02 червня 2023 року м. Дніпросправа № 215/3061/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 р. в адміністративній справі №215/3061/22 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 р. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 р. була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною ухвалою скаржнику було запропоновано у десятиденний строк з дня її отримання надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Копію зазначеної ухвали згідно повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав 20 травня 2023 р.
На адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним станом. До заяви надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 14 березня 2023 р., за даними якої в лютому 2022 р. ОСОБА_1 отримав 4 786,00 грн. соціальних виплат, а в період з березня по грудень 2022 р. щомісячно отримував 2 393,00 грн. соціальних виплат.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 р. (справа №215/5482/17), є дискреційним
правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Скаржником не додано достатніх доказів, наявність яких дозволила б суду прийняти рішення про звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 р. в справі №9901/166/19.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 02 червня 2023 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 р. в адміністративній справі №215/3061/22 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 02 червня 2023 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий