Постанова
Іменем України
02 лютого 2010 року Справа № 2-21/694-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Остапової К.А.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Сидоренко Андрій Вікторович, довіреність № б/н від 03.01.10, приватне підприємство фірма "Імперіал";
відповідача: не з'явився, Сімферопольська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства фірми "Імперіал" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Чонгової С.І., суддів Гаврилюк М.П., Мокрушина В.І.) від 17 грудня 2009 року у справі № 2-21/694-2009
за позовом приватного підприємства фірма "Імперіал" (вул. Ж. Дерюгіної, 7, місто Сімферополь, 95022)
до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
про усунення перешкод в користуванні власністю
Позивач, приватне підприємство фірма „Імперіал”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, третя особа -Комітет з управління земельними ресурсами Автономної Республіки Крим про визнання права власності на частину земельної ділянки, що зайнята будівлями: основна -літ. А загальною площею 1769,1 кв.м, основна -літ. В загальною площею 296,2 кв.м; основна -літ. Г загальною площею 103,2 кв.м; основна -літ. Д загальною площею 246,9 кв.м; основна -літ. Е загальною площею 142,8 кв.м; основна -літ. Ж загальною площею 247,8 кв.м; гараж -літ. З, альтанка -літ. Р, уборна -літ. И, уборна -літ. О, заправка -літ. М всього, під загальними будівлями -0,2806 га, та на частину земельної ділянки, що необхідна для обслуговування даних будівель, розташованих по вул. Ж.Дерюгіної, 7.
Позивач також просив суд визнати за приватним підприємством фірмою „Імперіал” право викупу земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Ж.Дерюгіної, 7 площею 0,4374 га.
У ході розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно просив суд зобов'язати Сімферопольську міську раду не чинити перешкоди приватному підприємству фірма „Імперіал” у здійсненні права власності; визнати за приватним підприємством фірма „Імперіал” право власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 7 в місті Сімферополі загальною площею 0,6855 га, визнати за приватним підприємством фірма „Імперіал” право власності на земельну ділянку по вул. Ж.Дерюгіної, 7 в місті Сімферополі площею 0,2406 га, що знаходиться під будівлями, набутими у власність за договором купівлі-продажу ВСІ № 997285 від 22 серпня 2005 року, визнати за приватним підприємством фірма „Імперіал” право власності на земельну ділянку площею 0,445 га, розташовану за адресою вул. Ж.Дерюгіної,7 в місті Сімферополі, що необхідна для обслуговування та експлуатації складських приміщень.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року у задоволенні позову приватного підприємства фірма „Імперіал” відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач -приватне підприємство фірма „Імперіал” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились положення статті 120 Земельного кодексу України, згідно з якими до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Приватне підприємство фірма „Імперіал” також твердить, що господарський суд Автономної Республіки Крим безпідставно не застосував до правовідносин сторін положення частини 3 статті 79 Земельного кодексу України, згідно з якими право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі -головуючий суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.
У зв'язку з відпусткою судді Котлової О.Л., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року, здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Остапову К.А.
У судове засідання, призначене на 02 лютого 2010 року, представник відповідача -Сімферопольської міської ради не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
Оскільки явка в судове засідання представників -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
22 серпня 2005 року між закритим акціонерним товариством «Інститут Кримагропроект»(продавець) та приватним підприємством фірма «Імперіал»(покупець) укладений договір купівлі-продажу (а.с. 11-12, том 1).
Відповідно до пункту 1 договору продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі (база підсоб них виробництв) загальною площею 2806,0 кв.м, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 7. Вказані будівлі розташовані на земельних ділянках загальною площею 0,8371 га ( 0,7180 га та 0,1191 га відповідно), що перебувають у постійному користу ванні закритого акціонерного товариства «Інститут Кримагропроект»на підставі державного акту на право постійного користуван ня землею серії ІІ-КМ № 002653, виданого виконавчим комітетом Сімферополь ської міської ради 12 грудня 2001 року на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 1522 від 31 серпня 2001 року та рішення 22 сесії XXIII скликання № 351 від 27 вересня 2001 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право по стійного користування землею за № 379.
На вказаних земельних ділянках роз ташовані будівлі: основне -літ. А загальною площею 1769,1 кв. м; основне -літ. В загаль ною площею 296,2 кв. м; основне -літ. Г загальною площею 103,2 кв.м; основне -літ. Д загальною площею 246,9 кв.м; основне -літ. Е загальною площею 142,8 кв.м; основне -літ. Ж загальною площею 247,8 кв.м; гараж (тимчасова будівля) - літ.З; альтанка (тимчасова будівля) - літ. Р; уборна - літ. И ; уборна - літ. О; заправочна (тимчасова споруда) - літ. М, споруди.
Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольської міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим та є чинним.
На підставі рішення Сімферопольської міської ради від 07 вересня 2005 року вказане майно зареєстроване за позивачем (реєстраційний № 11730781) (а.с. 13, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме -з державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 002653, земельна ділянка площею 0,8371 га, розташована за адресою: вул. Ж.Дерюгіної, 7 в місті Сімферополі, надана закритому акціонерному товариству „Інститут „Кримагропроект” для розміщення гаража, лабораторного корпусу та виробничо-складської бази відповідно до рішення Сімферопольської міської ради від 31 серпня 2001 року № 1522 та рішення 22-ої сесії 23-го скликання № 351 від 27 вересня 2001 року (а.с. 14-15, том 1).
Спір виник з приводу невизнання Сімферопольською міською радою права власності позивача на спірну земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги приватного підприємства фірми „Імперіал”, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Порядок надання земельних ділянок у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України.
Так, згідно із зазначеною правовою нормою надання земе льних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідне рішення Сімферопольською міською радою не приймалося.
З матеріалів справи вбачається, що звернення позивача до Сімферопольської міської ради стосується саме надання йому земельної ділянки в користування на праві оренди.
Разом з тим, позов приватного підприємства фірма „Імперіал” містить вимогу про визнання права власності на земельну ділянку.
Частиною 1 статті 127 Земельного кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Порядок продажу земельних ділянок регулюється статтею 128 Земельного кодексу України.
Позивачем, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що він звертався до відповідача з заявою про надання йому земельної ділянки у власність або щодо викупу зазначеної земельної ділянки.
Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 травня 2009 року у справі № 2-а-430/09 також підтверджується факт звернення приватного підприємства фірма „Імперіал” до відповідача із заявою про надання земельної ділянки саме в оренду (а.с. 109 -111, том 1).
Згідно зі статтю 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Оскільки позивач не довів суду своє право власності на спірну земельну ділянку, підстави для задоволення позову відсутні.
Наведене свідчить про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства фірма „Імперіал” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17 грудня 2009 року у справі № 2-21/694-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді К.А. Остапова
М.І. Ткаченко