01 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/5016/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бакулін А.С., в порядку самопредставництва, витяг з ЄДР (в залі суду);
від відповідача - Євмінов Є.В., довіреність б/н від 01.06.23, наказ №126-вк від 19.08.22 про прийняття на роботу (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківжилбуд", м. Харків (вх. №721 Х/1) та апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш”, м. Харків (вх. №794 Х/1)
на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 (повний текст рішення складений 27.03.2023, суддя Аюпова Р.М.)
у справі №922/5016/21
за позовом Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків,
до Комунального підприємства "Харківжилбуд", м. Харків,
про стягнення коштів у розмірі 258 444, 63 грн
У грудні 2021 року Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківжилбуд" про стягнення заборгованості за договором підряду № 286-15/20 від 31.07.2020 в розмірі 258 444, 63 грн, з яких: 208 445, 67 грн - сума попередньої оплати; 32 268, 83 грн - пеня; 17 730,13 грн - сума штрафу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківжилбуд" на користь Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" пеню у розмірі 32 268, 83 грн, штраф у розмірі 17 730, 13 грн, судовий збір у розмірі 749, 98 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:
- матеріалами справи доведено, що позивач відповідно до платіжного доручення №10143 від 11.12.2020 належним чином акцептував виставлений рахунок відповідача та сплатив у повному обсязі вартість оплати матеріалів у розмірі 208 445, 67 грн, з огляду на що позивач зазначеними діями по сплаті грошових коштів у розмірі визнав, що правовідносини сторін по виконанню робіт за договором підряду продовжені і на час сплати цих коштів відсутнє порушення строків виконання робіт з боку підрядника;
- сторони у п.10.3 договору визначили обов'язкову умову для застосування замовником права на розірвання договору та стягнення збитків, а саме - направлення замовником підряднику письмового повідомлення протягом двадцяти календарних днів з моменту коли він дізнався про таке порушення, тому якщо замовник вважав, що підрядник з 30.09.2020 порушив строк виконання робіт за договором підряду, останній з метою реалізації свого права на розірвання договору підряду повинен був на підставі п.10.3 договору у строк до 19.10.2020 направити підряднику відповідне письмове повідомлення про розірвання договору;
- жодного повідомлення про розірвання договору замовник у термін до 19.10.2020 підряднику не направляв, а підрядник такого повідомлення у зазначений строк не отримував, тому в позивача відсутні правові підстави для застосування права на розірвання договору, передбачене п.10.2. договору, а відтак і відсутні правові підстави для заяви про розірвання договору підряду, яка міститься в претензії позивача від 06.07.2021 вих. №248-1091;
- позивачем були порушені вимоги ч.1 ст. 853 ЦК України та п. 4.1. договору щодо строків прийняття роботи, виконаної підрядником відповідно до договору, у зв'язку з чим позивач з 20.06.2021 втратив право посилатися на будь-які відступи відповідача від умов договору або недоліки у виконаній відповідачем роботі, що були заявлені КП «Харківжилбуд» на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624, 54 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами;
- невідпрацьована підрядником сума авансу утримується таким підрядником на належній підставі й не може бути стягнута з підрядника на користь замовника, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 208 445, 67 грн суми попередньої оплати, задоволенню не підлягає;
- відповідач приступив до виконання зобов'язання за договором підряду з порушенням його умов (пункт 5.2), у зв'язку з чим позивачем було застосовані до відповідача санкції у вигляді нарахованої пені та штрафу, що відповідає умовам договору (п. 7.2 та 7.3) та підлягає задоволенню.
Відповідач, Комунальне підприємство "Харківжилбуд", не погодилось із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилався на те, що:
- судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не було надано належної правової оцінки обставинам при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій за договором;
- місцевим господарським судом не було враховано те, що позивач належним чином акцептував рахунок відповідача від 09.12.2020 на оплату попередньої оплати матеріалів в розмірі 208 445,67грн та відповідно до платіжного доручення від 11.12.2020 №10143 належним чином сплатив в повному обсязі вартість оплати матеріалів, тому вказане доводить відсутність будь-якого порушення взятих на себе зобов'язань зі сторони відповідача, у тому числі щодо порушення строків виконання робіт;
- виконуючи умови договору підряду, підрядник після отримання попередньої оплати негайно приступив до виконання робіт, деталізований обсяг яких викладено у локальному кошторисі на будівельні роботи №02-01, що є невід'ємним додатком до договору підряду та підтверджується дефектним актом замовника, підписаного уповноваженими особами;
- відповідач своєчасно приступив до виконання своїх обов'язків за договором, здійснив відповідне придбання та поставку матеріалів для виконання робіт, а також виконав частину робіт, передбачених договором підряду, однак ані до 16.09.2020, ані після позивачем не було здійснено другого платежу, що є прямим порушенням умов договору підряду, та, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів господарсько-правової відповідальності у вигляді нарахованої пені та штрафу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.04.2023 для розгляду справи №922/5016/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Позивач, Акціонерне товариство “Завод “Елекроважмаш”, також не погодився із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Мотивуючи власну правову позицію, Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» зазначало про те, що:
- місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати, дійшов помилкового висновку щодо неможливості у даних правовідносинах реалізації замовником положень ч.2 ст. 849 ЦК України та пунктів 10.2, 10.3 договору, оскільки позивач мав право розірвати договір в односторонньому порядку й після 19.10.2020, тобто після терміну, коли він мав направити повідомлення про розірвання договору; направлення 06.07.2021 листа-претензії з посиланням на ст. 849 ЦК України є правомірною дією, яка свідчить про розірвання договору та, як наслідок, є документальною підставою на отримання відшкодування збитків;
- виконання договору відповідачем не ставиться у залежність від якихось умов (здійснення оплати позивачем, надання позивачем матеріалів тощо) окрім лише підписання договору, тому невиконання останнім його умов може мати наслідком застосування позивачем положень ч.2 ст. 849 ЦК України;
- судом першої інстанції при вирішенні даного спору не було враховано, що умовами укладеного між сторонами спору правочину не було передбачене поетапне прийняття робіт, тому акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2021 року не можуть вважатися документами, що свідчать про виконану підрядником роботу; також такі документи не можуть свідчити про прийняття роботи позивачем, оскільки останній не підписував дані документи;
- зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, а у разу його перевищення усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом, тому суд першої інстанції з цього приводу допустив неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права;
- у висновках суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, не вбачається причинного зв'язку між виконаними роботами на суму 196 624,54грн та висновками про відмову компенсації позивачу невідпрацьованої підрядником суду авансу, тому у будь-якому випадку, враховуючи строк дії спірного договору до 31.07.2021, набуття та утримання коштів відповідачем на даний час є безпідставним і являє собою підставу для реалізації позивачем права вимоги на такі кошти, керуючись положеннями статті 1212 ЦК України.
Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.04.2023 для розгляду справи №922/5016/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №922/5016/21 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5016/21; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш”, м. Харків (вх. №794 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 до надходження матеріалів справи.
27.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній підтримує викладену ним в апеляційній скарзі позицію та просить задовольнити вимоги позивача, викладені у поданій ним апеляційній скарзі.
02.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5016/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі №922/5016/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш”, м. Харків (вх. №794 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21; призначено справу до розгляду на "01" червня 2023 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов'язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі “Електронний суд”; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали, але не пізніше надходження до суду 18.05.2023.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2023 у справі №922/5016/21, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківжилбуд", м. Харків (вх. №721 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21; об'єднано в одне провадження апеляційні скарги позивача, Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", та відповідача, Комунального підприємства "Харківжилбуд", на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі № 922/5016/21 для їх спільного розгляду; встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали, але не пізніше надходження до суду 18.05.2023; призначено справу до розгляду на "01" червня 2023 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
18.05.2023 від відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому Комунальне підприємство "Харківжилбуд" просить залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» без задоволення.
Власну правову позицію в частині заперечень за апеляційну скаргу позивача Комунальне підприємство "Харківжилбуд" обґрунтовує тим, що:
- відповідач не порушив строків виконання робіт внаслідок виконання позивачем лише 11.12.2020 зобов'язання по попередній оплаті матеріалів у розмірі 208 445,67грн; позивач посилається на те, що виконання підрядник робіт, передбачених договором, повинно було виконане впродовж 60 днів з моменту підписання договору, тобто до 29.09.2020, однак в цей період останній не заявляв про порушення відповідачем строку початку виконання робіт або про виконання підрядником роботи заповільно;
- посилання позивача на положення ч.2 ст. 849 ЦК України як на самостійну підставу позовних вимог позбавлене правового обґрунтування, оскільки сам позивач у своїй претензії від 06.07.2021 зазначив про розірвання договору саме на підставі пунктів 10.2, 10.3 договору;
- доводи позивача щодо завищених цін твердого кошторису не було предметом розгляду в суді першої інстанції, тому не може бути предметом апеляційного перегляду оскаржуваного судового ріщення;
- суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у даному випадку умова застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України відсутня, оскільки позивач отримав від відповідача зустрічне надання в обсязі, який приблизно відповідає сплаченим за договором коштам; в апеляційній скарзі позивачем не зазначено розмір невідпрацьованої підрядником суми авансу.
29.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить поновити позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 в частині задоволених позовних вимог. В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивач посилається на те, що ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі отримана ним 11.05.2023, однак у зв'язку зі збройною агресією рф, спричиненими через це численними обстрілами та руйнуваннями господарська діяльність позивача значно обмежена, позивач не здійснює стабільної господарської діяльності, а більшість юристів підприємства покинули територію міста Харкова. На підтвердження обстрілів і руйнувань апелянтом додані копія витягу з ЄРДР за кримінальним провадження №22022220000000817 від 22.04.2022, копія витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням №42022221750000247 від 27.07.2022, копія рапорту на адресу начальника відділу Спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 10.02.2023, копія рапорту на адресу начальника відділення Спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 13.02.2023.
Відповідно до ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на наведене та враховуючи, що, на думку суду, визначені позивачем причини пропуску на подання відзиву на апеляційну скаргу є поважними, а відповідна заява про поновлення пропущеного процесуального строку подана апелянтом разом із відзивом, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш” про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача та про долучення його до матеріалів справи.
Акціонерне товариство “Завод “Електроважмаш”, заперечуючи проти заявлених апеляційних вимог відповідача, зазначає про те, що:
- умовами договору не передбачено, що термін виконання підрядних робіт залежить від строків оплати за ці роботи та що термін може змінюватися залежно від оплати;
- до дати виставлення рахунку, 09.12.2022, у позивача не було правових підстав для здійснення оплати, відтак висновки про відсутність порушення строків виконання робіт з боку підрядника є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях законодавства;
- відповідачем у даній справі не спростовано той факт, що він не тільки не виконав роботи у строк, передбачений п. 3.1 договору, але й взагалі їх не виконав, з огляду на що задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу є обґрунтованим та законним.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги та просив їх задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; вимоги апеляційної скарги позивача залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ДП “Завод “Електроважмаш” на електронному ресурсі Рrоzоrrо було проведено процедуру закупівлі робіт UА-2020-06-10-003594-b.
Оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UА-2020-06-10-003594-b містило інформацію про намір підприємства здійснити закупівлю за трьома лотами.
В результаті проведення даної процедури за лотом 1 переможцем було визнано КП "Харківжилбуд”.
За підсумками третього раунду аукціону останнім було надано найвигіднішу тендерну пропозицію. Тендерна пропозиція №14-390 від 22.06.2020 відповідала умовам тендерної документації.
КП “Харківжилбуд” в тендерній пропозиції самостійно зазначило умови оплати, строк виконання робіт та гарантійний термін, а саме:
1. Умови оплати: передоплата за матеріали у розмірі 50%, залишок - по факту постачання на склад замовника. Оплата робіт - за фактом виконання робіт впродовж 30 календарних днів.
2. Строк виконання робіт: 60 календарних днів з дня підписання договору.
3. Гарантійний термін: 3 роки.
Відповідно до протоколу №80-ЕСЗ від 25.06.2020 за лотом №1 “Ремонт скління у корпусі №3, цех №006 висотна частина ряди “16”+1,6 м -”30” вісь “Ш” №010003” переможцем визначено КП “Харківжилбуд”.
26.06.2020 об 11:30 (Лот 1) було опубліковано повідомлення про намір укласти договір за результатами вказаної закупівлі.
31.07.2020 між ДП "Завод "Електроважмаш" (замовник) та КП "Харківжилбуд" (підрядник) було укладено договір підряду № 286-15/20, за умовами якого підрядник зобов'язався за дорученням замовника на власний ризик виконати роботу у відповідності до умов цього договору, а замовник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.
За умовами наведеного договору:
- предметом договору підряду є: “Ремонт скління ліхтаря у корпусі №3, цех № 006 висотна частина вісі “30”-”16”+4,58 м, ряд “Ч” інв. №010003” (п.1.2 договору);
- загальна вартість договору складає 594 192, 62 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 99 032, 10 грн. До цієї вартості входять: вартість підрядних робіт у розмірі 177 301, 28 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 29 550,21 грн (п. 2.1. договору підряду), та вартість матеріалів у розмірі 416 891, 34 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 69 481,89 грн (п. 2.2. договору);
- термін виконання підрядних робіт складає 60 календарних днів з моменту підписання цього договору (п.3.1 договору);
- робота за цим договором виконується із застосуванням устаткування, матеріалів підрядника (п. 3.2 договору);
- замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (п.3.4 договору);
- приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про виконання робіт за даним договором (п.4.1 договору);
- замовник здійснює попередню оплату матеріалів двома платежами, перший у розмірі 50 відсотків, що складає 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 740, 94 грн, протягом 10 календарних днів з моменту виставлення підрядником рахунку (п.5.1 договору);
- другий платіж у розмірі 50 відсотків від загальної вартості матеріалів, що складає 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 740, 95 грн - протягом 7 календарних днів за фактом постачання матеріалів на об'єкт будівництва (п.5.2 договору);
- остаточний розрахунок за виконані роботи складає 177 301, 28 грн, у тому числі ПДВ 20% - 29 550, 21 грн, здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.3. договору);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 7.1. договору);
- сторони узгодили, що у разі порушення підрядником п. 3.1. та п. 6.2. цього договору, замовник має право вимагати від підрядника сплати пені в розмірі 0,1 % від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення (невиконання) зобов'язання (п.7.2 договору);
- сторони визначили, що у разі порушення підрядником строку виконання робіт більш, ніж на 30 календарних днів, замовник має право пред'явити вимогу про сплату штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також збитки, завдані замовнику у повному обсязі (п.7.3 договору);
- цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.07.2021 (п. 11.1 договору).
Разом з договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 сторонами підписана договірна ціна на ремонт скління ліхтаря у корпусі №3, цех №006, висотна частина вісі “30”-“16”+4,58 м, ряд “Ч” інв. № 010003.
Отже, зобов'язання з виконання ремонту скління ліхтаря у корпусі №3, цех №006 висотна частина вісі “30”-”16”+4,58 м, ряд “Ч” інв. №010003” мали бути виконані КП “Харківжилбуд” - до 29.09.2020.
11.12.2020 платіжним дорученням №10143 ДП “Завод “Електроважмаш” на користь КП “Харківжилбуд” було перераховано перший платіж за матеріали у сумі 50%, що складає 208 445, 67 грн.
Як вказує позивач, зазначені зобов'язання з боку відповідача у визначений договором строк так і не були виконані у повному обсязі.
07.06.2021 відповідач листом вих. №12-464 направив на адресу позивача акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Відповідні документи з боку позивача підписані не були.
Позивач наголошує на тому, що визначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року роботи - механізоване фарбування металевих поґрунтованих поверхонь труби профільної 60x60x3 мм емаллю ПФ - 115 за два рази на загальну суму 196 624, 54 грн не замовлялись ДП “Завод “Електроважмаш” (замовником) та окремо не були самостійним предметом договору, у зв'язку з чим зазначені акти було повернуто на адресу відповідача без підписання, шляхом направлення на адресу відповідача - 06.07.2021 листа - претензії за вих. №248-1091.
У цьому ж листі-претензії позивач також звернувся до відповідача з вимогою щодо дострокового розірвання договору, повернення сплаченої попередньої оплати, штрафу та пені, оскільки роботи так і не були виконані підрядником у повному обсязі.
Даний лист був отриманий відповідачем 16.07.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6108903101064.
У відповідь на вказаний лист-претензію відповідач листом від 04.08.2021 вих. №01-766 зазначив, що у зв'язку з відсутністю подальшого фінансування, а саме перерахування другого платежу за договором підряду, у відповідності до пункту 5.2, не має змоги придбати належні матеріали для подальшого виконання робіт та продовжувати виконання розпочатих робіт. Тому КП “Харківжилбуд” змушене було зупинити виконання робіт за договором підряду до отримання чергового платежу по вказаному договору.
Позивач вказує, що відповідачем так і не було поставлено матеріалів для подальшого виконання робіт, визначених договором, у зв'язку з чим у позивача не було об'єктивної підстави для сплати другого платежу.
Посилаючись на наведене, ДП «Завод «Електроважмаш» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь попередньої оплати у розмірі 208 445, 67 грн, пені у розмірі 32 268, 83 грн та штрафу у розмірі 17 730, 13 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 цієї статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до положень статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною другою статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).
Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
За ч. ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З аналізу ст. 849 ЦК України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2- 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № № 915/212/20).
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Так, позивач зазначав в позові про порушення відповідачем зобов'язання повністю виконати роботи впродовж 60 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору у розумінні положень п.3.1. договору підряду.
Посилаючись на положення п.3.1. договору підряду позивач в позові та претензії, яка на переконання останнього у свою чергу є підставою для розірвання договору та відповідно підставою для позовних вимог, вказує, що всі роботи за договором підряду мали бути виконані відповідачем у строк до 29.09.2020.
Натомість, як встановлено вище, відповідач відповідно до умов п. 5.1. договору 09.12.2020 надіслав позивачу рахунок на оплату попередньої оплати матеріалів в розмірі 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 34 740, 94 грн (перший платіж за договором), а позивач відповідно до платіжного доручення № 10143 від 11.12.2020 належним чином акцептував цей рахунок та сплатив у повному обсязі вартість оплати матеріалів у розмірі 208 445, 67 грн, в тому числі ПДВ 34 740,94 грн.
Вказане свідчить про те, що позивач зазначеними діями по сплаті грошових коштів у розмірі 208 445, 67 грн визнав, що правовідносини сторін по виконанню робіт за договором підряду були продовжені і на час сплати цих коштів було відсутнє порушення строків виконання робіт з боку підрядника.
Матеріали справи будь-яких звернень позивача до відповідача, у тому числі з претензіями щодо порядку або строку виконання робіт, не містять та сторонами не наводяться.
В якості обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення п.10.2. договору підряду, відповідно до яких замовник має право достроково розірвати цей договір, якщо підрядник порушив строки виконання робіт.
Разом з тим, аналіз умов укладеного між сторонами правочину свідчить, що правовий механізм застосування положень п.10.2 договору деталізований сторонами у п.10.3 договору, яким передбачено, що у разі порушення підрядником умов договору, що зазначені в п.3.1. цього договору (строк виконання робіт), замовник залишає за собою право в односторонньому порядку розірвати договір та/або стягнути з підрядника всі понесені збитки у зв'язку з цим, а у разі прийняття рішення про розірвання договору - направляє підряднику відповідне повідомлення протягом 20-ти календарних днів з моменту коли він дізнався про таке порушення.
Таким чином, сторони п.10.3 договору встановили обов'язкову умову для застосування замовником права на розірвання договору та стягнення збитків - направлення замовником підряднику письмового повідомлення протягом двадцяти календарних днів з моменту коли він дізнався про таке порушення.
У розумінні положень статті 849 ЦК України, якщо замовник вважав, що підрядник з 30.09.2020 порушив строк виконання робіт за договором підряду, то замовник з метою реалізації свого права на розірвання договору підряду повинен був на підставі п.10.3 договору у строк до 19.10.2020 направити підряднику відповідне письмове повідомлення про розірвання договору підряду.
Натомість, як встановлено вище, жодного повідомлення про розірвання договору підряду замовник у термін до 19.10.2020 підряднику не направляв, а підрядник такого повідомлення в зазначений строк не отримував, що не заперечується сторонами спору.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку в позивача відсутні правові підстави для застосування права на розірвання договору, передбаченого п.10.2. договору, укладеного між сторонами спору.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.01.2022 у справі №909/240/19.
Доводи позивача про те, що у даному випадку до спірних правовідносин в частині повернення попередньої оплати необхідно застосовувати положення статті 1212 ЦК України суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 зазначено про те, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).
КП «Харківжилбуд» до матеріалів справи були надані відповідні письмові докази виконання свого зобов'язання за договором підряду в частині отриманої суми попередньої оплати, а саме: витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції КП «Харківжилбуд» за 2021 рік, з відміткою про відправлення 07.06.2021 листа вих.№12-464 про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 31.07.2020 за травень 2021 року за договором підряду№286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624,54 грн та додатків до нього; копія листа КП «Харківжилбуд» вих. №12-464 від 07.06.2021 про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» про відправлення на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624, 54 грн та додатків до нього: відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020, розрахунок № 5 кошторисний прибуток, розрахунок № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020; акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в від 31.07.2020 за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624,54 грн; відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року за договором підряду № 286-15/20 від 31.07.2020; розрахунок № 5 кошторисний прибуток; розрахунок № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій.
У відповідності до листа КП «Харківжилбуд» вих. №12-464 від 07.06.2021 акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624,54 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами були надіслані на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш».
Як встановлено вище, відповідно до умов п. 4.1. договору АТ “Завод “Електроважмаш” повинно було здійснити приймання-передачу виконаних робіт протягом 10 днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про виконання робіт за даним договором, а саме - у строк до 19.06.2021 і, відповідно в цей строк, заявити підрядникові про будь-які відступи від умов договору або інші недоліки, допущені у роботі.
Зазначений обов'язок замовника за договором підряду встановлений також приписами положень ч. 1 ст. 853 ЦК України, відповідно до якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Аналіз норми ч. 1 ст. 853 ЦК України свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19).
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
Обставинами вище встановлено, що претензія замовника щодо порушення відповідачем зобов'язання повністю виконати роботи впродовж 60 календарних днів з моменту підписання сторонами договору, була надіслана позивачем лише 06.07.2021, що свідчить про те, що позивачем були порушені вимоги ч.1 ст. 853 ЦК України та п. 4.1. договору щодо строків прийняття роботи, виконаної підрядником відповідно до договору підряду, у зв'язку з чим, позивач з 20.06.2021 втратив право посилатися на будь-які відступи відповідача від умов договору або недоліки у виконаній відповідачем роботі, що були заявлені КП «Харківжилбуд» на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень 2021 року за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 на загальну суму 196 624, 54 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року за формою №КБ-3 за договором підряду №286-15/20 від 31.07.2020 з доданими документами.
Позивачем, попри посилання в апеляційній скарзі на невідповідність вартості заявлених відповідачем виконаних робіт та недоведеність обсягу використаних коштів із заявленою сумою попередньої оплати, з урахуванням вимог положень статті 73, 74 ГПК України, не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами факту повного невиконання взятих відповідачем на себе зобов'язань в частині виконання підрядних робіт та закупівлі будівельних матеріалів на суму отриманого від замовника платежу.
Враховуючи вищенаведене у сукупності та беручи до уваги факт відсутності у встановленому договором строку письмового повідомлення замовника про розірвання договору підряду, наявності допустимих та вірогідних доказів використання підрядником отриманої суми попередньої оплати на виконання взятих на себе спірним правочином зобов'язань, відсутності заявлених підрядником замовнику у строк до 19.06.2021 відступів від умов договору або інших допущених недоліків роботи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 32 268, 83 грн - пені та 17 730,13 грн - суми штрафу, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу (зокрема з договорів та інших правочинів).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК).
Згідно зі статтями 610 та 611 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1 та 2 ст.612 ЦК).
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Під неустойкою цивільне законодавство розуміє грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Різновидами неустойки є пеня та штраф.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. У свою чергу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язкових для учасників правовідносин характер.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зі змісту приписів ч. 2 ст. 343 ГК України вбачається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до пункту 7.2 договору сторони погодили, що у разі порушення підрядником п.3.1. та п. 6.2. договору, замовник має право вимагати від підрядника сплати пені в розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення (невиконання) зобов'язання
У разі порушення підрядником строку виконання робіт більш, ніж на 30 календарних днів, замовник має право пред'явити вимогу про сплату штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, а також збитки, завдані замовнику у повному обсязі (п.7.3 договору).
Так, обставинами вище встановлено, що відповідач приступив до виконання зобов'язання за договором підряду з порушенням його умов, у зв'язку з чим позивачем було застосовані до відповідача санкції у вигляді нарахованої пені та штрафу.
Розрахунок суми пені та штрафу, заявлений позивачем, є арифметично правильним; відповідачем контррозрахунок неустройки до матеріалів справи наданий не був.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що сама по собі відмова у стягненні суми попередньої оплати не спростовує висновків щодо порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, невиконання їх у повному обсязі та в установлений строк, і, як наслідок, правомірності та законності підстав для нарахування позивачем суми неустойки у вигляді пені та штрафу, тому відповідні доводи апеляційної скарги відповідача визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, у тому числі доведеність матеріалами справи факту порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині повного та вчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш” в частині стягнення з Комунального підприємства "Харківжилбуд" пені у сумі 32 268,83грн та штрафу у сумі 17 730,13грн.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківжилбуд" (вх. №721 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Завод “Електроважмаш” (вх. №794 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2023 у справі №922/5016/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.06.2023
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко