м. Чернівці «07» вересня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Петлюка В.І.
Суддів Кифлюка В.Ф., Колотило О.О.
за участю прокурора Малик Н.В.
адвоката ОСОБА_1
адвоката потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 - законного представника малолітнього ОСОБА_4 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 червня 2010 року, якою до малолітнього
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, молдованина, громадянина України, учня 7-а класу загальноосвітньої школи с.Магала Новоселицького району, який вчинив суспільно небезпечне діяння відповідальність за яке передбачена ст..185 ч.3 КК України,
застосовано примусовий захід виховного характеру у виді направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків для його виправлення строком на два роки.
Як зазначено у постанові малолітній ОСОБА_4 в період часу з 16 по 17 червня 2009 року, з метою крадіжки чужого майна, проник через відкрите вікно до житлового будинку ОСОБА_5, яки розташований в АДРЕСА_1, звідки таємно викрав 5000 доларів США, 550 євро та 500 грн., після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій.
ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та показав, що 16 чи 17 червня 2009 року він через відкрите вікно проник до будинку потерпілої ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, де із сумки з під дивану таємно викрав 5000 доларів США, 550 євро та 450 грн., якими розпорядився на власний розсуд. Шкоду потерпілій не відшкодував. У вчиненому розкаявся.
Справа №11-299/2010 р. Головуючий у І інстанції Ляху Г.О.
Категорія ст.185ч.3 КК України Доповідач Петлюк В.І.
Крім визнання вини ОСОБА_4, його вина у вчиненні крадіжки чужого майна поєднаного із проникненням в житло повністю доведена показами законного представника, потерпілої, свідків, протоколом огляду місця події, протоколом відтворення обстановки та обставин події та іншими матеріалами справи.
На вказану постанову суду першої інстанції законним представником малолітнього ОСОБА_4 його батьком ОСОБА_3 було подано апеляцію, в якій останній просить постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18.06.2010 р. відносно малолітнього ОСОБА_4 змінити та передати останнього під нагляд його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Вважає, що постанова районного суду є необґрунтованою, оскільки суд без достатніх законних підстав, не врахувавши особу малолітнього ОСОБА_4, його виключно позитивних характеристик з місця проживання і навчання, безпідставно застосував примусовий захід виховного характеру у виді направлення останнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків, для його виправлення строком на два роки.
Твердить, що судом не враховано, що після крадіжки грошей пройшов рік на протязі якого ОСОБА_4 не вчиняв ніяких протиправних дій, протиправну дію вчинив вперше, раніше приводів в міліцію не мав, на обліку в органах внутрішніх справ не перебував, за роки навчання в школі зарекомендував себе з позитивної сторони, уроки відвідує регулярно, навчається на середньому та достатньому рівні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення законного представника малолітнього ОСОБА_4 його батька ОСОБА_3, який просив апеляцію задовольнити та передати сина під його нагляд, пояснення малолітнього ОСОБА_4, його захисника, які просили апеляцію задовольнити, пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 та міркування прокурора, які просили апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі вчинення останнім суспільно-небезпечного діяння до виповнення віку з якого можлива кримінальна відповідальність, та застосування у цьому зв'язку відносного останнього примусових заходів виховного характеру. Мотиви прийнятого рішення, в тому числі й щодо обраного виду примусових заходів виховного характеру, зазначені у постанові суду.
Відповідно до роз'яснень, що дані у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 15 травня 2006 року, № 2 до спеціальних навчально-виховних установ направляють неповнолітніх, котрі вийшли з-під контролю батьків чи осіб, які їх заміняють, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправлені шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру.
Метою застосування таких заходів має бути забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні не тільки належного виховання, а й освіти, лікування, соціальної, психологічної допомоги, захисту від жорстокого поводження, насильства та експлуатації, а також у наявності можливості адаптуватися до реалій суспільного життя, підвищити загальноосвітній і культурний рівень, набути професії та працевлаштуватися.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 виріс в малозабезпеченій сім'ї, являється старшою дитиною в родині, мати ОСОБА_4 не працює, зловживає спиртними напоями і є інвалідом 3-ї групи, батько ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, матеріальний стан родини - скрутний.
На матеріалах справи ґрунтуються висновки суду проте, що батьки малолітнього не здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляції законного представника малолітнього ОСОБА_3, вважає, що такий вид примусових заходів виховного характеру як направлення малолітнього до спеціальної навчально-виховної установи, в цьому конкретному випадку, сприятиме ефективному виправленню і перевихованню малолітнього ОСОБА_4, дозволить забезпечити отримання ним належної освіти, та надасть можливість адаптуватися до реалій суспільного життя, підвищити загальноосвітній і культурний рівень, набути в майбутньому професії та працевлаштуватися тощо.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 373, 447 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляцію ОСОБА_3 - законного представника малолітнього ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 червня 2010 року щодо малолітнього ОСОБА_4 - без зміни.
Головуючий В.І. Петлюк
Судді В.Ф. Кифлюк
О.О. Колотило
Копія вірна: суддя