іменем України
26 серпня 2010 року справа № 5020-12/231-10/143
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99010, АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй”
(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39)
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройінвест»
(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39)
про визнання права власності на приміщення, сходові марші та майданчики мансардного поверху торгівельно-офісного комплексу, що розташований в місті Севастополі по вулиці Руднєва, 34, спонукання належним чином оформити та передати позивачу Акт приймання-передачі зазначених приміщень,
та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй”
(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99010, АДРЕСА_1)
про розірвання договору,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом -ОСОБА_4, довіреність №1308 від 22.07.2010;
відповідача за первісним позовом - Ющука Т.М., довіреність б/н від 17.09.2009;
третя особа -не з'явився.
28.08.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач за первісним позовом) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй” (далі -Відповідач за первісним позовом) про визнання права власності на приміщення, сходові марші та майданчики мансардного поверху торгівельно-офісного комплексу, що розташований в місті Севастополі по вулиці Руднєва, 34, спонукання належним чином оформити та передати позивачу Акт приймання-передачі зазначених приміщень.
17.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй” звернулось до господарського суду міста Севастополя із зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008.
Ухвалою суду від 18.09.2009 зустрічну позовну заяву прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом у справі №5020-12/231.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройінвест».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.10.2009 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою від 12.05.2010 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М., з присвоєнням їй номеру 5020-12/231-10/143.
Представником Позивача надані пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо предмету спору, з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2010, у яких він просить первісний позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити /а.с.24-25 т.2/.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй” надані пояснення щодо предмету спору, з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2010, у яких він просить зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні первісного позову просить відмовити /а.с.20-23 т.2/.
Третя особа в судові засідання без поважних причин явку уповноваженого представника не забезпечила, вимоги ухвал суду від 12.05.2010, 03.06.2010, 01.07.2010, 22.07.2010, 10.08.2010 не виконала, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
17 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй" (Інвестор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Соінвестор) укладений договір №4 про дольову участь у будівництві (далі -Договір) /т.1 а.с.12-16/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом Договору є участь Соінвестора в інвестуванні будівництва відокремленої будівлі - нежитлового чотирьохповерхового торгівельно-офісного комплексу загальної орієнтованою площею 625 кв.м, з правом отримання у власність соінвестором частини будівлі -приміщення всього четвертого поверху орієнтованою площею 138 кв.м, включаючи туалет і підсобне приміщення з долею у сходовому майданчику та електрощитовій, за адресою: м. Севастополь, вул. Руднєва, 34.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що загальний об'єм інвестиційних коштів Позивача за первісним позовом складає суму еквівалентну 80 000,00 доларів США, виходячи з орієнтованої площі предмету інвестицій: 138 кв.м: корисна площа четвертого поверху, включаючи туалет і підсобне приміщення з долею у сходовому майданчику (11-18 кв.м) та електрощитовій (1-1,8 кв.м).
09 лютого 2009 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої сторони домовилися вважати предметом інвестиційної діяльності по Договору отримання у власність Позивача за первісним позовом мансардного поверху у нежитловому торгівельно-офісному комплексі по вул. Руднєва, 34 /т.1 а.с.17/.
На виконання умов Договору Позивач за первісним позовом 11.07.2008, 22.07.2008, 21.08.2008, 28.08.2008 здійснив на користь Відповідача за первісним позовом платежі за Договором в загальному розмірі 356 800 грн., (еквівалент 73682 доларів США), що підтверджується випискою банку. Крім того, на підтвердження виконання умов Договору Позивач за первісним позовом надав суду копію розписки /т.1 а.с.26-28/.
07 травня 2009 року рішенням приймальної комісії підписаний Акт №15 готовності об'єкту до експлуатації, відповідно до якого нове будівництво торгівельного павільйону з кафе та літнім майданчиком по вулиці Руднєва, 34 в місті Севастополі вважається об'єктом готовим до експлуатації /а.с.23-25/.
Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що по закінченню будівництва Соінвестор має право оформлення у власність мансардового поверху об'єкту по вулиці Руднєва, 34.
Позивач за первісним позовом стверджує, що Відповідач за первісним позовом в порушення умов Договору не підписав Акт прийому-передачі приміщень мансардового поверху та не сформував і не передав необхідні документи для оформлення права власності, у зв'язку з чим на адресу Відповідача за первісним позовом 17.07.2009, 28.07.2009 були надіслані відповідні претензії / т.1 а.с.30, 31/, але по теперішній час умови Договору Відповідачем за первісним позовом не виконані, що стало підставою для звернення Позивача за первісним позовом до суду з позовною заявою.
Відповідно до пункту 5.3 Договору сторони домовилися, що за результатами обмірів, здійснених Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради вони здійснять доплату або повернення грошових коштів, виходячи з різниці корисної площі (138 кв.м), без урахування частки у сходовому майданчику і електрощитовій, оцінюючи вартість одного кв. м корисної площі в 2000,00 доларів США.
Після здійснення обмірів будівлі Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради встановлено, що корисна площа мансардного поверху становить 150,4 кв.м., у зв'язку з чим 19.05.2009 за вихідним №124 Відповідач за первісним позовом направив Соінвестору повідомлення про необхідність сплатити суму еквівалентну 24800,00 доларів США за виявлені додаткові квадратні метри площі об'єкту інвестування. Вказане повідомлення отримано останнім 27 травня 2009 року /т.1 а.с.62, 63, 68/.
Позивач за первісним позовом вважає, що він повністю виплатив Відповідачу за первісним позовом грошові кошти, передбачені умовами Договору, з урахуванням наданої розписки в отриманні грошових коштів у розмірі 270 000, 00 грн., що на той час було еквівалентно 57 082,00 доларів США /т.1 а.с.26/.
Відповідно до вимог статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Однак, розписку в отриманні коштів, на яку посилається Позивач за первісним позовом як на доказ виконання Договору, не можна вважати належним підтвердженням виконання зобов'язання, виходячи з наступного.
Так, по зазначеній розписці не можливо достовірно ідентифікувати:
- особу, яка нібито передала грошові кошти (вказано лише прізвище та ім'я особи, ідентифікаційний код фізичної особи у порушення норм Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»не вказаний),
- особу, яка діяла від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй”.
Неможливо встановити час її складання, оскільки в ній не зазначена дата складання, а відповідно до пояснень ОСОБА_7, наданих у судовому засіданні 01.07.2010, вона була складена у лютому 2007 року, що суперечить його поясненням, наданим старшому оперуповноваженому Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України в місті Севастополі в ході перевірки за заявою Позивача за первісним позовом від 23.11.2009 про злочин по факту заволодінням грошовими коштами в сумі 270000,00 грн., шляхом зловживання довірою, за якими передача коштів відбулась 15.07.2008-17.07.2008 /а.с. 80-81 т.2/.
В цій розписці є посилання на неіснуючий договір -«договір про дольову участь у будівництві №4 від 13.06.2008». Договір між сторонами укладений 17.06.2008.
Більш того, розписка місить виправлення з 200 000 грн. (42 283 дол. США) на 270 000 грн (57 082 дол.США), що є неприпустимим порушенням правил складання фінансового документа.
Отже, ця розписка не може розглядатись як належний фінансовий документ, що свідчив би про перехід грошових коштів від Позивача за первісним позовом до Відповідача за первісним позовом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Позивач за первісним позовом звертався із заявою про злочин по факту заволодінням грошовими коштами в сумі 270000,00 грн., шляхом зловживання довірою, за результатами розгляду якої 29.06.2010 старшим оперуповноваженим Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України в місті Севастополі Ряжським А.В. на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи /т.1 а.с.49-53/.
У підтвердження невиконання Позивачем за первісним позовом в повному обсязі умов Договору про перерахування інвестиційних коштів, свідчить його лист від 04.06.2009 №2, відповідно до якого він визнав існуючу заборгованість за Договором та запропонував порядок її погашення або передачу у його власність лише 138 кв. м /а.с.70 т.2/.
Пунктом 4.2.4 Договору передбачено, що затримка повної або часткової оплати Позивачем за первісним позовом платежів за Договором більш ніж на місяць є грубим порушенням його умов та тягне за собою його розірвання з вини Соінвестора.
Як вже зазначалося, 19.05.2009 за вихідним №124 Відповідач за первісним позовом направив Соінвестору повідомлення про необхідність сплатити суму еквівалентну 24800,00 доларів США за виявлені додаткові квадратні метри площі об'єкту інвестування. Вказане повідомлення отримано Позивачем за первісним позовом 27 травня 2009 року.
За довідкою від 06.08.2010 №59 Відповідача за первісним позовом за період з 17.06.2008 по 06.08.2010 ним отримано від Позивача за первісним позовом в рахунок Договору 356800,00 грн (73628,00 дол.США) /а.с.59 т.2/.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що з 27.05.2009 у Позивача за первісним позовом відповідно до пункту 5.4 Договору виникли зобов'язання щодо сплати Відповідачу за первісним позовом суми еквівалентної 24 800,00 доларів США.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо термін (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виходить з договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
23.06.2009 Відповідач за первісним позовом звернувся до Позивача за первісним позовом з повідомленням про розірвання Договору у зв'язку з порушенням ним умов Договору, яке було отримано останнім 30.06.2009 /т.1 а.с.72-73/.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Зазначене свідчить про наявність підстав для розірвання Договору.
Суд звертає увагу на те, що посилання Позивача за первісним позовом в обґрунтування заперечень щодо розірвання Договору на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 29 червня 2010 року №2367-VI є помилковим, оскільки положення цього закону щодо заборони розірвання договорів розповсюджується тільки на правовідносини, що виникають з житлового будівництва.
Отже, вимоги Позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають, а вимоги Позивача за зустрічним позовом суд визнає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на Позивача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Розірвати договір про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-строй” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99010, АДРЕСА_2, ідентифікаційній номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-строй”(99011, м. Севастополь, вулиця Суворова, 39, ідентифікаційній код 32117478) державне мито в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 31.08.2010.