печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31855/22-к
11 листопада 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в ОВС третього відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчиненого внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчими третього відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчиненого внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000715 від 13.09.2022 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.
11.11.2022 року у вказаному кримінальному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України
Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому в задоволенні клопотання про застосування тримання під вартою просили відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000715 від 13.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.
11.11.2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 складає сукупність належних даних, які містяться у: свідка ОСОБА_8 від 12.10.2022, свідка ОСОБА_9 від 13.10.2022, свідка ОСОБА_10 від 19.10.2022, 07.11.2022 та 11.11.2022; протоколом невідкладного обшуку передбаченого ч. 3 ст. 233 КПК України від 10.11.2022 під час проведення якого було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі ) гривень.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан та стан здоров'я, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Водночас, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України має бути застосований відносно ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Крім того, у своєму листі від 04.04.2014 року № 511-550/0/4-13 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що слідчі судді повинні враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативному тримання під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до не можливості виконання застави.
Тому, слідчий суддя виходячи з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, наявність обставин вчинення кримінального правопорушення та майновий стан підозрюваного, й виключного випадку, передбаченого ст. 185 ч. 2 КПК України, приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 43 000, 00 грн., оскільки саме така застава, на думку слідчого судді, достатня, у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, й повинна утримувати підозрюваного в межах належної процесуальної поведінки.
Разом з тим, обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього обов'язки. Однак як вбачається з копії повідомлення про підозру ОСОБА_5 , останній зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тому з метою забезпечення належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного, при визначенні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, термін дії яких визначити до 09.01.2023 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.01.2023 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України в розмірі 43 000 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний ОСОБА_5 , який на теперішній час не тримається під вартою, зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави внести грошові кошти на вищевказаний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , який не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, підозрюваний ОСОБА_5 та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 в разі внесення застави, наступні обов'язки, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.01.2023 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1