Постанова
Іменем України
02 лютого 2010 року Справа № 5020-3/364
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Зиков Володимир Олександрович, довіреність № б/н від 05.01.10, відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у місті Севастополі;
представник відповідача, не з'явився, публічне акціонерне товариство "Раффайзен Банк Аваль" в особі центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дірикції Відкритого акціонерного товариства "Райффазен Банк "Аваль";
представник третьої особи, Бистрицька Юлія Миколаївна, довіреність № 3 від 11.01.10, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк "Аваль" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О. ) від 23 грудня 2009 року у справі № 5020-3/364
за позовом відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі (вул. Промислова, 1,Севастополь,99000)
до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9,Київ,01001)
3-тя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
про розірвання договору оренди та усунення перешкод в користуванні майном
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року у справі №5020-3/364 (суддя Головко В.О.) позов відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Кримська республіканська дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2009 року скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на належне виконання орендарем умов договору, тоді як відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі не є стороною у правочині та, відповідно, не має прав та обов'язків орендодавця.
Письмові заперечення проти апеляційної скарги не надходили.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 січня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 02 лютого 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Остапову К.А.
У судове засідання 02 лютого 2010 року представник відповідача не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Крім того, відповідач є юридичною особою, яка повинна на свій розсуд реалізувати надані їй права.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2009 року відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції про розірвання договору оренди.
Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору оренди державного нерухомого майна № 823 від 24.03.2009 року шляхом несвоєчасного та неповного внесення орендарем орендної плати; неукладення договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю; несвоєчасне укладення договору страхування орендованого майна, а також на неналежне виконання зобов'язань щодо здійснення заходів протипожежної безпеки.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.12.2009 року; до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність у балансоутримувача права на розірвання договору оренди, оскільки позивач не є стороною спірного договору, а відтак не має відповідних повноважень (а.с.47-48).
Ухвалою суду від 03.12.2009 року змінено назву відповідача з відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.62-63).
Представник позивача надав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, згідно з якою просить розірвати договір оренди державного нерухомого майна № 823 від 24.03.2009 та усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом виселення відповідача (а.с. 116-119).
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та на положення щодо дотримання умов договору.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Судом встановлено, що 24.03.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (орендар) в особі заступника директора Кримської республіканської дирекції "Райффайзен Банк Аваль" та начальника Центрального Севастопольського відділення, які діяли на підставі довіреностей, укладено договір № 823 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (а.с.9-15).
Згідно з пунктом 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину вбудованого нежитлового приміщення літ. А1-19, площею 4,0 м2, літ. "А", що розміщене за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1, та перебуває на балансі відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (балансоутримувач).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.6 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2008 року: 701,43 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата перераховується до держаного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з розділом 5 договору, орендар зобов'язується, зокрема:
використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (пункт 5.1 договору);
- своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (пункт 5.3 договору); забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно у порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами протипожежної безпеки, підтримувати орендоване нерухоме майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (пункт5.4 договору);
- протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване нерухоме майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копію страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим (пункт 5.8 договору);
- у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (пункт 5.10 договору);
- здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 календарних днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (пункт 5.11 договору).
Сторони визначили строк дії договору - 2 роки 364 дні, тобто з 24.03.2009 до 23.03.2012 включно (пункт 10.1 договору).
Відповідно до пункту 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Разом з тим сторони встановили, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто з 03.05.2007 року, у тому числі по сплаті орендної плати відповідно до умов даного договору з 03.05.2007 року по дату укладення договору.
Як свідчать матеріали справи, договір підписано орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, орендарем -відкритим акціонерним товариством "Райффазен Банк "Аваль" та балансоутримувачем - відділом Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі, оскільки передане в оренду державне майно знаходиться в управлінні Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно пункту 3 статті 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
За актом приймання-передачі орендованого майна від 24.03.2009 року позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нерухоме майно - частину вбудованого нежитлового приміщення літ. А1-19, що знаходиться на балансі відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі, площею 4,0 м2, літ. "А", розміщене за адресою: м. Севастополь, вул. Промислова, 1 (а.с. 16, том 1).
Листом № 15/14786 від 14.09.2009 року позивач звертався до орендодавця з повідомленням про численні порушення вимог діючого законодавства з боку орендаря та наполягав на розірванні договору оренди (а.с.28-29, том 1).
Претензією від 11.12.2009 року № 11-03-04570 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі також наполягало на розірванні договору оренди № 823 від 24.03.2009 року з підстав невиконанням відповідачем умов цього договору.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов'язання як правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на балансоутримувача - відділ ДАІ УМВС України в м. Севастополі у повній мірі розповсюджуються права та обов'язки орендодавця за договором, оскільки саме відділ ДАІ УМВС України в м. Севастополі передав цей об'єкт орендареві; орендна плата сплачується орендарем, в тому числі, на користь відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі; останній також підписував спірний договір.
Частина 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає обов'язок орендаря використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
Згідно пункту 5.4 договору орендар зобов'язаний забезпечити схоронність орендованого майна, запобігати його ушкодженню та псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами протипожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, вживати заходів протипожежної безпеки.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Актом № 14/04-688 від 11.09.2009 року Гагарінського районного відділу ГУ МНС України у місті Севастополі встановлено, що відповідач здійснював експлуатацію орендованого приміщення без дозволу на оренду приміщень від органів державного пожежного нагляду (а.с. 26-27, том 1).
Таким чином, судова колегія зазначає, що невжиття відповідачем заходів протипожежної безпеки та порушення норм і правил пожежної безпеки, зокрема, відсутність дозволу державного пожежного нагляду на оренду спірного приміщення порушує вимоги Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та умови пунктів 5.1, 5.4 договору.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Відповідачем надані розрахунки комунальних платежів (арк.с.94, 100, 102), які не можна вважати договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, оскільки ці додатки визначають лише розрахунок комунальних платежів, тобто, їх види і вартість, та не містять строків внесення цих платежів, відповідальності сторін тощо, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги пункту 5.11 договору відповідачем не виконані.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що відповідач протягом всього часу дії договору оренди № 823 від 24.03.2009 порушував його умови: орендну плату, передбачену балансоутримувачу, сплачував несвоєчасно і не у повному обсязі; договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг з балансоутримувачем не уклав; здійснює експлуатацію об'єкта оренди з порушенням норм протипожежної безпеки.
Доводи заявника апеляційної скарги про своєчасне виконання ним умов договору у частині внесення орендних платежів не можуть свідчити на користь правової позиції відповідача, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позов, не застосовував статтю 782 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідний обов'язок орендаря закріплений у пункті 5.10 договору.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" усунути перешкоди у користуванні частиною вбудованого нежитлового приміщення шляхом виселення також відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.
З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк "Аваль" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 грудня 2009 року у справі № 5020-3/364 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
К.А. Остапова