Постанова
Іменем України
03 лютого 2010 року Справа № 2-1/3106-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Ключника Олексія Олександровича, довіреність № 013-Д від 05.01.10;
відповідача: Ігнатовича Сергія Леонідовича (повноваження перевірені), витяг з протоколу 11 від 14.03.09, директор відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод";
відповідача: Ковалишина Андрія Григоровича, довіреність № 1 від 01.02.10;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 20.10.2009 у справі № 2-1/3106-2009
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
до відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" (пров. Північний, 6,Совєтський,97200)
про стягнення 77931,92 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 у справі № 2-1/3106-2009 позов задоволено.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" заборгованість в сумі 65575,84 грн., пеню в сумі 6985,17 грн., річні в сумі 873,15 грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 4497,76 грн., державне мито в розмірі 779,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Суд першої інстанції виходив з факту прийнятого комісією відкритого акціонерного товариства "Крименерго" рішення, яке оформлено у вигляді протоколу № 2586 від 19.09.2008 і яке не було визнано у встановленому законом порядку недійсним (не було скасоване). Оскільки перерахована позивачем сума обсягу спожитої електричної енергії не була оплачена споживачем, місцевий господарський суд стягнув її з відповідача на підставі пункту 6.43 Правил користування електричною енергією.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач посилається на неправомірність складеного акту про порушення і вважає, що це питання повинне розглядатися у межах даної справи, оскільки законодавством України не передбачено іншого способу захисту прав споживачів, так як у судовому порядку спори про визнання таких актів не розглядаються за непідвідомчістю.
Також заявник апеляційної скарги вважає неправомірним прийняте рішення комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", в обґрунтування чого наводить певні доводи.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2003 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" і відкритим акціонерним товариством "Совєтський масловиробничий завод" укладений договір про поставку електричної енергії № 1.
Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами даного договору.
Відповідно до розділу 2 договору під час виконання його умов, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
27.05.2008 представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" проведено перевірку об'єкту ТП-322 база. який розташований за адресою: смт. Совєтський, пров. Північний. 6. В ході перевірки виявлені порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, зокрема встановлено безоблікову генерацію електричної енергії від підключених 2-х станцій типу ЕVМ (ГДР) 2x140 № 3 компенсуючих пристроїв в електромережу без спеціальних договірних відносин.
Результати перевірки зафіксовані в акті № 103735 від 27.05.2008.
Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Акт № 103735 від 27.05.2008 складений у присутності директора відповідача та підписаний сторонами.
Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Судом встановлено, що засідання комісії відбулось 19.09.2008 за результатами якого складаний протокол № 2586.
Розглянувши акт № 103375 від 27.05.2008 комісія дійшла висновку щодо необхідності проведення перерозрахунку об'єму спожитої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики числення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв'язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
Висновком комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 103375 від 27.05.2008 розрахована вартість споживаної електричної енергії у розмірі 65575,84 грн.
03.11.2008 відповідачу виставлений рахунок № 1 на суму 65575,84 грн. по акту № 103375 від 27.05.2008, який отриманий відповідачем, про що свідчить відповідний підпис на рахунку (том 1, а. с. 17).
Відповідно до п. 6.43 Правил кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати вказаної суми відповідач суду не представив.
Правомірність викладених в акті порушень висновків та прийнятого комісією рішення, оформленого вигляді протоколу № 2586 не відноситься до предмету спору у даній справі, а тому судом не розглядається.
Доказів того, що відповідач звертався до суду за захистом своїх прав із позовом про визнання рішення відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на підставі 6.42 Правил користування електричною енергією стороною не представлено.
Отже, підстава позову у даній справі є безумовною для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Посилання заявника апеляційної скарги на справу № 2-11/1315-2009 є неспроможним, оскільки у цій справі не розглядалося питання правомірності прийнято комісією відповідача рішення.
Інші доводи відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" відхиляються судом, тому що не стосуються предмету спору у даній справі.
Слід зазначити, що позивачем в межах цієї справи також заявлені вимоги про стягнення суми пені, процентів річних та суми індексу інфляції. Проте, судом першої інстанції правомірність цих вимог та їх відповідність нормам матеріального права взагалі не розглядалась, у мотивувальній частині будь-які посилання на норми права в цій частині позову відсутні.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Позивачем заявлена сума пені в розмірі 6985,17 грн. та річні в сумі 873,15 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 4497,76 грн.
Щодо вимог про стягнення суми пені, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 даного договору, з порушенням строків, встановлених додатком "порядок розрахунків", Споживач виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % (але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ) за кожен день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши розрахунок позивача суми нарахованої пені за договором, судова колегія вважає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим місцевий господарський суд по суті правомірно задовольнив позов в цій частині.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача суми нарахованих процентів річних та суми індексу інфляції судова колегія також вважає їх правильними та обґрунтованими.
Виходячи з наведеного, позов правомірно задоволений судом у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Совєтський масловиробничий завод" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 у справі № 2-1/3106-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар