печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21436/23-ц
31 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі - Медведєвій М.Г розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі,-
25.05.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фузік В.В звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якому просили, відповідно до уточнень заяви про забезпечення позову від 29.05.2023 року, судом отримана 30.05.2023 р, шляхом зупинення дії наказу Національної академії аграрних наук України №476-к від 15.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » до вирішення справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову повністю у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного. З матеріалів заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач, має намір, звернувся до суду із позовом до Національної академії аграрних наук України, треті особи Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України з вмогами про визнання незаконним та скасування наказу. Згідно з ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бутиспівмірнимиіз заявленими позивачем вимогами.
Статтею 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У пункті 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року також зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо).
За поданою заявою заявник фактично ставить питання про зупинення дії наказу №476-к від 15.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », що є предметом цього позову.Системний аналіз норм процесуального та матеріального права і заявлених позовних вимог дає підстави стверджувати, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборон вчиняти дії, пов'язані із призначенням або зміною директора юридичної особи, по суті вирішує спір, який має розглядатись окремо. Отже, зазначений вид забезпечення позову розглядається судом як порушення вимог процесуального законодавства, оскільки стає по суті підміною рішення суду. Застосування судом таких заходів забезпечення позову, які за змістом є вирішенням спору по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17, зробила правовий висновок про те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Зазначений заявником ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову є фактично вирішенням спору без розгляду справи по суті, що на даній стадії цивільного процесу є неприпустимим.
За таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає. Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Суддя Остапчук Т.В.