Іменем України
03 вересня 2010 року справа № 5020-1/079
За позовом: Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда”
(вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, м. Севастополь, 99029)
про стягнення 6 275,00 грн.,
Суддя Алсуф'єв В.В.
Представники:
Від позивача -Дорофєєв Д.А. -довіреність від 21.06.10 № 9/658;
Від відповідача -не з'явився;
21.06.2010 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі -Позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” (далі -Відповідач) про стягнення 6275,00 грн., у тому числі, 5000,00 грн. штрафу та 1275 грн. пені
Ухвалою суду від 07.07.2010 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-11/077 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2009 № 27/28-09-РШ у справі № 27/23-0-9.
Ухвалою суду від 19.08.2010 провадження у справі поновлено.
Позовні вимоги заявлено у зв'язку з несплатою Відповідачем штрафу у розмірі 5000,00 грн., накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/40-09-РШ від 27.01.2010 у справі №27/40-09 (далі за текстом -Рішення) у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, що з'явилось підставою для нарахування Відповідачу пені в сумі 1275,00 грн.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.08.2010 не виконав.
Зважаючи на закінчення строку вирішення спору, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а також на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі обставини справи, суд,
Рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/40-09-РШ від 27.01.2010 у справі №27/40-09 ТОВ «Нефтіда» визнано таким, що здійснило порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді подання недостовірної інформації СМТВ АМКУ, та накладено штраф в розмірі 5000,00 грн. /а.с. 7-9/.
Вказане Рішення Позивача було оскаржено відповідачем до господарського суду міста Севастополя в порядку, передбаченому статтею 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
01.06.2010 рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-11/077 Товариству з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” було відмовлено у задоволенні позову до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2009 № 27/28-09-РШ у справі № 27/23-0-9.
Судом, шляхом огляду матеріалів справи № 5020-11/077, встановлено, що 17.06.2010 ТОВ „Нефтіда” було подано апеляційну скаргу на рішення суду у цій справі від 01.06.2010. Зазначену апеляційну скаргу було прийнято до провадження Севастопольським апеляційним господарським судом ухвалою від 06.07.2010.
05.08.2010 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Нефтіда»було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2010 у справі № 5020-11/077 - без змін.
Як зазначає Позивач, штраф в сумі 5000,00 грн. у встановлений частиною третьою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк сплачений не був.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлений статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до частини сьомої статті 56 цього ж Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми штрафу у розмірі 5000,00 грн. та пені, нарахованої за період з 02.06.2010 по 18.06.2010, у розмірі 1275,00 грн.
Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у суді апеляційної інстанції - від дня прийняття апеляційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Отже, у Позивача виникло право на стягнення суми пені за період з 02.06.2010 по 06.07.2010, тобто з дня прийняття рішення судом першої інстанції до прийняття Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги в провадження. Однак, з огляду на те, що Позивачем заявлено вимогу про стягнення суми пені лише за період з 02.06.2010 по 18.06.2010, підлягає стягненню пеня саме за цей період.
Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 75,00 грн. (5000,00 грн. х 0,015 = 75,00 грн.), а за період з 02.06.2010 по 18.06.2009 включно (17 днів) -1275,00 грн. (75,00 грн. х 17 = 1275,00 грн.). Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню, складає 1275,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме сума штрафу у розмірі 5000,00 грн. та заборгованість по сплаті пені в розмірі 1275,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача в доход Державного бюджету України.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, статтями 56, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” (вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 22287692, р/р 260013017924 у Філії -Севастопольське міське відділення Ощадбанка № 4548 ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК України», МФО 384027, або з інших рахунків) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) 6275,00 (шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн., в тому числі 5000,00 грн. -штраф та 1275,00 грн. -пеня.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” (вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 22287692, р/р 260013017924 у Філії -Севастопольське міське відділення Ощадбанка № 4548 ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК України», МФО 384027, або з інших рахунків) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нефтіда” (вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 22287692, р/р 260013017924 у Філії -Севастопольське міське відділення Ощадбанка № 4548 ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК України», МФО 384027, або з інших рахунків) в доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) В.В. Алсуф'єв
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 06.09.2010