Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 травня 2023 року Справа№200/922/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) через представника адвоката Король Тетяну Володимирівну звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі-відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач - 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 р. № 050750001386 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи позивача з 1988 року по червень 1998 рік, з листопада 2000 року по 28.02.2003 р. до загального стажу роботи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за доданими документами до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано спірні періоди роботи з січня 1988 року по червень 1998 року, з листопада 2000 року по 28.02.2003 року, оскільки в архівній довідці наданої заявником ім'я по батькові зазначено скорочено (Вас.Ник.), що не відповідає паспортним даним та в довідці відсутня інформація про наказ про прийняття на роботу. Вважає рішення відповідача - 1 неправомірним, оскільки трудовий стаж підтверджений документами. У зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 13 березня 2023 року відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Тому відповідно до наведених норм справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.
Відповідачем №1 надано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи: з січня 1988 по червень 1998 згідно з довідкою від 26.03.2020 №07-03/420, оскільки ім'я та по батькові російською мовою ОСОБА_2 не відповідають паспортним даним позивача; з листопада 2000 по 28.02.2003, оскільки відсутній наказ про прийняття на роботу, а також ім'я та по батькові російською мовою ОСОБА_2 зазначені у довідці від 26.03.2020 № 07-03/418 не відповідають паспортним даним позивача.
Згідно з поданими документами страховий стаж позивача становить 17 років 1 місяць 14 днів, що позбавляє позивача на отримання пенсії, оскільки відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 передбачено страховий стаж 20 років. З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачем - 2 надано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для розгляду заяви позивача.
Згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж на дату звернення позивача становить 17 років 01 місяць 14 днів.
До страхового стажу не зараховано:
- період роботи з січня 1988 по червень 1998 згідно з довідкою від 26.03.2020 №07-03/420, оскільки ім'я по-батькові особи (російською - Вас. Ник, ОСОБА_3 ) не відповідають паспортним даним заявника (російською - ОСОБА_3 );
- період роботи з листопада 2000 по 28.02.2003, оскільки відсутній наказ про прийняття на роботу, а також ім'я та по-батькові (російською - Вас. Ник.) зазначені у довідці від 26.03.2020 №07-03/418 не відповідають паспортним даним заявника (російською - ОСОБА_3 ).
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи з січня 1988 по червень 1998, з листопада 2000 року по 28.02.2003, необхідно надати уточнюючі документи про приналежність даних зазначених у довідках від 26.03.2020 № 07- 03/418 та від 26.03.2020 №07-03/420.
Відповідно, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 №050750001386 за зверненням від 09.02.2023 ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки від 216.10.2022 р. № 1251-7001593790 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 .
13 листопада 2020 року позивач звертався до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17 листопада 2020 року рішенням Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 160, відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого слідує розрахунок стажу 20 років 3 місяці 20 днів, а отже, за наявним стажем 20 років, позивач має право на призначення пенсії за віком при досягнення позивачем 63 років, тобто з 14.01.2023 р.
09 лютого 2023 року позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На день звернення із заявою позивачу виповнилось 63 роки.
За наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 № 050750001386 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Підставою відмови у спірному рішенні зазначено відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Так, за підрахунком органу Пенсійного фонду відповідно наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 17 років 1 місяць 14 днів. До стажу не зараховано період роботи з січня 2018 року по червень 1998 року та з листопада 2000 по 28.02.2003 р., у зв'язку з наданням уточнюючих документів про приналежність зазначених у довідках від 26.03.2020 № 07-03/420 та від 26.03.2020 № 07-03/418 заявникові. За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи неправомірним рішення відповідача №1 щодо не зарахування до стажу періодів роботи, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закон №1058, починаючи - з 1 січня 2022 року, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років.
Починаючи з січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року від 22 до 32 років. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, право на призначення пенсії за віком визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не належить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній норми відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Судом встановлено, що спір виник через те, що відповідачем до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з січня 1988 по червень 1998 згідно з довідкою від 26.03.2020 №07-03/420, оскільки ім'я по-батькові особи (російською - Вас. Ник, ОСОБА_3 ) не відповідають паспортним даним заявника (російською - ОСОБА_3 );
- період роботи з листопада 2000 по 28.02.2003, оскільки відсутній наказ про прийняття на роботу, а також ім'я та по-батькові (російською - Вас. Ник.) зазначені у довідці від 26.03.2020 №07-03/418 не відповідають паспортним даним заявника (російською - ОСОБА_3 ).
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи з січня 1988 року по червень 1998 року, з листопада 2000 року по 28.02.2003 року відповідач - 1 зазначив про необхідність надання уточнюючих документів про приналежність даних, зазначених у довідках від 26.03.2020 № 07-03/418 та від 26.03.2020 №07-03/420.
З цього приводу суд зазначає, що у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а Верховний Суд зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З огляду на наведене, суд вказує, що в архівна довідка № 07-03/420 від 26.03.2020, видана ОСОБА_4 , (бойщик), який працював у колгоспі, колективному сільськогосподарському підприємстві (КСП) Правда с. Старомайорське, Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області із зазначенням його трудової участі у громадянському господарстві (кількість відпрацьованих днів) за 1988-1999 роки; а також архівна довідка № 07-03/418 від 26.03.2020, видана ОСОБА_4 , який займав посади (не вказана), працював у товаристві з обмеженою відповідальністю (ТзоВ) «Надежда» с. Старомайорське, Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області із зазначенням його трудової участі у громадянському господарстві (кількість відпрацьованих днів) за 2000-2003 роки.
Відтак, скорочення російськомовних ім'я та по-батькові позивача не викликає сумнівів у належності довідок, відомості яких не суперечать відомостям трудової книжки, і не може слугувати підставою для незарахування вищезазначеного періоду до страхового стажу.
За вказаних обставин, на переконання суду, формальна неточність у імені та по-батькові позивача, що міститься у довідках від 26.03.2020 №07-03/420 та від 26.03.2020 №07-03/418 не може бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права позивача на соціальний захист, тому до страхового стажу позивача слід зарахувати період роботи з 1988 року по червень 1998 рік, з листопада 2000 року по 28.02.2003 р., згідно з зазначених вище архівних довідок, які видані Великоновосілківською районною радою Донецької області (Великоновосілківський районний трудовий архів).
Приймаючи до уваги наведене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 р. № 050750001386 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є не обґрунтованим, прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію позивачу суд вказує, що заява позивача про призначення пенсії розглянута за правилами екстериторіальності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.
За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Крім того, суд не має підстав для зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції такого органу державної влади.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та розрахунку пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому, виходячи з предмету спору та змісту спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 року № 050750001386 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язання його повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 09 лютого 2023 року, з урахуванням висновків суду про зарахування до стажу зазначених судом періодів роботи позивача.
За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За частиною 8 вказаної статті у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1 073,60 грн., вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, через протиправне рішення якого виник спір.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10; ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.02.2023 року № 050750001386 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09 лютого 2023 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду про зарахування до стажу зазначених судом періодів роботи позивача з 1988 року по червень 1998 рік, з листопада 2000 року по 28.02.2003 року до загального стажу роботи.
У задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов