Справа № 308/11971/21
01 червня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання адвоката Євценка Романа Ігоровича, що діє від імені ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2021 року, -
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2021 року громадянку України ОСОБА_1 визнано винною в порушенні митних правил (ч. 6 ст. 470 МК України) та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «AUDI», модель «A2», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_2 , вартість якого згідно протоколу про порушення митних правил №1077/30500/21 від 03.08.2021 року становить 51 045,12 грн.
На підставі ч. 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати легковий автомобіль марки «AUDI», модель «A2», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_2 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави його вартість в розмірі 51 045,12 грн.
Стягнуто з громадянки України ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору.
Відповідно до постанови, - 03.08.2021 року о 06 год. 55 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» (ЗМК - пасажирська) митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав пасажирський атобус марки «SETRA» моделі «S 417GT-HD» номер кузова № НОМЕР_3 , державний реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , у якому в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 , яка прямувала з України до Чехії в приватних справах.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”.
До митного контролю гр. України ОСОБА_1 подала закордонний паспорт НОМЕР_5 від 24.10.2017 року.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 10.01.2018 року через пункт пропуску "Маяки-Удобне-Паланка" митного поста "Аккерман" Одеської митниці гр. України ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «AUDI», модель «A2», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_2 .
Згідно ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно зі ст. 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.
Відповідно до ст. 95 Митного кодексу України до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.
Станом на 03.08.2021 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значився.
У своєму письмовому поясненні гр. України ОСОБА_1 підтвердила факт ввезення зазначеного транспортного засобу та не вивезення його за межі території України вчасно. У митний орган із письмовою заявою щодо продовження терміну ввезення транспортного засобу гр. України ОСОБА_1 особисто не зверталася.
Згідно мережі Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля «AUDI», модель «A2», кузов № НОМЕР_1 , складає 1600 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 03.08.2021р. складає 51 045 грн. 12 коп. (п'ятдесят одна тисяча сорок п'ять грн. 12 коп.).
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «AUDI», модель «A2», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_2 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Євценко Р. І. (діє від імені ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні під час розгляду даної справи, про винесене судове рішення дізналася тільки 01 травня 2023 року, коли на її банківський рахунок було накладено арешт.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути скаржнику, виходячи з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
З матеріалів справи слідує, що постанова судді винесена 24 грудня 2021 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 04 січня 2022 року.
Апеляційна скарга подана 05 травня 2023 року, тобто по спливу одного року і чотирьох місяців.
Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подала апеляційну скаргу у передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1). ОСОБА_1 давала пояснення з приводу виявленого правопорушення (а.с.6). У своїх поясненнях, а також у заяві до суду першої інстанції ОСОБА_1 вказала номер телефон, на який слід відправляти SMS повідомлення (а.с.6, 7, 14). Цей номер телефону співпадає з номером телефону, вказаного скаржником в апеляційній скарзі. У справі також є довідки місцевого суду про доставку СМС на телефон, який особисто вказав апелянт (а.с.16, 17).
Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.198р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її адвокат не виявили належного бажання бути присутніми під час розгляду справи в суді першої інстанції, не цікавилися результатами розгляду справи, без поважних причин не оскаржили в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд також констатує, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
На будь-які інші обставини (хвороба, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку не вказується.
Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання адвоката Євценка Романа Ігоровича, що діє від імені ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови - відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Євценка Романа Ігоровича, що діє від імені ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2021 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.