Постанова
Іменем України
04 лютого 2010 року Справа № 2-4/11084-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Маслової З.Д.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Союз";
відповідача, Краєвська Наталя Станіславівна, довіреність №10 від 12.01.10, дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 10 листопада 2009 року у справі № 2-4/11084-2008
за позовом закритого акціонерного товариства "Союз" (вул. Горького, 18, Євпаторія, 97400)
до дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Фрунзе, 4, Євпаторія, 97400)
про визнання угоди недійсною; за зустрічним позовом про визнання договору дійсним,
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у первісному позові про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним через недотримання нотаріальної форми та зустрічному позові про визнання цього ж договору дійсним через його часткове виконання та ухилення орендаря від нотаріального посвідчення договору (а.с. 109-111 т. 1).
Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди нерухомого майна (споруди фонтану, насосної станції, покриття асфальту та тротуарної плитки) є неукладеним через не досягнення сторонами в належній формі (письмової з нотаріальним посвідченням) згоди з усіх істотних умов договору, доказів ухилення орендаря від нотаріального посвідчення договору суду не надано.
Дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, у первісному позові відмовити, зустрічний позов про визнання договору дійсним задовольнити. Підставами для скасування судового рішення вказане підприємство вважає те, що воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; з неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" підтримав доводи апеляційної скарги, закрите акціонерне товариство "Союз" повторно не скористалося правом на участь в судовому засіданні його представника, про час та місце судового засідання сповіщено належним чином, на його адресу 21 січня 2010 року рекомендованою кореспонденцією направлена копія ухвали. Заяви про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка сторін не визнана судом обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду спору. А тому судова колегія ухвалила розглянути спір у відсутність особи, що не з'явилася в судове засідання.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.
01 квітня 2004 року між орендодавцем, дочірнім підприємством "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", та орендарем, закритим акціонерним товариством "Союз", підписано договір оренди №0102010/2004-16, по якому передано в оренду на п'ять років (до 31 березня 2009 року) споруди фонтану площею 153,8 кв.м., насосної станції - 23,1 кв.м., покриття асфальтового - 236,4 кв.м., покриття тротуарної плитки 115,7 кв.м., що знаходиться в місті Євпаторія, вул. Фрунзе, 4, з метою використання для організації ресторану для громадського харчування відпочиваючих (а.с. 7-14, 123-128 т. 1).
Нотаріально договір не посвідчений, хоча відповідно до пункту 4.14 вказаного договору обов'язок здійснити за свій рахунок нотаріальне посвідчення договору був покладений на орендаря, а пункт 8.3 розділу 3 додаткових умов договору передбачав передачу одного екземпляру договору нотаріальній установі (а.с. 10, 12 т. 1).
Державна реєстрація договору не здійснювалася, проти чого сторони не заперечують, відмітка про державну реєстрацію договору у цьому договорі відсутня.
01 травня 2004 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване майно (а.с.27 т. 1).
28 вересня 2007 року сторони договору підписали акт приймання-передачі, згідно з яким орендар повернув орендодавцю орендоване майно (а.с. 71 т. 1).
21 липня 2006 року сторони договору підписали додаткову угоду до вказаного договору в тій же формі, як договір, відповідно до якої змінили строк дії договору - з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2009 року, що підтверджується додатковою угодою, листуванням (а.с. 29, 28 чи 77 т. 1).
Згідно з пояснень орендодавця, він частково отримав орендну плату, довідка орендодавця свідчить про те, що орендодавець здійснював розрахунок орендної плати лише за орендоване асфальтове покриття площею 352,1 кв.м. (а.с. 63). Платіжних документів про оплату орендної плати сторони не надали.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи, призначеної місцевим господарським судом по даній справі, вбачається, що передані в оренду об'єкти (за виключенням тротуарної плитки та асфальтового покриття) є капітальною забудовою та нерухомим майном (а.с. 82-83, 92-99 т. 1).
Частина 4 статті 203 Цивільного кодексу України (з змінами на час укладення договору, далі Цивільний кодекс України) передбачає, що правочин має бути вчинений у формі, встановленій законом.
Відповідно до частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму капітальної споруди (її окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Також частини 1 та 4 статті 209 Цивільного кодексу України встановлюють, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін, на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Таким чином, підписаний сторонами договір оренди капітальних споруд (фонтану та насосної станції) більш ніж на один рік підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню у силу закону, а у цілому договір (в тому числі не капітальних споруд) підлягав нотаріальному посвідченню за домовленістю сторін.
Стаття 220 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина 1), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Зі справи вбачається, що здійснилося часткове виконання договору - об'єкт оренди був переданий в користування орендаря та використовувався ним з 01 травня 2004 року по 28 вересня 2007 року.
Але сторони не надали доказів ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення договору. Посилання орендодавця на те, що невиконання орендарем обов'язку здійснити нотаріальне посвідчення договору є доказом ухилення орендаря від нотаріального посвідчення договору є неспроможним тому, що доказами в господарському процесі є фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, про що вказано в статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Позивач за зустрічним позовом не надав доказів ухилення орендаря від нотаріального посвідчення договору.
На підставі чого, місцевий господарський суд правильно прийшов до висновку про необґрунтованість зустрічного позову про визнання договору дійсним.
Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Про недійсність договору, по якому недодержано обов'язкове нотаріальне посвідчення, вказано в частині 1 статті 220 Цивільного кодексу України, а тому висновки суду першої інстанції про те, що не потребує визнання такого договору недійсним у судовому порядку відповідає нормам матеріального права. При цьому, місцевим господарським судом правильно відмовлено орендарю в позові, права орендаря не порушені, а тому не потребують захисту в судовому порядку, у тому числі таким засобом, як визнання правочину недійсним.
З урахуванням вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при доведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; при відповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; з правильним застосування норм матеріального та процесуального права. Інших підстав для його скасування (зміни) не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року у справі № 2-4/11084-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді З.Д. Маслова
К.А. Остапова