м. Чернівці « 07 » вересня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Рулякова В.І.
суддів Струбіцької О.М., Колотило О.О.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та старшого помічника прокурора Герцаївського району Чернівецької області Іліє П.М. на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року,-
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Дяківці Герцаївського району Чернівецької області, румун, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, інвалід ІІІ групи, раніше не судимий,
засуджений :
- за ст.191 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки;
- за ст.172 ч.1 КК України до штрафу в сумі 600 грн. з позбавленням права займати керівні посади строком на 1 рік;
- за ст. 172 ч.2 КК України до штрафу у сумі 1700грн. з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки;
- за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права займати керівні посади строком на 1 рік
- за ст. 364 ч. 1 КК України до арешту строком на 2 місяці з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки.
Справа №11-304 /2010 р. Головуючий у І інстанції: Акостакіоає О.Т.
Категорія: ст.ст. 191 ч.2, Доповідач: Колотило О.О.
172 ч.1, 2, 364 ч. 1, 366 ч. 1, 365 ч. 1 КК України
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_2 призначена - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки.
На підставі ст. 49 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності.
Цивільний позов залишено без розгляду.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишена підписка про невиїзд.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що працюючи на посаді директора Дяківецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, здійснюючи поточне управління школою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом службового підроблення, протягом періоду з 1 серпня 2003 року по 23 грудня 2004 року, привласнив частини заробітних плат, які були нараховані та підлягали виплаті працівникам школи. А саме за період з 1 серпня 2003 року по 28 травня 2004 року, ОСОБА_2 привласнив частину заробітної плати, яка призначалась до виплати ОСОБА_4- робітнику по ремонту школи та споруд, на загальну суму 556,03 грн., які використав на власні потреби. Крім цього за період з 1 вересня 2004 року по 23 грудня 2004 року, ОСОБА_2 привласнив частину заробітної плати, яка призначалась до виплати ОСОБА_5 - вчителю музики та робітнику по ремонту школи та споруд, на загальну суму 426, 87 грн., які використав на власні потреби. Таким чином ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2003 року по 23 грудня 2004 року привласнив частини заробітних плат, які були нараховані та підлягали до виплати працівникам школи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на загальну суму 982,90 грн. та витратив їх на власні потреби.
Крім цього, ОСОБА_2 1 серпня 2003 року та 1 вересня 2003 року з метою приховати привласнення ним частини заробітної плати, яка призначалась до виплати ОСОБА_4 вніс в оформлену належним чином платіжну відомість по виплаті заробітної плати №541 за липень 2003 року та №625 за серпень 2003 року запис про те, що останній отримав всю призначену йому до виплати зарплату та підробив підпис ОСОБА_4, після чого затвердив ці відомості своїм підписом.
Крім цього, ОСОБА_2 1 вересня 1998 року діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, тобто своєї дочки ОСОБА_6, яка тоді працювала в Дяківецькій ЗОШ вчителем правознавства, достовірно знаючи, що дочка не має вищої освіти, вніс в оформлений належним чином акт, що засвідчує факти та події, які мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки неправдиві дані, а саме заповнив тарифікаційний список педагогічного персоналу, де вказав, що ОСОБА_6 має вищу освіту, категорії спеціаліст, після чого затвердив своїм підписом та подав у бухгалтерію відділу освіти. Таким самим способом ОСОБА_2 вчинював службове підроблення при складанні тарифікаційних списків Дяківецької ЗОШ 1 вересня 1999 року, 1 вересня 2000 року, 5 вересня 2001року, 1 вересня 2002 року, 1 вересня 2003 року, а саме заповнював тарифікаційні списки педагогічного персоналу, де вказував, що ОСОБА_6 має вищу освіту, категорії спеціаліст, після чого затверджував його своїм підписом та подавав у бухгалтерію в результаті чого за період з 25.08.1998 року по 16.10.20903 року, бухгалтерією відділу освіти Герцаївської РДА, ОСОБА_6 виплачувалась зарплата як спеціалісту з вищою освітою, за завищеним посадовим окладом та згідно акту ревізії КРУ №24-27-42/51 від 71.07.2006 року за вищевказаний період ОСОБА_6 було виплачено зарплату 1065,63, чим порушено розділ ІІІ Наказу Міністерства освіти і науки України №102 від 15.04.1993 року.
Крім цього, ОСОБА_2 використовуючи своє службове положення, шляхом психологічного тиску, погрожуючи звільненням з роботи чи учбовими неприємностями, систематично примушував працівників школи та учнів, які знаходились в його підпорядкуванні та прямій залежності, під час робочого дня, учбового часу, у вільний від роботи чи навчання час та вихідні, безкоштовно виконувати господарські та польові роботи у нього вдома по господарству, на його присадибних ділянках та городах, а саме: кочегара ОСОБА_7, сторожа ОСОБА_8 за час їх роботи та навчання у школі періодично у 2001 -2005 роках, ОСОБА_9 періодично під час навчання в 9-му класі зазначеної школи, у травні-червні 2001 року, ОСОБА_10 періодично під час навчання у 7-му класі у 2004 році, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час навчання з 5-го по 9-й клас зазначеної школи у 1999-2003 роках.
Крім цього, в кінці серпня на початку вересня 2003 року підсудний ОСОБА_2 через неприязні відносини незаконно звільнив з роботи з особистих мотивів кочегара Дяківецької ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_7 сторожа ОСОБА_8, при цьому грубо порушивши законодавство про працю.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_2 та старший помічник прокурора Герцаївського району Іліє П.М. подали апеляції.
Засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати як незаконний та постановити стосовно нього виправдувальний вирок. При цьому, посилається на те, що висновки суду першої інстанції викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, судове слідство було проведено однобічно та неповно. Вказує, що вирок суду ґрунтується на суперечливих показах потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, на показах свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які в судовому засіданні не допитувались та їхні покази, дані на досудовому слідстві не оголошувались та не досліджувались, виправдавши його в частині обвинувачення у примушуванні до фізичної праці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суд разом з тим покази цих свідків поклав в основу обвинувального вироку, а також на інших недостовірних доказах. Вважає, що його вина у вчиненні злочинів передбачених статтями 191 ч.2, 364 ч.1, 366 ч.1, 172 ч.1, 172 ч.2 КК України як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні не доведена, а тому щодо нього слід постановити виправдувальний вирок.
В апеляції із внесеними у неї змінами старший помічник прокурора Герцаївського району Чернівецької області ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, посилаючись на те, що прийшовши до правильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у привласненні господарсько-будівельних матеріалів та службовому підробленні відомості видачі та акту списання господарсько-будівельних матеріалів, а також у примушуванні до фізичної праці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суд у вироку помилково виправдав засудженого за цими епізодами замість виключення їх із обвинувачення ОСОБА_2, невірно призначив засудженому за ст.ст. 171 ч. 1, 172 ч. 2 КК України два основних покарання у виді штрафу та позбавлення права займати керівні посади, неправильно поклав в основу обвинувальної частини вироку покази ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, одночасно виправдавши ОСОБА_2 в частині примушування цих осіб до фізичної праці.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію із внесеними у неї змінами, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора Іліє П.М. підлягає задоволенню повністю, а апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Вина ОСОБА_2 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, у службовому підробленні, внесенні в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, у незаконному звільненні працівників з роботи в тому числі ОСОБА_8, яка мала дітей віком до 14 років, а також у зловживанні своїм службовим становищем в умисному з корисливих мотивів використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам окремих громадян та держави, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, потерпілий ОСОБА_4. пояснив суду (т. 4 а.с. 327), що у 2003-2004 роках він працював у Дяківецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Герцаївського району робітником по ремонту будівель та вчителем музики. Засуджений, працюючи директором школи заробітну плату працівникам видавав у себе в кабінеті наодинці. Він розписувався у відомостях про одержання 100 гривень та 180 гривень тоді як у них значились для одержання більші суми. Решту грошей ОСОБА_2 забирав собі.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду (т. 4 а.с. 314-316), що у 2004 році працював у школі вчителем музики і одержував заробітну плату в сумі 131 гривень 44 коп. Одного разу, отримавши в ОСОБА_2 гроші, помітив, що у відомості для одержання значиться сума 251 гривня 51 коп.. засуджений пояснив, що зачислив його на посаду робітника по ремонту школи, буде отримувати за нього гроші для потреб школи. Протягом кількох місяців він розписувався у директора у відомості про одержання 251 гривні 51 коп., а фактично одержував 131 гривню 44 коп.
Свідок ОСОБА_18 пояснив суду (т. 4 а.с. 342), що працює начальником відділу освіти Герцаївської районної державної адміністрації з 17 травня 2005 року. Працівники Дяківецької ЗОШ неодноразово звертались до нього із заявами, що ОСОБА_2 примушує їх працювати у нього вдома по господарству. В ході проведеної перевірки ці факти підтвердились, було встановлено, крім цього, що засуджений вчителів школи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зачислив на посади робітників по ремонту будівель, привласнив нараховану їм заробітну плату. ОСОБА_2 щороку подавав у бухгалтерію відділу тарифікаційні листи, що його донька ОСОБА_19 має вищу освіту і їй виплачувалась заробітна плата як спеціалісту з вищою освітою, тоді як вона її не мала.
Свідок ОСОБА_20 (т. 4 а.с. 345), головний бухгалтер відділу освіти Герцаївської РДА підтвердила ці покази ОСОБА_18 Також пояснила, що вчителі школи ОСОБА_5 та ОСОБА_4. були прийняті на посади робітників школи без відповідних заяв.
Свідок ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 336) показала суду, що є донькою засудженого. У 1993 році вона вступила до Сучавського державного університету на юридичний факультет, який закінчила у 1998 році, проте державні іспити не склала тому отримала тільки довідку, що пройшла курс навчання. На підставі цієї довідки була прийнята на посаду вчителя правознавства Дяківської ЗОШ.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т. 4 а.с. 338) пояснили суду, що працюючи в школі, знали про відсутність у доньки директора ОСОБА_6 вищої освіти.
Потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 показали суду (т. 4 а.с. 317-318, 326), що у 2003 році працювали робітниками в Дяківецькій ЗОШ. Зловживаючи своїм службовим становищем директор ОСОБА_2 примушував їх працювати у нього по господарству, а коли вони відмовились незаконно їх звільнив. У засудженого по господарству працювали і інші працівники школи.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т. 4 а.с. 322, 328) показали суду, що навчаючись у 9-му класі змушені були за вказівкою засудженого працювати у нього вдома по господарству. ОСОБА_2 заставляв працювати у нього по господарству і інших учнів школи.
З платіжних відомостей №№ 541, 625, 734, 824, 904, 98, 338 (т. 1 а.с. 103-114) видно за період з липня 2003 року по травень 2004 року потерпілому ОСОБА_4. було нараховано 2327 гривень 41 коп. із яких він одержав 1771 гривню 38 коп., а решту 556 гривень 03 коп. привласнив ОСОБА_2
Згідно з платіжними відомостями №№ 637, 755, 785, 873 (т. 1 а.с. 103-114) за період з вересня 2004 року по грудень 2004 року потерпілому ОСОБА_5 було нароховано 1182 гривні 73 коп. із яких він отримав 755 гривень 86 коп., а решту 426 гривень 87 ОСОБА_2 привласнив.
З особової справи ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 3-24) вбачається, що вона не має вищої освіти.
З довідки про освіту ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 31, 33) видно, що засуджений власноручно зазначив, що вона має на вищу освіту, є спеціалістом.
У відповідності до акту КРУ (т. 1 а.с. 204-232), ОСОБА_6 заробітна плата нараховувалась як особі, що має вищу освіту, кваліфікацію спеціаліст і за період з 25 серпня 1998 року по 16 жовтня 2003 року їй незаконно виплачено грошові кошти в сумі 1065 гривень 63 коп.
Згідно з висновком Інституту післядипломної педагогічної освіти «Про результати вивчення соціально-психологічного клімату в Дяківецькій ЗОШ І-ІІ ступенів» (т. 1 а.с. 84-87) в ході дослідження педагогічного колективу та учнів встановлено, що ОСОБА_2 несправедливий, нечесний, кричить, злий, любить гроші, б»є дітей, грубий, заставляє працювати у нього по господарству.
З книг наказів по Дяківецькій ЗОШ (т. 1 а.с. 30, 39) вбачається, що 15.07.2003 року було звільнено працівника школи ОСОБА_8, а 15.09.2003 року з посади кочегара ОСОБА_7
Вина ОСОБА_2 у вчинених злочинах підтверджується також копіями трудових книжок ОСОБА_7 та ОСОБА_8, списком безробітних, які перебували на обліку в Герцаївському районному центрі зайнятості, довідкою відділу освіти Герцаївської РДА «Про підсумки перевірки стану ведення книг наказів та трудових книжок працівників Дяківецької ЗОШ І-ІІ ступенів», книгою наказів (т. 1 а.с. 24-55, 89-100, 38-48), а також іншими дослідженими судом доказами.
Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляції засудженого, що він поставлені йому у вину злочини не вчиняв.
Кримінальна справа надійшла до суду 10 липня 2007 року (т. 4 а.с. 155), розглядалась протягом трьох років, в судовому засіданні (т. 4 а.с. 305-424, т. 5 а.с. 1-228) по ній були допитані всі потерпілі, велика кількість свідків, проведено судово-будівельну експертизу, задоволена переважна більшість клопотань засудженого та його захисника, вони погодились на закінчення судового слідства з обсягом досліджених судом доказів (т. 5 а.с. 200, 227) тому доводи апеляції, що досудове та судове слідство були проведені неповно та однобічно є необгрунтованими.
Суд правильно поклав в основу вироку покази потерпілих ОСОБА_4., ОСОБА_5, а також висновок почеркознавчої експертизи, оскільки вони свої покази підтвердили в суді (т. 4 а.с. 314-316, 327), а експертиза була проведена з дотриманням вимог ст. 196-202 КПК України.
З мотивувальної частини видно, що в ній зазначено, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини та мотиви злочину (т. 5 а.с. 230-234) у зв'язку з чим посилання в апеляції, що вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України безпідставні.
Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, у службовому підробленні, внесенні в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, у незаконному звільненні працівників з роботи в тому числі ОСОБА_8, яка мала дітей віком до 14 років, а також у зловживанні своїм службовим становищем в умисному з корисливих мотивів використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам окремих громадян та держави, тому його дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 191 ч. 2, 172 ч. 1, 172 ч. 2, 366 ч. 1, 364 ч. 1 КК України.
Разом з тим, прийшовши до правильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у привласнення господарсько-будівельних матеріалів та службовому підробленні відомості видачі та акту списання господарсько-будівельних матеріалів, а також у примушуванні до фізичної праці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суд у вироку помилково виправдав засудженого за цими епізодами замість виключення їх із обвинувачення ОСОБА_2, тому апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Також прийшовши до переконання про недоведеність вини ОСОБА_2 в примушуванні до фізичної праці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суд невірно їх покази поклав в основу обвинувального вироку за ст. 364 ч. 1 КК України у зв'язку з чим вони підлягають виключенню з мотивувальної частини вироку.
Підлягають виключенню з вироку і посилання як на докази покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки вони в судовому засіданні не допитувались і їх покази на досудовому слідстві не досліджувались.
Згідно з ст. 52 КК України за один злочин може бути призначено лише одне основне покарання.
Стаття 172 ч. 1 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та виправних робіт, а ст. 172 ч. 2 КК України основні покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні роботи та арешт.
Як вбачається з вироку (т. 5 а.с. 259), в порушення ст. 52 КК України суд призначив ОСОБА_2 за ст. ст. 172 ч. 1, 172 ч. 2 КК України два основних покарання у виді штрафу та позбавлення права займати керівні посади, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задоволити апеляцію прокурора і виключити з вироку щодо засудженого ОСОБА_2 за ст.ст. 172 ч. 1, 172 ч. 2 К України основне покарання у виді штрафу.
Що стосується решти призначеного засудженому покарання, то воно обрано йому у відповідності до вимог ст.ст. 65-69, 70 КК України, з урахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Звільнення ОСОБА_2 від кримінального покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідає вимогам ст.ст. 49, 74 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 371, 373 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляцію з внесеними у неї змінами старшого помічника прокурора Герцаївського району Чернівецької області ОСОБА_3 задоволити повністю, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 частково.
Вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Замість виправдання ОСОБА_2 у привласненні господарсько-будівельних матеріалів та службовому підробленні відомості видачі та акту списання господарсько-будівельних матеріалів, а також у примушуванні до фізичної праці ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, виключити зазначені епізоди із обвинувачення засудженого.
Виключити з обвинувальної частини вироку посилання суду як на докази покази потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12
Виключити з вироку призначене ОСОБА_2 за ст.ст. 172 ч. 1, 172 ч. 2 КК України основне покарання у виді штрафу.
Вважати ОСОБА_2 засудженим:
- за ст. 191 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки;
- за ст. 172 ч.1 КК України до позбавлення права займати керівні посади строком на 1 рік;
- за ст. 172 ч.2 КК України до позбавлення права займати керівні посади строком на 3 роки;
- за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень з позбавленням права займати керівні посади строком на 1 рік;
- за ст. 364 ч. 1 КК України до арешту строком на 2 місяці з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів передбачених ст.ст. 191 ч. 2, 172 ч. 1, 172 ч. 2, 366 ч. 1, 364 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_2 засудженим до міри покарання у виді два роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на три роки та звільненим від призначеного судом покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
В решту частині вирок залишити без змін.
Головуючий Руляков В.І.
судді Струбіцька О.М.,
Колотило О.О.