м. Чернівці «31» серпня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорної С.П.
суддів Кифлюка В.Ф., Давнього В.П.
за участю прокурора Малик Н.В.
потерпілої ОСОБА_1
адвоката, захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_1 та прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Малик Н.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 червня 2010 р.
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільхівні Городенківського району Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, гр. України, маючого професійно-технічну освіту, вдівця, який має на утриманні дочку, яка є інвалідом третьої групи, не судимого -
в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 135 ч.3 КК України направлено прокурору Чернівецької області для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 29 жовтня 2009 року біля 18 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, під час суперечки наніс умисно ОСОБА_5 три удари ніжкою від зламаної табуретки по голові, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Після цього ОСОБА_4 поставивши ОСОБА_5 в небезпечний для життя стан, не надав допомоги потерпілому, а зник з місця події. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 в подальшому помер.
Справа №11-301/2010р. Головуючий у І інстанції Кирилюк Л.К.
Категорія ст. 121 ч.2 КК України Доповідач Кифлюк В.Ф.
Повертаючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд зазначив, що досудовим слідством було порушено вимоги ст. ст. 22, 132 КПК України, ст. 62 Конституції України.
При цьому суд вказав, що не перевірялась версія про причетність до злочину зятя потерпілого, не встановлений точний час настання смерті потерпілого. Також суд зазначив, що органом слідства на експертизу направлялись інші зразки речовини бурого кольору, а не ті, що вилучались з місця події. Крім того, суд зазначив, що необхідно встановити місце знаходження тих предметів, які вилучались при огляді місця події, а саме: двох мобільних телефонів, візитних карток та фрагменту поперу з записом, перевірити з ким розмовляв потерпілий по телефону, де перебував і з ким, перевірити інших осіб на причетність до скоєння злочину та виконати інші слідчі дії.
На цю постанову потерпіла ОСОБА_1 та прокурор, що підтримували державне обвинувачення в суді подали апеляції, в яких просили скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Потерпіла при цьому посилалась на те, що суддя не добросовісно віднеслась до розгляду справи. Вважає, що вказані в постанові недоліки слідства суд може виконати сам.
Прокурор Малик Н.В. в своїй апеляції вказувала, що оскаржувана постанова не ґрунтується на законі та не відповідає фактичним обставинам справи. Висновки суду про те, що на експертне дослідження направлялись інші об'єкти, а не ті, що вилучались з місця події, є помилковим. Предмети, що вилучались з місця події, які суд зазначив відшукати, знаходяться в камері схову і долучені до справи як речові докази. Також апелянт зазначала, що адвокат та суд перекрутили зміст показань судово-медичного експерта щодо настання часу смерті потерпілого та можливості вчиняти ним певні дії. Прокурор також вказувала на те, що обвинувачений не одноразово змінював свої показання, але суд не дав цьому ніякої оцінки, хоча перші показання ОСОБА_4 про обставини, що мали місце 29.10.2009 року, повністю узгоджуються з іншими матеріалами та підтверджують винність останнього в інкримінованих йому злочинах.
Виявлену судом неповноту можливо, на думку апелянта, усунути в судовому засіданні, в тому числі і шляхом призначення необхідних експертиз.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Малик Н.В., потерпілу ОСОБА_1, які просили задовольнити подані апеляції, захисника ОСОБА_2, яка просила відмовити в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вимоги апелянтів є обґрунтовані і їх необхідно задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засідання.
Повертаючи кримінальну справу прокурору Чернівецької області для проведення додаткового розслідування, суд першої інстанції не дотримався цих вимог КПК України та передчасно і необґрунтовано прийшов до висновку про неможливість усунення під час судового розгляду виявленої неповноти досудового слідства.
Так, якщо суд прийшов до висновку про те, що перевірка прокурором обставин затримання працівниками міліції підсудного ОСОБА_4, застосування до нього незаконних методів слідства була проведена неповно чи поверхово, він вправі доручити провести з приводу цього додаткову перевірку, а якщо прийде до висновку про застосування до обвинуваченого недозволених методів слідства, він не може класти їх в основу свого рішення.
З'ясовуючи обставини затримання ОСОБА_4, суд усунувся від дослідження доказів обвинувачення останнього у вчиненні умисних тяжких злочинів.
Крім того, мотивуючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, суд порушив вимоги ст. ст. 275 ч.1, 278 КПК України.
Так, згідно ч.1 ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
А згідно ст. 278 КПК України, суд встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення додаткового слідства чи дізнання.
Зазначаючи в постанові про необхідність перевірки свідка ОСОБА_6 на причетність останнього до вчиненого злочину, суд вийшов за межі судового розгляду та ініціював питання про можливе притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи без відповідного клопотання прокурора, потерпілого або його представника.
Крім того, висновки суду про можливу підміну зразків крові, що направлялись на експертизу, є поспішними, нічим не підтверджені в судовому засіданні.
Що стосується вказівок суду про необхідність проведення додаткових експертиз, колегія суддів вважає, що суд вправі провести їх під час судового слідства, якщо така потреба виникне.
Вказівки суду про необхідність відшукання речових доказів, які вилучались слідчим при огляді місця події є також необґрунтовані, оскільки частина з них приєднані до справи (Т.1 а.с. 31-32, 140-156, 189), інші предмети направлялись на експертне дослідження. Що стосується місця знаходження двох мобільних телефонів, що належали ОСОБА_5, суд міг встановити їх знаходження шляхом допиту потерпілої та її чоловіка.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у разу виявлення під час розгляду справи порушення вимог КПК України досудовим слідством, усунути які неможливо, вправі в порядку ст. 23-2 КПК України довести до відома прокурора для вирішення питання про відповідальність винних осіб.
Наведені судом обставини, на думку колегії суддів, могли бути усунуті в судовому засіданні і не перешкоджали суду розглянути кримінальну справу по суті.
А тому постанова суду про направлення кримінальної справи прокурору для додаткового розслідування є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляції потерпілої ОСОБА_1 та прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Малик Н.В. задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 червня 2010 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. ст. 121 ч.2, 135 ч.3 КК України направлено прокурору для додаткового розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити у виді тримання під вартою.
Головуючий С.П. Підгорна
Судді: В.Ф. Кифлюк
В.П. Давній