Справа № 522/19808/21
Провадження по справі № 1-кп/522/1045/23
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(повний текст)
29 травня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обєднанні в одному провадженні обвинувальні акти з додатками у кримінальних провадженнях № 12021163520000575 від 22.09.2021 року та №12021163520000620 від 12 жовтня 2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, Цигана (Рома), громадянина України, не одруженого, не працюючого та який ніде не навчається, без освіти, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 20.10.2021 року Біляївським районним судом Одеської області за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
- 24.05.2022 року Біляївським районним судом Одеської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, на підставі ст.ст.70,71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі у виді 5 років 5 днів позбавлення волі без конфіскації майна;
- 20.06.2022 року Біляївським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
13 жовтня 2021 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021163520000575 від 22.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України.
02 листопада 2021 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021163520000620 від 12 жовтня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України.
Під час виконання примусових приводів обвинуваченого до зали судового засідання для розгляду обвинувальних актів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , було встановлено, що ОСОБА_3 утримується під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на підставі вироку Біляївського районного суду Одеської області від 20.06.2022 року.
Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 від 19.05.2023 року в порядку п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, ОСОБА_3 було тимчасово залишено в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для здійсення розгляду обвинувальних актів відносно нього, які перебувають в провадженні Приморського районного суду м.Одеси.
Під час судового засідання 29.05.2023 року обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12021163520000575 від 22.09.2021 року та №12021163520000620 від 12 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 були об'єднанні в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи № 522/19808/21, провадження № 1-кп/522/1045/23.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Позиція учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих в рамках вказаних обвинувальних актів, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Протягом тривалого часу, ухвалами Приморського районного суду м.Одеси від 01.11.2021, 07.07.2022, 03.02.2023, 10.03.2023,17.04.2023 року були оголошені примусові приводи обвинуваченого ОСОБА_3 через його систематичну неявку.
Після встановлення відомостей щодо вібудвання покарання ОСОБА_3 в установі виконання покарань, ухвалою судді від 19.05.2023 року було тимчасово залишено ОСОБА_3 в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для розгляду обвинувальних актів відносно нього, які перебувають в провадженні судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 .
Суд вважає, що необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжкого, карається позбавленням волі до 8 років з конфіскацією майна, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких корислвих злочинів, обвинувачений офіційно не працевлаштований, ніде не навчається, не одружений, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків.
На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконни здійснювати вплив на потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів. Санкція найтяжчої статті передбачає покарання у виді позбавлення волі 8 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
При встановленні ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, суд виходить з того, що ОСОБА_3 не має постійного офіційного заробітку, ніде не навчався, не одружений, дітей не має, офіційного або постійного місця роботи не мав, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому є підстави вважати що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, або переховуватись від суду. Окрім цього, суд, шляхом здійснення доступу до ЄДРСР, встановив, що ОСОБА_3 за час з моменту вчинення першого інкримінованого йому епізоду кримінального правопорушення, вчинив інші злочини, за які був тричі засуджений вироками Біляївського районного суду Одеської області
Щодо наявності ризику незаконного впливу потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , то суд вважає, що судовий розгляд об'єднанyих обвинувальних актів відносно ОСОБА_3 перебуває на початковому етапі, жодних осіб ще допитано не було, матеріалів кримінального провадження не досліджено, а тому наявність вказаного ризику має високу ймовірність.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що існує необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, найтяжчий з яких карається позбавленням волі на строк до 8 років, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченому статті, тобто - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2023 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2684 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у максимальному розмірі для інкримінованої статті.
Керуючись ст. ст. 132, 176- 178, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 27.07.2023 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кп/522/1045/23.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 29.05.2023 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 02.06.2023 року о 10:00 годині в залі суду №131.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
29.05.2023