01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б тел. 284-37-31
07.07.10 року Справа № 18/552
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврилюк О.М (доповідач по справі),
суддів:
Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання Лебедєва С.В.
за участю представників
від позивача:не з'явилися
від відповідача:не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базальт” на рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2010 року
у справі № 18/552 (суддя Васянович А.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Атон-ХХІ”, м. Київ
доПриватного підприємства „Базальт”, м. Сміла Черкаської області
провитребування майна
встановив:
До господарського суду Черкаської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Атон-ХХІ” з позовом до Приватного підприємства „Базальт” про зобов'язання відповідача на користь позивача повернути об'єкти лізингу: по договору оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року № 250 -бетононасос „Mixokret M740DB”, з/н WPUM743DB72009919 в комплекті з аксесуарами; по договору оперативного лізингу (оренди) від 04.10.2007 року № 255 -бетононасос „Mixokret M740DB”, з/н WPUM743DB72009920 в комплекті з аксесуарами; по договору оперативного лізингу (оренди) від 04.10.2007 року № 256 -бетононасос „Mixokret M740DB”, з/н WPUM743DB72009921 в комплекті з аксесуарами.
Рішенням від 08.04.2010 року господарський суд Черкаської області позов задовольнив повністю. Зобов'язав ПП „Базальт” повернути ТОВ „Атон-ХХІ” бетононасос „Mixokret M740DB” з/н WPUM743DB72009919 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року № 250, бетононасос „Mixokret M740DB” з/н WPUM743DB72009920 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) від 04.10.2007 року № 255, бетононасос „Mixokret M740DB” з/н WPUM743DB72009921 в комплекті з аксесуарами згідно договору оперативного лізингу (оренди) від 04.10.2007 року № 256. Стягнув з відповідач на користь позивача 2 387 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПП „Базальт” звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2010 року по справі № 18/552 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.05.2010 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 18/552 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2010 року склад судової колегії змінювався.
В судове засідання 07.07.2010 року повноважні представники сторін не з'явилися. Позивач надіслав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Відповідач про причини неявки своїх представників не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Під час апеляційного провадження представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТОН-ХХІ” (лізингодавець) та Приватним підприємством „Базальт” (лізингоодержувач) було укладено договори оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року за № 250 та від 04.10.2007 року за № 255 та № 256.
В подальшому, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 07.09.2007 року до договору оперативного лізингу (оренди) № 250 від 07.09.2007 року.
На підставі вищевказаних договорів позивач зобов'язався передати у користування відповідачу майно, а саме: по договору №250 -бетононасос „Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009919 в комплекті з аксесуарами; по договору №255 -бетононасос „Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009920 в комплекті з аксесуарами; по договору № 256 -бетононасос „Міхоkret М740 DВ” з/н WPUМ743DВ72009921 в комплекті з аксесуарами.
Вищевказане майно було передане позивачем у користування відповідачу, що підтверджується актами приймання -передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.09.2007 року та від 24.10.2007 року.
Відповідно до п. 3.2 договору №250 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.09.2007 року), а також договорів №№ 255, 256 від 04.10.2007 року загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються в „Графіку сплати лізингових платежів” (Додатки № 2 до вказаних договорів), які є невід'ємними частинами договорів. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця, визначений в розділі 18 вказаних договорів, якщо інше не передбачено умовами цих договорів.
Проте відповідач прострочив сплату лізингових платежів у терміни визначені договорами.
Станом на 02.04.2009 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі: 26 848 грн. 00 коп. по договору №250 ( чотири лізингових платежі); 21 120 грн. 00 коп. по договору № 255 ( три лізингових платежі); 21 120 грн. 00 коп. по договору № 256 ( три лізингових платежі).
Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області від 10.06.2009 року зі справи №17/1091, яке було залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п. 10 договорів оперативного лізингу лізингодавець має право у межах строку дії договору на дострокове повернення об'єкту лізингу у випадку несплати лізиногоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків (Додаток №2).
Частиною 2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Також п. 15.2.1 договорів оперативного лізингу було встановлено, що на вимогу лізингодавця договір може бути достроково розірваний у випадках, коли лізигоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків (додаток № 2).
02.04.2009 року позивач направив відповідачу лист за № 02/04/09-03 від 02.04.2009 року, яким повідомив останнього про відмову від договорів оперативного лізингу (оренди) № 250 від 07.09.2007 року, №№ 255, 256 від 04.10.2007 року та просив повернути об'єкти лізину по вищевказаних договорах до 07.04.2009 року за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 5.
Вказаний лист відповідач отримав 09.04.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 1213577.
Отже, з 09.04.2009 року вищезазначені договори оперативного лізингу (оренди) є розірваними.
В п. 17.1 договорів оперативного лізингу (оренди) сторони узгодили, що з питань, що не знайшли свого відображення в тексті і додатках до Договору, але такі, що прямо або опосередковано випливають із відносин сторін, зачіпають майнові інтереси і ділову репутацію (мається на увазі необхідність захисту їх прав та інтересів), сторони будуть керуватися нормами чинного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Станом на 11.03.2010 року позивач не отримував від відповідача відповіді на лист, об'єкти лізингу не повернув.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося вище, у встановлений позивачем строк відповідач майно не повернув.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного повернення об'єктів лізингу, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З цих підстав, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідно до умов договорів оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року за № 250 та від 04.10.2007 року за № 255 та № 256, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу об'єкти лізингу, а тому позов підлягав задоволенню.
Також місцевий господарський суд, розглядаючи справу в частині включення до складу судових витрат оплату послуг адвоката в розмірі 10 000,00 грн., правомірно відмовив в їх стягнені так, як позивачем не підтверджено належними доказами, що останній на момент прийняття рішення зі справи сплатив вказану суму адвокату, згідно договору №10/03-01 про надання адвокатських послуг від 10.03.2010 року укладеного між ФОП Кульчицьким О.В. (адвокат) та ТОВ „АТОН-ХХІ” (клієнт), тобто поніс витрати. Факт відсутності оплати зі сторони клієнта адвокату було підтверджено адвокатом Кульчицьким О.В. колегії суддів апеляційного господарського суду в судовому засіданні 16.06.2010 року. Також адвокат подав суду письмові пояснення в яких зазначав, що рішення в частині відмови в стягненні з відповідача витрат на послуги адвоката вважає законним та обґрунтованим.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись: ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Базальт” на рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2010 року у справі № 18/552 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2010 року у справі № 18/552 залишити без змін.
3. Справу № 18/552 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Гаврилюк О.М
Судді:
Майданевич А. Г.
Мальченко А.О.