29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" вересня 2010 р.Справа № 6/1438-10
За позовом Закритого акціонерного товариства "Летичівський комбікормовий завод" смт Летичів
до Приватного підприємства "Лагуна-Поділля" смт Летичів
про стягнення 21042,49 грн., з яких: 15950,79 грн. - заборгованість за отримані паливно-мастильні матеріали; 2834,62 грн. - пеня; 554,24 грн. - 3% річних; 1702,84 грн. - інфляційні
Суддя Танасюк О.Є.
За участю представники сторін:
позивача: Забарський В.Б. -представник за довіреністю від 20.05.2010 р.
відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач у позові, з урахуванням поданого клопотання за № 181 від 20.08.2010 р. про уточнення позовних вимог, просить господарський суд стягнути з Приватного підприємства "Лагуна-Поділля" смт Летичів 31713,48 грн., з яких: 25700,79 грн. - заборгованість за отримані паливно-мастильні матеріали; 3755,61 грн. - пеня; 554,24 грн. - 3% річних; 1702,84 грн. - інфляційні, що утворилася у зв'язку з неналежним виконання відповідачем договору оптової торгівлі від 09.09.2009 р.
Представник позивача в засіданні суду 09.09.2010р. подав письмову заяву про уточнення позовних вимог від 09.09.2010р., в якій зазначив, що у зв'язку із підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 01.09.2010р. просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму 21042,49 грн., з якої 15950,79грн. основного боргу, 2834,62грн. пені, 554,24грн. 3% річних та 1702,84грн. інфляційних.
Враховуючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, за умови дотримання досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 Господарського процесуального кодексу, і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом, який отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 20.08.2010р. У відзиві на позов № 47 від 08.09.2010р. щодо стягнення заборгованості за отримані паливно-мастильні матеріали в сумі 25700,79грн., а також пені, 3% річних та інфляційних заперечував, посилаючись на те, що сума боргу не відповідає дійсності згідно акту звірки взаєморозрахунків між ЗАТ „Летичівський комбікормовий завод” та ПП „Лагуна -Поділля” на день подання позову.
Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:
Закрите акціонерне товариство „Летичівський комбікормовий завод” смт. Летичів, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстрована Летичівською районною державною адміністрацією 14.09.2001р.. включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки відділу статистики у Летичівському районі № 302630 від.07.05.2010р.
Приватне підприємство „Лагуна-Поділля” с. Головчинці Летичівського району, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстрована Летичівською районною державною адміністрацією 17.06.2002р. включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки відділу статистики у Летичівському районі № 185 від.06.06.2007р.
09.09.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Летичівський комбікормовий завод” смт Летичів (продавець) та Приватним підприємством „Лагуна-Поділля” смт Летичів (покупець) було укладено договір оптової торгівлі, відповідно до умов якого, продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар (пальне) , а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1.).
Відповідно до п. 5.1. договору, покупець зобов'язувався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 2-х банківських днів після складання рахунку на перерахування коштів. Розрахунки проводити 2 рази на місяць до 16 числа поточного місяця, та другого числа наступного місяця.
На виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу позивач передав відповідачу паливно-мастильні матеріали, що підтверджено накладною № 163 від 30.09.2009р. на суму 31885,57грн., згідно довіреності №15 від 15.09.2009р., накладною № 197 від 16.10.2009р. на суму 18877,06грн., згідно довіреності № 16 від 01.10.2009р. та накладною № 222 від 30.10.2009р. на суму 13323,00грн., із відміткою про отримання товару відповідачем.
Відповідні рахунки були виставлені позивачем 15.09.2009р.на оплату 12945,18грн., 30.09.2009р. на суму 18939,82грн., 16.10.2009р. на оплату 18877,06грн. та 30.10.2009р. на оплату 13323,73грн.
Пунктом 7.2. даного договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати наданих послуг (поставленого товару), покупець виплачує продавцю пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення, крім того, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення.
Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов Договору, що підтверджено підписами сторін на договорі.
Відповідач частково провів розрахунок за поставлені паливно-мастильні матеріали згідно банківських виписок від 16.09.2009р. на суму 12945,78грн., від 05.10.2009р. на суму 5000,00грн., від 09.10.2009р. на суму 13939,00грн., від 04.11.2009р. на суму 4000,00грн., від 14.01.2010р. на суму 1500,00грн. та від 03.02.2010р. на суму 1000,00грн., платіжного доручення №64 від 25.03.2010р. на суму 1000,00грн., накладної № 23 від 30.03.2010р. згідно довіреності №38 від 30.03.2010р., платіжного доручення № 192 від 12.08.2010р. на суму 4000,00грн. та № 106 від 05.05.2010р. на суму 2500,00грн. залишок несплаченої заборгованості станом на 01.09.2010р. становить 15950,79 грн.
01.09.2010р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 15950,79 грн.
Крім того, відповідно до п.7.2. даного договору, з урахуванням уточнення позовних вимог від 20.08.2010р., позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 2834,62 грн. (за період прострочення з 19.10.2009р. по 02.11.2009р. у сумі 148,43грн., з 03.11.2009р. по 04.11.2009р. у сумі 36,17грн., з 05.11.2009р. по 14.01.2010р. на суму 1108,71грн., з 15.01.2010р. по 03.02.2010р. на суму 299,93 грн., з 04.02.2010р. по 03.05.2010р. на суму 1241,38грн. ), інфляційних витрат у сумі 1702,84грн. (за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р.) та 3% річних у сумі 554,24грн., згідно поданого розрахунку.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір оптової торгівлі, відповідно до умов якого, продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар (пальне) , а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору .
При цьому, позивач виконав зобов'язання по договору купівлі-продажу, передавши відповідачу паливно-мастильні матеріали, що підтверджено накладною № 163 від 30.09.2009р. на суму 31885,57грн., згідно довіреності №15 від 15.09.2009р., накладної № 197 від 16.10.2009р. на суму 18877,06грн., згідно довіреності № 16 від 01.10.2009р. та накладної № 222 від 30.10.2009р. на суму 13323,00грн., із відміткою про отримання товару відповідачем.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач частково провів розрахунок за поставлені паливно-мастильні матеріали згідно банківських виписок від 16.09.2009р. на суму 12945,78грн., від 05.10.2009р. на суму 5000,00грн., від 09.10.2009р. на суму 13939,00грн., від 04.11.2009р. на суму 4000,00грн., від 14.01.2010р. на суму 1500,00грн. та від 03.02.2010р. на суму 1000,00грн., платіжного доручення №64 від 25.03.2010р. на суму 1000,00грн., накладної № 23 від 30.03.2010р. згідно довіреності №38 від 30.03.2010р., платіжного доручення № 192 від 12.08.2010р. на суму 4000,00грн. та № 106 від 05.05.2010р. на суму 2500,00грн. залишок несплаченої заборгованості станом на 01.09.2010р. становить 15950,79 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7.2. договору оптової торгівлі від 09.09.2009р., сторони передбачили, що за порушення термінів оплати наданих послуг (поставленого товару), покупець виплачує продавцю пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення, крім того, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення.
Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.
Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Проте, ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому правомірним є нарахування позивачем, з урахуванням уточнення позовних вимог від 20.08.2010р., пені в сумі 2834,62 грн. (за період прострочення з 19.10.2009р. по 02.11.2009р. у сумі 148,43грн., з 03.11.2009р. по 04.11.2009р. у сумі 36,17грн., з 05.11.2009р. по 14.01.2010р. на суму 1108,71грн., з 15.01.2010р. по 03.02.2010р. на суму 299,93 грн., з 04.02.2010р. по 03.05.2010р. на суму 1241,38грн. ), згідно поданого в матеріали справи розрахунку.
Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційних витрат у сумі 1702,84грн. (за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р.) та 3% річних у сумі 554,24грн., що підтверджено відповідними розрахунками.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 21042,49грн., з якої 15950,79грн. основного боргу, 2834,62грн. пені, 554,24грн. 3% річних та 1702,84грн. інфляційних, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Закритого акціонерного товариства "Летичівський комбікормовий завод" смт Летичів до Приватного підприємства "Лагуна-Поділля" смт Летичів про стягнення 21042,49 грн. задоволити.
Стягнути з Приватного підприємства "Лагуна-Поділля" смт Летичів вул. Горького, 35 (р/р 260099265, МФО 3158666, ХОФ Райффайзен банк Аваль, код 32039290) на користь Закритого акціонерного товариства "Летичівський комбікормовий завод" смт Летичів , вул. 50 річчя Жовтня, 101 (р/р 26009526185001 ХФ „Приватбанк”, МФО 315405, код ЄДРПОУ 04330728) 15950,79грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 79 коп.) основного боргу, 2834,62грн. ( дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 62 коп.) пені, 554,24грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 24 коп.) 3% річних та 1702,84грн. (одна тисяча сімсот дві гривні 84 коп.) інфляційних, 210 грн. (двісті десять гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя