01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
21.07.10 Справа № 5/175-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
Фаловської І.М.
Разіної Т. І
секретар судового засідання: Вертипорох Ю.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»
на рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 року
у справі № 5/175-09 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»
про стягнення 116 028,78 грн.,
За участю представників: згідно з протоколом.
12.08.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Корм»про стягнення заборгованості у сумі 116 028,78 грн., з яких: 114 599,18 грн. основного боргу, 1 429,60 грн. 3% річних.
В судовому засіданні місцевого господарського суду 03.11.2009 року представник позивача подав клопотання про зменшення ціни позову просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 95 120,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 760,96 грн. та 3% річних у сумі 1 429,60 грн., а всього -96 240,59 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Агротех»посилалося на те, що між сторонами склалися позадоговірні відносини з поставки товару, який поставлено на загальну суму 105 120,00 грн., проте оплачено частково у сумі 10 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 95 120,00 грн. Заявляючи вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, позивач послався на ст. 625 ЦК України.
Відповідач -ТОВ «Корм»заперечив проти задоволення позовних вимог у письмовому відзиві №100 від 02.11.2009 р. з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.11.2009 року у справі №5/175-09 позов задоволено повністю.
Рішення мотивовано тим, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що заява відповідача щодо застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки строк оплати товару був визначений відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто після спливу семиденного строку від дня пред'явлення позивачем вимоги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Корм»подало апеляційну скаргу, в якій з урахуванням доповнень від 28.12.2009 р., просить скасувати Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 р. у справі №5/175-09 та припинити провадження у справі.
У доводах апеляційного оскарження відповідач зазначає на порушенні судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
На думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано того, що останні дії на виконання договірних відносин були вчинені сторонами 07.02.2006 р., у зв'язку з чим судом безпідставно не застосовано строк позовної давності.
Також відповідач зауважив про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи, внаслідок чого він був позбавлений також права на ознайомлення із суттю пред'явлених вимог, оскільки позовну заяву він не отримував.
Позивач -ТОВ «Агротех»проти вимог апеляційної скарги заперечив у письмовому відзиві від 21.12.2009 р., зазначивши, що сторонами не було встановлено строк оплати за товар, тому він був визначений у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України - у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги від 08.09.2009 р. За таких обставин, позивач вважає, що перебіг строку позовної давності починається з 15.09.2009 р.
Позивач зауважує на тому, що він звернувся з позовом про стягнення боргу за товар, отриманий ТОВ «Корм»згідно з видатковими та товарно-транспортними накладними, тобто, на підставі позадоговірних відносин.
Також позивач вважає безпідставним посилання скаржника на те, що він не ознайомлений з матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи міститься чек та опис вкладення в цінний лист про надіслання копії позовної заяви відповідачу.
За таких обставин відповідач просив Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 року у справі №5/175-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2010 р. апеляційну скаргу ТОВ «Корм»залишено без задоволення, Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 р. у справі №5/175-09 без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявленої суми заборгованості та відсутності підстав для застосування позовної давності.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2010 р. касаційну скаргу ТОВ «Корм»задоволено часткового, Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2010 р. у справі №5/175-09 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За висновками касаційної інстанції, судом не взято до уваги доводи апеляційної скарги про те, що поставка товару, згідно накладних, наявних в матеріалах справи, здійснювалась на виконання договорів поставки; строк виконання зобов'язань був встановлений договорами поставки від 26.11.2004 року та від 03.01.2006 року, які в порушення ч. 1 ст. 38 ГПК України не були витребувані судом апеляційної інстанції.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 05.05.2010 року апеляційну скаргу ТОВ «Корм»на Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 у справі №5/175-09 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 02.06.2010 р.
15.06.2010 року через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі від 11.06.2010 р.
В названих поясненнях відповідач зазначає на тому, що поставка товару здійснювалась виключного на підставі Договорів №12 від 03.01.2006 р. та №67 від 26.11.2004 р., оскільки жодних інших правочинів між сторонами укладено не було. Товарно-транспортні накладні, які покладені в обґрунтування позовних вимог, містять найменування товару, що був предметом названих Договорів поставки.
Також відповідач вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність в товарно-транспортних накладних посилань на укладені Договори, оскільки чинне законодавство не містить вимог до товарно-транспортної накладної про зазначення реквізитів договору поставки. До того ж, про визнання укладених Договорів свідчить надісланий позивачем відповідачу розрахунок суми боргу за підписом директора ТОВ «Агротех», який містить прямі посилання на Договори поставки №12 від 03.01.2006 р. та №67 від 26.11.2004 р.
У порядку ст. 77 ГПК України Ухвалою від 02.06.2010 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.06.2010 р. у зв'язку з неявкою представника позивача.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.06.2010 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Фаловської І.М. склад колегії судів у справі №5/175-09 було змінено на наступний: головуючий суддя -Суховий В.Г., судді - Разіна Т.І., Чорногуз М.Г.
У судовому засіданні 16.06.2010 р. представники сторін у даній справі звернулись зі спільною заявою, в якій просили продовжити процесуальний строк апеляційного перегляду справи №5/175-09 у зв'язку зі складністю справи та необхідністю з'ясування усіх спірних правовідносин.
Ухвалою від 16.06.2010 р. дану заяву задоволено, продовжено процесуальний строк апеляційного перегляду справи №5/175-09 за згодою сторін. За наслідками судового засідання 16.06.2010 р. оголошено перерву до 21.07.2010 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
Розпорядженням В.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.07.2010 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорногуза М.Г. склад колегії судів у справі №5/175-09 було змінено на наступний: головуючий суддя -Суховий В.Г., судді -Разіна Т.І., Фаловська І.М.
У судовому засіданні 21.07.2010 р. представники сторін надали письмові пояснення у справі, які залучені до матеріалів справи. Представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, розглянувши справу, встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з червня 2005 року по лютий 2006 року включно відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 105 120,00 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії ЯКД № 807587 від 21.06.2005 року, серії ЯКЦ № 195540 від 08.08.2005 року, серії ЯЛМ № 123717 від 02.12.2005 року, серії ЯЛМ № 123751 від 04.01.2006 року, № ЯЛМ № 123769 від 19.01.2006 року та серії ЯЛМ № 123781 від 07.02.2006 року вказаний товар отримав.
Відповідач частково оплатив отриманий товар, перерахувавши на рахунок позивача 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (т. 1, а.с. 52).
30.06.2006 р. сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено Акт, згідно якого борг відповідача склав 95 120,00 грн. (т. 1, а. с. 25).
03.09.2009 року на адресу відповідача була надіслана претензія №646 від 27.08.2009 року з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 95 120,00 грн. (т. 1, а.с. 50).
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст.174 ГК України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Під час судового дослідження матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що спірні між сторонами господарські відносини виникли з Договорів поставки №67 від 26.11.2004 р. та №12 від 03.01.2010 р., про що свідчить, зокрема, наявний в матеріалах справи здійснений позивачем розрахунок суми боргу, який підписано директором та скріплено печаткою ТОВ «Агротех» (т. 1, а.с. 153).
При цьому колегією суддів не беруться до уваги твердження позивача, викладені у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні від 21.07.2010 р., про те, що: «розрахунок суми боргу є помилковим і саме тому він був виправлений і відповідачеві а також до суду був надісланий інший розрахунок, який є правильним».
У відповідності до ст. 33, 34 ГПК України позивачем не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження даних припущень, зокрема, відповідних листів до ТОВ «Корм», в яких би йшла мова про невірність названого розрахунку, доказів направлення іншого, як зазначає позивач, «правильного»розрахунку.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 3.6 Договору поставки №12 від 03.01.2006 р. отримувач зобов'язується прийняти товар (кормові добавки) та оплатити його на умовах - 3 банківських днів. Дата отримання продукції визначається датою підписання накладної або іншим узгодженим сторонами способом.
Розрахунки по Договору поставки №67 від 26.11.2004 р. за поставлений товар (аміновітан) здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах передоплати (п. 4.1 цього Договору).
З огляду на те, що видаткові та товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалась поставка товару, не містять посилань на конкретний договір, колегія суддів при дослідженні питання, на підставі якого договору здійснювалася та чи інша поставка за накладними, виходила з предмету договору та дати поставки.
Таким чином, поставка кормових добавок за Договором поставки №12 від 03.01.2006 р. здійснювалася за видатковими накладними: № РН-0836/5 від 22.06.2005 року на суму 18 000,00 грн., № РН-1098/1 від 08.08.2005 року на суму 3 600,00 грн. Поставка аміновітану за Договором поставки №67 від 26.11.2004 р. здійснювалась на підставі товарно-транспортних накладних: № ТТН-1866 від 02.12.2005 р. на суму 34 776,00 грн., № ТТН-004 від 04.01.2006 р. на суму 21 456,00 грн., № ТТН-123 від 19.01.2006 р. на суму 5 796,00 грн., № ТТН-235 від 07.02.2006 р. на суму 21 492,00 грн.
Отже, виходячи з встановлених Договорами строків оплати поставленого товару, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, останнім днем розрахунку за Договором поставки №12 від 03.01.2006 р. є 11.08.2005 р., за Договором поставки №67 від 26.11.2004 р. - 07.02.2006 р.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач звернувся з позовом у даній справі до господарського суду 12.08.2009 року.
За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). При цьому порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ст. 206 ч.2 ЦК України).
Частиною 1 статті 261 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі статтею 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
30.06.2006 р. між сторонами було підписано Акт звірки (т. 1, а.с. 25), згідно з яким станом на 30.06.2006 р. борг ТОВ «Корм»перед ТОВ «Агротех»становить 95 120,00 грн.
Підписання відповідачем зазначеного Акта є дією, що свідчить про визнання ним свого боргу.
Отже, перебіг позовної давності почався заново з 01.07.2006 р. і сплив через три роки 01.07.2009 р. (ст. 253, 254, ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Агротех»звернулося до суду з позовом 12.08.2009 р. (згідно з штемпелем на конверті), тобто, поза межами строку позовної давності. Доказів щодо переривання строку позовної давності після 01.07.2006 р. чи поважності причин його пропуску позивач суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 266 Цивільного кодексу України встановлено, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог (стягнення інфляційних втрат та річних відсотків), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги.
Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що за поставкою по накладним (без договору) перебіг позовної давності слід обраховувати від дати пред'явлення вимоги (ст. 530 ЦК України).
Оформлення продавцем накладної про передачу товару за певною ціною та його отримання представником покупця за довіреністю є нічим іншим, як договором купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу ч. 1 коментованої статті, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, строк оплати товару придбаного за накладними настає з дня його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Норми ч. 1 ст. 692 ЦК України є спеціальними щодо встановлення строку оплати товару за договором купівлі-продажу по відношенню до ст. 530 ЦК України (Розділ І Загальні положення про зобов'язання ), яка є загальною нормою, що встановлює строк виконання зобов'язань.
Навіть за умови застосування ст. 530 ЦК України, з урахуванням приписів ст. 692 ЦК України перебіг строку позовної давності слід обраховувати згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, а тому строк позовної давності позивачем пропущено у будь-якому випадку.
Суд першої інстанції у порушення норм процесуального права, неповно встановивши обставини справи, необґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому не застосувавши позовну давність, про що було заявлено відповідачем. За таких обставин, Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 у справі №5/175-09 підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ТОВ «Корм»підлягає частковому задоволенню в частині скасування Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 у справі №5/175-09. Підстави для припинення провадження у справі відсутні. Приймаючи нове судове рішення у справі, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у позові повністю у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Державне мито за подачу апеляційної скарги у даній справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 03.11.2009 у справі №5/175-09 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех»(83004, м. Донецьк, вул. Треньова, 3/32, код ЄДРПОУ 21997523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»(07544, Київська область, Баришівський район, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ 32445631) 582,00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги у даній справі.
Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
Головуючий суддя: Суховий В.Г.
Судді:
Фаловська І.М.
Разіна Т. І
Дата відправки 27.07.10