Справа № 758/14910/19
(ЗАОЧНЕ)
22 травня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.,
при секретарях - Позднякові В.С., Йогансен К.Д., Лазуренко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовано тим, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 62,10 кв.м.
24 березня 2015 року ОСОБА_1 , яка діяла як опікун малолітньої ОСОБА_2 , подала від імені та в інтересах дитини до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття ОСОБА_2 спадщини, після смерті своєї матері ОСОБА_5 , у зв'язку з чим державною нотаріальною конторою 24.03.2015 було заведено спадкову справу № 357/2015.
Вказує, що постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Малюга О.А. від 08.10.2019 було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену частину квартири, у зв'язку із відсутністю у померлої матері оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.
Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на частину квартири перешкоджає в оформленні спадщини в нотаріальному порядку, позивач просить задовольнити її вимоги та визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/18 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 62,10 кв.м.
22 листопада 2019 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Васильченко О.В.
Ухвалою суду від 28.02.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
17 червня 2020 року ухвалою суду витребувано у П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 357/2015, відкритої після смерті ОСОБА_5 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 лютого 2021 року до суду від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 357/2015, заведена після смерті ОСОБА_5
11 травня 2021 року відповідно до розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2021 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
22 жовтня 2021 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши, що оскільки на момент смерті ОСОБА_5 , остання була власником 1/6 частини квартири, яка після її смерті увійшла до загальної спадкової маси спадкодавця, то ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, має право на визнання за нею права власності саме на 1/6 частину спадкового майна.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.11.2021 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
28 грудня 2021 року від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа № 357/2015.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.02.2023 закрито провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися та як вбачається з поданої до суду заяви, представник позивача просить справу слухати у відсутність позивача та його представника, та в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності до суду не надіслав.
Представник П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте як вбачається з матеріалів справи, останнім подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника та про ухвалення рішення згідно чинного законодавства.
Представник Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, проте як вбачається з матеріалів справи, останнім подано до суду заяву, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення в інтересах ОСОБА_2 та слухати справу за відсутності представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставив.
Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є рідною дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 26.04.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 611.
ОСОБА_5 померла приблизно 12.05.2013, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть останньої та після смерті якої відкрилась спадщина.
24 березня 2015 року ОСОБА_1 , яка діяла як опікун малолітньої ОСОБА_2 , подала від імені та в інтересах дитини до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття ОСОБА_2 спадщини, після смерті матері ОСОБА_5 , у зв'язку з чим державною нотаріальною конторою 24.03.2015 було заведено спадкову справу № 357/2015, копії якої були надані нотаріальною конторою та долучені до матеріалів справи.
Відповідно до Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації КВ-2019 № 1682 від 23.04.2019, виданої на запит П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації від 15.06.2007 за № 925 та зареєстрованого в Бюро 06.09.2007 за реєстровим № 895.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що 08.10.2019 ОСОБА_1 , яка діяла як опікун малолітньої ОСОБА_2 звернулась до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину, належної її померлій матері ОСОБА_5 , квартири.
Постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Малюга О.А. від 08.10.2019 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену частину квартири, оскільки не надано правовстановлюючі документи на вищевказану частину спадкового майна.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням наявних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно відсутній.
За викладених обставин позов підлягає задоволенню, а тому за ОСОБА_2 слід визнати право власності на спадкове майно, яким є 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 62,10 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 355, 356, 1216, 1217, 1218, 1261, 1296, 1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суд, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 (одну шосту) частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,10 (шістдесят дві цілих десять десятих) квадратних метрів, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Суддя А.М.Анохін