Постанова
Іменем України
08 лютого 2010 року Справа № 2-11/4906-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
відповідача: не з'явився, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району;
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 17 грудня 2009 року у справі № 2-11/4906-2009
за позовом комунального підприємства "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Нахімова, 40,Феодосія,98100)
до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Чкалова, 134,Феодосія,98100)
про стягнення 38888,99 грн.
Комунальне підприємство "Феодосійське міжрайонне бюро реєстрації та технічної інвентаризації" звернулось до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 38888,99 грн. заборгованості, у тому числі 33 679,31 грн. - заборгованість за виконану роботу, 5209,68 грн. - штрафні санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не виконав зобов'язання за договором, а саме -не оплатив виконані роботи з технічної інвентаризації.
Заявою від 16 грудня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за виконану роботу у розмірі 33679,31 грн., штрафні санкції у розмірі 3826,70 грн., судові витрати -у розмірі 628,70 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року у справі № 2-11/4906-2009 позов комунального підприємства "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" задоволено частково.
З Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району стягнуто на користь комунального підприємства "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" 33679,31 грн. заборгованості, 3438,51 грн. пені.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, та боржник повинен сплатити кредиторові суму боргу та неустойку, у разі порушення зобов'язання.
Не погодившись з рішенням суду, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що він просив відкласти розгляд справи, щоб представити у наступне засідання нові докази у справі, однак господарський суд відмовив у задоволенні даного клопотання, а отже цим були порушені його процесуальні права.
Крім цього, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району у своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договорів № 1 та № 2 вона має отримати рахунок та акт виконаних робіт, однак досі цього не отримала.
У судове засідання 08 лютого 2010 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району звернулась до комунального підприємства "Феодосійське міжрайонне бюро реєстрації та технічної інвентаризації" з проханням проведення поточної інвентаризації нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Феодосійської КЕЧ району та розташованого за адресою:
- місто Феодосія, вул. Володарського, військове містечко № 157- 7 будівель;
- місто Феодосія, пров. Будівельний, 16, військове містечко № 51 - 14 будівель;
- місто Феодосія, вул. Виноградна, військове містечко № 87- 10 будівель;
- місто Феодосія мис Іллі, військове містечко № 156- 5 будівель;
- місто Феодосія, вул. Федько, 38, військове містечко № 20 - 16 будівель;
- місто Феодосія, вул. 11 заводський проїзд - Гарнаєва, військове містечко № 1 - 20 будівель;
- місто Феодосія, мис Ілля, військове містечко № 73 - 10 будівель;
- місто Феодосія, Чорноморська набережна, військове містечко № 79 - 3 будівлі;
- місто Феодосія, проспект Леніна, військове містечко № 80 - 2 будівлі;
- місто Феодосія, вул. Насипна, 2, військове містечко № 6,6а - 39 будівель;
- Кіровський р-н, с. Первомайське, військове містечко № 57 - 13 будівель;
- смт. Кіровське, військове містечко № 92 - 34 будівлі;
- місто Феодосія, смт. Приморський, вул. Гагаріна, 11а, військове містечко № 82 - 1 будівля;
- місто Феодосія, смт. Приморський, військове містечко № 84 - будівлі;
- с. Краснокам'янка, військове містечко № 1 - 14 будівель;
- с. Краснокам'янка, військове містечко № 2 - 21 будівля;
- с. Краснокам'янка, військове містечко № 3 - 15 будівель;
- с. Краснокам'янка, військове містечко № 3 - 7 будівель;
- м. Старий Крим, військове містечко № 59 - 10 будівель.
Між сторонами були укладені договори № 1 та № 2 на проведення робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, за умовами яких замовник замовляє, а виконавець приймає до виконання роботи з технічної інвентаризації об'єктів: військове містечко № 6, літ. Л,М,М1,Н,О,П, та об'єктів: військове містечко № 84, літ. А, Б, В, Г, військове містечко № 51, літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, І, К, Л, М, К, споруди 1-11, військове містечко № 87, літ. В, Г, Д, Е, військове містечко № 20, літ. А, Б, Б1, В, Г, Г1, Г2, Д, Д1, І, Ж, З, М, Л, Н, військове містечко № 1, військове містечко № 6, літ. Р, С, ТА, ТБ, ТВ, ТЕ, Ф, Х, Ч, Ш ,Ю, Я, відповідно.
Пунктом 1.2 договору № 1 встановлена фактична вартість виконаних робіт та послуг, яка складає 4491,44 грн., а пунктом 1.2 договору № 2 -29187,87 грн.
Пунктами 1.3 договорів № 1 та № 2 сторони передбачили, що замовником проводиться розрахунок з виконавцем після виконання виконавцем роботи шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку та наданого виконавцем акта виконаних робіт у термін до десяти банківських днів.
Згідно з пунктами 1.4 договорів № 1 та № 2, за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відповідно до пунктів 2.4 договорів № 1 та № 2, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами та оформлюється актом виконаних робіт.
Як вбачається з актів виконаних робіт та послуг, комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" здало, а Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району прийняла виконані роботи, які передбачались умовами договорів № 1 та № 2, що підтверджується підписами та печатками сторін.
Але, як слідує з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою виконаних робіт та послуг за договорами № 1 та № 2, комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" звернулось до відповідача з претензією про виконання умов договору на проведення робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, якою повідомило Феодосійську квартирно-експлуатаційну частину району про заборгованість за вказаними договорами у сумі 33679,31 грн. та прострочення оплати 92 дні.
Проте, доказів сплати такої заборгованості в матеріалах справи не міститься.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Статтею 509 Цивільного кодексу України та статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, пунктами 1.3 договорів № 1 та № 2 сторони передбачили, що замовником проводиться розрахунок з виконавцем після виконання виконавцем роботи шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку та наданого виконавцем акта виконаних робіт у термін до десяти банківських днів.
Проте, Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району не надано доказів виконання свого зобов'язання за договорами № 1 та № 2 зі сплати виконаних робіт та послуг.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно зі статтею 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язанням є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вбачається з пунктів 1.4 договорів № 1 та № 2, за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Проте, як зазначено у пунктах 1.3 договорів № 1 та № 2, замовником проводиться розрахунок з виконавцем після виконання виконавцем роботи шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку та наданого виконавцем акта виконаних робіт у термін до десяти банківських днів.
Але, доказів виставлення рахунків відповідачу за виконані роботи та послуги позивач не надав.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, 08.05.2009 комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" виставило вимогу Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району, яка отримала цю вимогу 11.05.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 200160.
Отже, строк виконання зобов'язання за договорами № 1 та № 2 у відповідача сплинув 18.05.2009.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає вірним розрахунок пені господарським судом за період з 19.05.2008 по 08.11.2009 у розмірі 3438,51 грн.
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України вказано, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості відповідача зі сплати суми за договорами № 1 та № 2 складає 33679,31 грн.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає вірними висновки господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та їх часткового задоволення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Оскільки актом Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 зафіксована відсутність, зазначеної в апеляційній скарзі, квитанції про сплату державного мита на подання апеляційної скарги, на зобов'язання апеляційного суду Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району докази сплати не надала, державне мито на подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у Державний бюджет України у розмірі 158,60 грн.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року у справі № 2-11/4906-2009 залишити без змін.
3. Стягнути з Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (98100, м. Феодосія, вул. Чкалова, 134, ЗКПО 07894457) у дохід Державного бюджету України суму державного мита на подачу апеляційної скарги у розмірі 158,60 грн.
4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут