Постанова
Іменем України
01 лютого 2010 року Справа № 2-7/682-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Зонтова Анатолія Івановича, довіреність № 4774 від 18.12.09, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі структурного підрозділу Феодосійського управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства "Кримгаз";
відповідача: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Теодосія";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Востокгазсервіс";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 18 листопада 2009 року у справі №2-7/682-2009
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а, місто Сімферополь, 95001)
в особі структурного підрозділу Феодосійське управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" (вул. Федько, 16, місто Феодосія, 98112)
до закритого акціонерного товариства "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б, місто Феодосія, 98100)
товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгазсервіс" (вул. Володарського, 39б, місто Феодосія, 98100)
про стягнення 63239,58 грн.
Позивач, відкрите акціонерне товариство «Кримгаз», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів, закритого акціонерного товариства «Теодосія», товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс», про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 63 239,58 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на приписи статей 11, 321, 509 Цивільного кодексу України та вказує на ті обставини, що у 2005 року ним за рахунок власних коштів здійснено будівництво розподільного газопроводу низького тиску в с. Краснокаменка міста Феодосії вартістю 63239,58 грн. Втім, в ході перевірки, проведеної працівниками позивача у листопаді -грудні 2007 року, встановлено, що зазначений газопровід частково демонтовано працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс»та частково експлуатується закритим акціонерним товариством «Теодосія». Як вказує позивач, внаслідок дій відповідачів він фактично позбавлений можливості здійснювати своє право власності відносно спірного майна, а тому вважає, що у відповідачів виникло зобов'язання щодо відшкодування завданої йому через це матеріальної шкоди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2009 року (суддя І.І.Дворний) у справі № 2-7/682-2009 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а також ненаданням належної оцінки представленим у справі доказам.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, судом не прийняті до уваги положення статті 376 Цивільного кодексу України щодо наслідків самочинного будівництва, а також положення статті 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані у процесі будівництва.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі також стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв в якості доказів виникнення в нього права власності на спірний об'єкт акт інвентаризації, виконавчо-технічну документацію та акти виконаних робіт.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 січня 2010 року слухання справи відкладено.
У судове засідання 01 лютого 2010 року з'явився лише представник відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі його структурного підрозділу Феодосійського управління по експлуатації, який підтримав позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги.
Представники відповідачів до суду апеляційної інстанції не з'явились, у відповідності до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з врахуванням наявних у справі доказів та вважаючи їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся представників відповідачів.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини.
Відповідно до пункту 3.1. статуту відкритого акціонерного товариства «Кримгаз»(далі- ВАТ „Кримгаз”) метою діяльності товариства, зокрема, є виконання комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, проектування, будівництва та ремонту газових мереж, у тому числі за замовленнями населення.
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2005 року першим заступником ВАТ «Кримгаз»затверджені технічні умови на проектування газопостачання села Краснокаменка Феодосійського району Автономної Республіки Крим (а.с. 42 том 1).
Розпорядженням Щебетівської селищної ради від 12 липня 2006 року № 127 начальнику управління ВАТ «Кримгаз»наказоно припинити провадження всіх видів будівельних робіт з будівництва газопроводу низького тиску в с. Краснокаменка (а.с.38 том 1).
Втім, згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, у серпні 2006 року за замовлення населення ВАТ «Кримгаз» в особі його Феодосійської філії проведені роботи з будівництва розподільного газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка (а.с. 13-37 том 1).
Також матеріали справи містять виконавчу технічну документацію газопроводу (підземного, наземного) газового вводу, складену позивачем у зв'язку з закінченням будівництва газопроводу (а.с. 3-5 том 2).
У виконавчій документації наявний акт приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання, у якому відсутній підпис представника Держнаглядохоронпраці.
Згідно з інвентаризаційним описом № 3 станом на 12 грудня 2007 року на балансі ВАТ «Кримгаз»перебуває розподільний газопровід низького тиску до залізничної дороги по вул.Кримській у с. Краснокаменка. (а.с. 10-11 том 1).
Також, як свідчать матеріали справи, 24 січня 2006 року між ЗАТ «Теодосія»(замовник) та ТОВ «Востокгазсервіс»(Генеральний підрядник) укладено договір підряду № 24/01-2006, предметом якого, згідно з пунктом 1.2., є виконання Генпідрядником будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Газопостачання с. Краснокаменка природним газом». (а.с. 23-27 том 2).
Аналогічний договір укладено між тими самими сторонами й 13.03.2006 року (а.с.29-32 том 2).
На підставі рішення Щебітівської селищної ради № 35 від 27.04.2006 року «Про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки та дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки під будівництво газопроводу низького тиску до котельних шкоди, пральної та житлових будинків в с. Краснокаменка» товариству «Теодосія»надано дозвіл на складення проекту землеустрою по відводу траси довжиною 420 м для будівництва газопроводу низького тиску до котельних школи, пральної та житлових будинків в с. Краснокаменка (а.с. 84 том 3).
05.10.2006 року Інспецією державного архітектурно-будівельного контролю м. Феодосія надано товариству «Теодосія»на виконання будівельних робіт та будівництво газопроводу низького тиску надано відповідний дозвіл (а.с. 85 том 3).
Також, в матеріалах справи наявний дозвіл на початок виконання роботи підвищеної безпеки при будівництві, ремонті та реконструкції споруд об'єктів нафтогазового комплексу, споруд мереж газопостачання за переліком згідно з додатком, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс», який діяв з 01.12.2005 року по 01.12.2008 року (а.с. 86 том 3).
Крім того, матеріали справи містять виконавчу документацію на наземний ( підземний) газопровід середнього та низького тиску до котельних шкоди, пральної та житлових будинків в с. Краснокаменка, надану товариством «Восток-газсервіс», у якій, зокрема, наявні експертні висновки проектно-кошторисної документації Феодосійського міського управління Міністерства з назвичайних ситуацій № 3/1804 від 20.06.2006 р. Феодосійської міської Санатірно-епідеміологічної станції № 92/1-1712 від 20.06.2006 року, Кримського експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці № 10.26.05-06 від 22.06.2006 року (а.с.89-152 том 3).
До матеріалів справи представлений також акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, за яким до експлуатації прийнято газопровід середнього та низького тиску до житлових будинків по вул. Кримській - Леніна, с. Краснокаменка, будівництво якого здійснено товариством з обмеженою відповідальністю «Востокгазсервіс»(а.с.86-90 том 1).
Також встановлено, шо Рішенням Щебітівської селищної ради від 12 квітня 2007 року за зверненням ЗАТ «Теодосія»затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта - газопроводу середнього та низького тиску до житлових будинків по вул. Кримській - Леніна, с. Краснокаменка м. Феодосія, а також визнано право власності на зазначений газопровід за ЗАТ «Теодосія»(а.с.92 том 1).
Протягом розгляду справи у суді першої інстанції, на підставі ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2009 року у справі призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, згідно з висновком якої № 30/09 від 28 вересня 2009 року (а.с.2-153 том 3), технічною документацією будівництво газопроводу низького тиску по вул. Кримській у с. Краснокаменка, м. Феодосія підтверджується виконавчою документацією як Феодосійського управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз», так й ТОВ «Восток-газсервіс». Проте, підприємством ТОВ «Восток-газсервіс»надана необхідна дозвільна документація та узгодження, а Феодосійське управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз» не представило узгодження проекту служби МНС, СЕС ГНОТ, дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, рішення виконавчого комітету на проектні та будівельні роботи, а також виділ земельної ділянки на підставі акту вибору та обстеження траси будівельного газопроводу.
Також, у пунктах 3,4 висновків експерта визначено, що на даний час газопровід низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка, м . Феодосія експлуатується організацією ЗАТ «Теодосія». На місцевості підтверджується факт демонтажу частини газопроводу низького та середнього тиску, протяжністю 173,6 по вул. Кримській в с. Краснокаменка міста Феодосія, будівництво якого виконано силами підприємства позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що будівництво розподільного газопроводу низького тиску у с. Краснокаменка міста Феодосії здійснено саме підприємством позивача та за його власні кошти, що тягне виникнення в нього права власності на новозбудовану річ. Також позивач вказує на ті обставини, що без його попередньої згоди зазначений газопровід частково демонтовано працівниками ТОВ «Востокгазсервіс»та частково ЗАТ «Теодосія». Вважаючи дії вказаних осіб такими, що порушують його право на безперешкодне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також тягнуть заподіяння через це матеріальної шкоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.
Предметом позову є вимога позивача про відшкодування йому шкоди, завданої внаслідок порушення його прав, як власника газопроводу.
Отже, ключовим питанням для вирішення спору між сторонами є встановлення факту права власності ВАТ «Кримгаз»на спірний газопровід, а також порушення цього права з боку відповідачів.
Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт»(в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.
При цьому статтею 11 цього закону визначено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.
З врахування вимог зазначених правових норм слід дійти висновку, що газопровід підпадає під ознаки нерухомого майна, про що й зазначено в оскарженому рішенні суду.
За приписами статей 328, 331 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач жодної із вказаних підстав набуття права власності не довів і тому його дії щодо забудови земельної ділянки за вказаною адресою, за всіма ознаками, мають кваліфікуватися як самочинне будівництво.
Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Як на підставу виникнення у нього права власності на спірне майно, позивач у апеляційній скарзі посилається на представлені ним акт інвентаризації, виконавчо-технічну документацію, а також акти виконаних робіт.
Втім, в порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, позивач правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомості та яка необхідна для обслуговування об'єкту нерухомості, не отримав.
До того ж, згідно пунктом 1 експертного висновку № 30/09 від 28 вересня 2009 року (а.с.2-153 том 3) визначено, що у підприємства ТОВ «Восток-газсервіс»є необхідна дозвільна документація та узгодження, а Феодосійським управлінням з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз» не представлено узгоджувальної документації проекту служб МНС, СЕС ГНОТ, дозвілу на виконання будівельно-монтажних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, рішення виконавчого комітету на проектні та будівельні роботи, а також виділ земельної ділянки на підставі акту вибору та обстеження траси будівельного газопроводу.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
За даною нормою Закону здійснення будівельних робіт на об'єкті містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.
З вказаним кореспондується також пункт 8.4 "Регіональних правил забудови і використання територій в Автономній Республіці Крим", зокрема, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно визнаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач всупереч чинному законодавству та іншим нормативним актам побудував спірний об'єкт без належного оформлення права користування земельною ділянкою, без дозволу на виконання будівельних робіт, без остаточного прийняття об'єкту в експлуатацію державною технічною комісією, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 331 Цивільного кодексу України позивач є власником матеріалів, що використовувались ним при здійсненні будівництва.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи.
Судовою колегією приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на пункт 2 експертного висновку, яким визначено, що зварні шви на трубі газопроводу низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка м. Феодосія частково (частина зварних штиків) відповідають зварним штикам зварника ВАТ «Кримгаз» Якимович А.А.
Але в той самий час експертом також визначено, що у липні-серпні 2006 року зазначений зварник не мав права проводити роботи по зварці газовою зваркою, оскільки отримав посвідчення зварника тільки у грудні 2006 року.
До того ж, висновок експерта з наведеного приводу є лише припущенням і не може свідчити про законність проведення подібних робіт, тим більш про виникнення у позивача права власності на газопровід, як на об'єкт нерухомого майна.
У відповідності до правил, встановлених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, судом повинні оцінюватись докази при розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Стосовно посилань заявника скарги на ті обставини, що демонтаж частини газопроводу низького та середнього тиску протяжністю 173,6 по вул. Кримській в с. Краснокаменка міста Феодосія, що ним збудовано, здійснено працівниками ТОВ «Востокгазсервіс», колегія суду зазначає наступне.
Дійсно, пунктами 3,4 висновків експертизи визначено, що на даний час газопровід низького тиску по вул. Кримській в с. Краснокаменка м.Феодосія експлуатується організацією ЗАТ «Теодосія». На місцевості підтверджується факт демонтажу частини газопроводу низького та середнього тиску, протяжністю 173,6 по вул. Кримській в с. Краснокаменка міста Феодосія, будівництво якого виконано силами Феодосійського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз».
Втім, висновками експертизи не встановлено, а матеріалами справи не підтверджується, що цей демонтаж здійснено саме підприємствами відповідачів.
Між тим, статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що загальними підставами для стягнення збитків з особи, яка їх заподіяла, є: настання збитків; неправомірна поведінка особи, що заподіяла збитки; безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням збитків; вина.
Також, згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Водночас, як свідчать матеріали справи, доказів у підтвердження доводів стосовно демонтажу саме працівниками будь-кого з відповідачів частини газопроводу протяжністю 173,6 по вул. Кримській в с. Краснокаменка міста Феодосія, будівництво якого виконано силами Феодосійського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз», позивачем не надано.
Представлені позивачем до матеріалів справи постанови спеціального відділу міліції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.06.2007 року та від 27.05.2008 року свідчать лише про відсутність складу злочину та не встановлюють винних дій відповідачів з заподіяння шкоди позивачу.
Враховуючи викладене, є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, не знайшли свого підтвердження, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування обгрунтованого рішення господарського суду.
Керуючись статтями 101, 103 ( пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кримгаз»залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2009 року у справі № 2-7/682-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
В.М. Плут