02 червня 2023 року Справа № 160/6452/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.01.2022 року № 912160182264 щодо відмови в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до заяви від 20.01.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 20.01.2022 року, провести відповідний перерахунок пенсії та виплачувати пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскарженого рішення, як такого, що прийнято відповідачем-2 усупереч вимогам законодавства України та через яке бажану пенсію призначено не з моменту звернення із заявою, а лише після встановлення юридичного факту. Зауважує, що встановлення юридичного факту можливо було уникнути, адже подані документи у повній мірі підтверджували обставини перебування на утриманні померлого годувальника. Підкреслює, що сама реєстрація місця проживання за різними адресами не може бути підставою для відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначав, що приймаючи оскаржене рішення відповідач-2 порушень вимог законодавства не допустив.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що позивачка з 02.11.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за віком по 07.09.2022, з 08.09.2022 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 11 травня 1984 року, шлюб зареєстрованого в м.Павлоград міським відділом РАЦС Дніпропетровської області, згідно із свідоцтва про шлюб від 11.05.1984 року серія НОМЕР_1 .
Згідно із свідоцтва про смерть від 20.12.2021 року серія НОМЕР_2 , виданого Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.01.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою встановленого зразка про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, до якої, окрім іншого, надала свідоцтво про шлюб від 11.05.1984 року серія НОМЕР_1 й свідоцтво про смерть від 20.12.2021 року серія НОМЕР_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 24.01.2022 року № 912160182264 позивачці відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника через відсутність документу про перебування на утриманні згідно із ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулась до Павлоградського міськрайонний суд Дніпропетровської області із заявою про встановлення юридичного факту.
Рішенням Павлоградського міськрайонний суд Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 185/2533/22 заяву позивачки задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 185/2533/22 набрало законної сили 02.09.2022.
08.09.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою встановленого зразка про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника та саме з цією дати таку пенсію позивачка отримає.
Утім, вважаючи, що така пенсія мала бути призначена із моменту першочергового звернення із відповідною заявою (20.01.2022 року), позивачка звернулась до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно п.3 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (абз. 2 ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 2 ст. 36 № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно ч.3 ст. 36 № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
В спірному випадку, позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника з тих підстав, що нею не надано до органу Пенсійного фонду документу, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Оскільки позивачка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV і на час смерті її чоловіка, отримувала пенсію за віком, умовою для переведення позивачки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є визнання її такою, що була на утриманні померлого годувальника.
За правилами п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Встановлені у справі обставини свідчать, сторонами не спростовано, що позивачка та її померлий чоловік мали зареєстроване місце проживання за різними адресами.
Документ, який би в установленому порядку засвідчував факт перебування позивачки на утриманні померлого чоловіка, зокрема, виданий органом місцевого самоврядування, позивачкою разом із заявою 20.01.2022 року не надано.
Акт від 07.02.2022 про фактичне місце проживання, складений головою правління ОСББ «Войнової 18», не є належним доказом спільного проживання позивачки з померлим чоловіком й перебування на його утриманні, навіть не зважаючи того факту, що разом із першочерговою заявою такий акт не надавався.
Відповідно до п. 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» житлово-експлуатаційні організації, інші підприємства, установи та організації, що забезпечували або забезпечують ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, передають їх відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Враховуючи вищевикладене, видача відповідних документів, зокрема, про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб є наданням адміністративної послуги, а Голова правління ОСББ не є суб'єктом надання адміністративних послуг.
Інші належні документи про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника станом на момент першочергового звернення до відповідача, позивачкою також не надані, а судом не встановлено.
Таким чином, оскільки позивачкою до заяви про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника від 20.01.2022 року та до суду не надано документів, які б підтверджували факт перебування її на утриманні померлого чоловіка станом на момент першочергового звернення до відповідача, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржене рішення відповідач-2 порушень вимог законодавства України не припустився, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог
. Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна