримання від батьків, відхиляє дані посилання сторони позивача на те, що визначений судом розмір аліментів ставить його в край невигідне та скрутне становище, як неналежні.
Посилання ж позивача на те, що ст. 183 СК України визначено розмір аліментів на одну дитину - 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів суд не приймає до уваги з огляду на те, що даною статтею не визначено законодавчо встановлений розмір аліментів в частці від заробітку на одну, чи більше дітей, а встановлено обставини, за дотримання яких у того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина виникає право звернутися до суду в наказному, а не в позовному, провадженні та яке передбачає прискорену процедуру розгляду питання щодо стягнення аліментів.
Суд ураховує, що обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Таким чином, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 , оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану та зміна його сімейного стану. Шлюб з іншою особою, яка має на утриманні дитину, рішення про стягнення аліментів на непрацездатних батьків не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на дитину.
При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та відмови позивачу у позові - судові витрати по справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 05 червня 2023 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Д. О. Парфьонов