Справа № 420/2464/23
02 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 06.02.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 14.03.2023 позов ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
До суду від позивача 27.02.2023 за вх №5829/23 надійшла заява із належним чином оформленою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні пенсії по віку;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію по досягненню 60 років тобто з 10.12.2022 року.
03.03.2023 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх №5829/23), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , з 01.04.1983 року працювала на посаді помічника завідуючого складу в колгоспі «Правда» та була звільнена 24.05.1990 за власним бажанням, що підтверджується записом в трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.04.1983. Вказує, що 16.12.2022 позивач отримала відмову №155650003472 від 16.12.2022 Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області у зараховуванні пенсійного стажу за період роботи в колгоспі «Правда» оскільки відсутня довідка про відпрацьовані вихододні. Зазначає, що позивач з даною відмовою я не згодна. Вказує, що колгосп «Правда» 08.02.2000 був реорганізований та вся документація не передана на зберігання до трудового архіву. Зазначає, що запис в трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.04.1983 за період роботи в колгоспі «Правда» в трудовій книжці наявний.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 27.03.2023 за вх №9397/23 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, Головним управлінням розраховано стаж, який склав 23 роки 4 місяці 24 дні. До страхового стажу ОСОБА_1 . Головним управлінням не зараховано зокрема: період роботи в колгоспі «Правда», оскільки відсутня довідка про відпрацьовані вихододні; період догляду за дитиною 1984 року народження, оскільки відсутня інформація про факт виховання до трьохрічного віку. В документах електронної пенсійної справи наявний паспорт ОСОБА_2 , однак документи про зміну прізвища відсутні. Вказано, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком - не менше 29 років.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.04.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), визначено розгляд справи №420/2464/23 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
03.05.2023 ухвало суду визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст.262 КАС України та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії усіх матеріалів пенсійної справи позивача.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 18.05.2023 за вх №ЕП/17978/23 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовна вимога в частині зобов'язання Головного управління в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в колгоспі “Правда” згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 10.12.2022., не підлягає задоволенню, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження Головного управління. Вказано, що у позивачки недостатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком. Зазначено, що Головне управління виконало свої обов'язки повною мірою, а саме сформувало електронну справу, в свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за принципами екстериторіальності розглянуло заяву Позивача з урахуванням наданих документів та прийняло відповідне рішення.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
З наданої до суду копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , судом, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.1983 по 24.05.1990 працювала в колгоспі «Правда» на посаді помічника завідуючого складу.
Також з вказаної трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 відпрацювала:
- 1983 року 281 трудоднів (з 210 днів встановленого мінімуму);
- 1984 року 202 трудоднів (з 190 днів встановленого мінімуму);
- 1985 року 304 трудоднів (з 190 днів встановленого мінімуму);
- 1986 року 302 трудоднів (з 180 днів встановленого мінімуму);
- 1987 року 287 трудоднів (з 190 днів встановленого мінімуму);
- 1988 року 264 трудоднів (з 190 днів встановленого мінімуму);
- 1989 року 251 трудоднів (з 190 днів встановленого мінімуму).
13.12.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вказаної заяви позивач додала зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 .
16.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за результатами розгляду заяв позивача прийнято рішення №155650003472, відповідно до якого: «…Страховий стаж особи становить 23 роки 4 місяці 24 дні
Результати розгляду, документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
• період роботи в колгоспі “Правда”, оскільки відсутня довідка про відпрацьовані вихододні.
• період догляду за дитиною 1984 р.н., оскільки відсутня інформація про факт виховання до трьохрічного віку. В документах ЕПС наявний паспорт ОСОБА_2 , однак документи про зміну прізвища відсутні.
Заявниця працює.
Прийнято рішення у призначенні пенсії по віку відмовити, оскільки відсутній необхідний страховий стаж».
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась до суду з даною заявою.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі-Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положеннями ст. 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до провадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058.
Змістом частини 1 статті 56 Закону 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно зі статтею 62 Закону 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до п.20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Постановою Ради Міністрів СРСР № 310 від 21.04.1975 затверджено Основні положення про порядок видачі трудових книжок колгоспників, згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Отже, документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
При цьому, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, їх обік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа (п. 13 Основних положень).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).
Положеннями пункту 1.8 Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Відповідно до пункту 4.1. Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Як вже вказано судом, основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка.
Суд зазначає, що як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , у такій трудовій книжці наявні записи про прийняття позивача на роботу в колгосп «Правда» 01.04.1983, встановлений у такому колгоспі мінімум трудоднів та кількість відпрацьованих нею трудоднів у 1984-1989 роки, та запис про звільнення позивача з колгоспу 24.05.1990.
Судом встановлено, що в архівній довідці №168 від 10.08.2022 Архівного відділу Березівської районної державної адміністрації Одеської області зазначено, що у колгоспі правда були встановлені мінімуми вихододнів: 1984-1985 роки - 190 вихододнів, 1988-1989 - 196 вихододнів, 1990-1994 роки - 200 вихододнів.
Отже, незважаючи на наявні розбіжності у трудовій книжці позивача та у зазначеній архівній довідці у кількості мінімуму вихододнів, позивач відпрацювала значно більше встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі «Правда».
Суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 зробив висновок, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З вищевикладеного вбачається, що при розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії відповідачем прийнято рішення без врахування усіх обставин, тобто необґрунтовано.
Відтак, враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області протиправно не зарахувало позивачу період роботи позивача у колгоспі «Правда» за 01.01.1983-31.12.1989 роки (враховуючи відсутність у трудовій книжці позивача відомостей про трудову участь ОСОБА_1 у 1982 та 1990 роках).
З вищевикладеного вбачається, що при розгляді заяви позивача про призначення їй пенсії відповідачем прийнято рішення без врахування усіх обставин, тобто необґрунтовано.
Щодо доводів оскаржуваного рішення про не зарахування періоду догляду за дитиною 1984 р.н., оскільки відсутня інформація про факт виховання до трьохрічного віку, суд зазначає, що позивач у зазначений період працювала в колгоспі «Правда», а тому враховуючи положення п. ж) ч. 1 ст. 56 Закону 1788-XII такі доводи пенсійного органу є беззмістовними.
Суд також не приймає до уваги доводи про те, що в документах ЕПС наявний паспорт ОСОБА_2 , однак документи про зміну прізвища відсутні, оскільки в рішенні не зазначено, яким чином це впливає на обчислення страхового стажу для призначення позивачу пенсії.
За вказаних обставин, враховуючи врахування відповідачами 23 років 4 місяців та 24 днів страхового стажу позивача, приймаючи до уваги висновки суду про протиправність неврахування період роботи позивача у колгоспі «Правда» за 01.01.1983-31.12.1989 роки, тобто 7 років, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області про відмову у призначенні позивачу пенсії по віку № НОМЕР_3 від 16.12.2022 є протиправним та таким, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області №155650003472 від 16.12.2022 про відмову у призначенні позивачу пенсії по віку ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.01.1983 по 31.12.1989 у колгоспі «Правда» та призначити їй пенсію за віком.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1073,60 грн. судового збору.
Зважаючи на задоволення судом основної вимоги позивача, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1073,60 грн, оскільки саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області №155650003472 від 16.12.2022 про відмову у призначенні позивачу пенсії по віку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.01.1983 по 31.12.1989 у колгоспі «Правда» та призначити їй пенсію за віком.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ).
Відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Центральна площа, 3, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 40329345);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.А. Вовченко