Іменем України
03 вересня 2010 року справа № 5020-4/113
За позовом Міністерства оборони Російської Федерації (119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99003, АДРЕСА_1),
про стягнення 52439,85 грн.
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
позивача (МО РФ) - Зровка І.А., помічник командуючого з правової роботи - начальник юридичної служби, довіреність № 701-а від 13.05.10; Шпеньков С.В. - начальник продовольчої служби Управління начальника тилу ЧФ РФ, довіреність№ 113 від 18.02.10
відповідача (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився,
Міністерство оборони Російської Федерації звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 52439,85 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.08.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.08.2010.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.09.2008 року між Міністерством Оборони Російської Федерації в особі командира військової частини № 99764-2 ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_1 було укладено контракт № 165 на поставку продукції, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по поставці, зокрема, м'яса-яловичини 2 категорії, дріжджів пресованих, листа лаврового сухого, печива, однак фактично зобов'язання з поставки продукції харчування не були виконані. В обґрунтування вимог про стягнення з відповідача неустойки позивач посилається на пункт 5.1 Контракту № 165 від 18.09.2009 року, яким передбачено відповідальність Поставщика -відповідача, у випадку невиконання в установлений строк умов контракту у вигляді сплати неустойки в розмірі 50 % від вартості непоставленої продукції.
Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, причину неявки не повідив, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином (а.с.28, 36). На підставі викладеного, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Представникам позивача у судових засідання були розяснені їх процесуальні права, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд -
18.09.2009 між Міністерством оборони Російської Федерації в особі тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини 99764-2 Штетального І.Г. (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладений державний контракт № 165 (далі -контракт № 165), згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника продовольчі товари (продукцію), які придбаваються виключно з метою організації харчування особового складу флоту, у тому числі, м'ясо-яловичина 2 категорії морожене в полутушках, яке відповідає вимогам ГОСТ 779-55, дріжджі пресовані, які відповідають вимогам ТУУ-15.8-00383320-001-2008, лист лавровий сухий, який відповідає вимогам ГОСТ 17594-81, печиво сахарне з муки пшеничної вищого сорту, яке відповідає вимогам ГОСТ 5550-74. Продукція, що постачається, повинна бути придатна для споживання до спливу строку придатності на дату її поставки не менше вказаного в специфікації. Також, ця продукція має бути вироблена на території Росії чи України, якщо інше не обумовлено в специфікації.
Пунктом 1.2 Контракту передбачено, що замовник зобов'язується прийняти поставлену продукцію і своєчасно здійснити її оплату на умовах даного Контракту.
Відповідно до пункту 1.3 Контракту, право власності на Продукцію переходить до замовника після оформлення Ватнажоотримувачем акту про прийомку матеріалів форми М-7 або акту прийому форми № 4. Акт про прийому оформлюється після висновку Центру ветеринарно-санітарної експертизи і лабораторної діагностики Чорноморського флоту (військова частина 87245) про відповідність Продукції ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ, ТУУ.
18.09.2009 року також було підписано Специфікацію № 1 до Державного контракту № 165 від 18.09.2009 року, якою було обумовлено найменування продукції, ціну з урахуванням ПДВ, умови доставки, умови сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів, обсяг та строки поставки, зокрема:
- м'ясо-яловичина 2 категорії морожене в полутушках, яке відповдає вимогам ГОСТ 779-55, за ціною 20,049 грн. за один кг (з урахуванням ПДВ), обсяг поставки - 3700 кг в період з 02.11. по 27.11.2009;
- дріжджі пресовані, які відповідають вимогам ТУУ-15.8-00383320-001-2008, за ціною 5,49 грн. за один кг (з урахуванням ПДВ), обсяг поставки - 1600 кг в період з 01.10 по 30.10.2009, 1600 кг в період з 02.11. по 30.11.2009 та 1600 кг в період з 01.12. по 11.12.2009;
- лист лавровий сухий, який відповідає вимогам ГОСТ 17594-81, за ціною 36,75 грн. за один кг (з урахуванням ПДВ), обсяг поставки - 200 кг в період з 01.10. по 30.10.2009;
- печиво сахарне з муки пшеничної вищого сорту, яке відповідає вимогам ГОСТ 5550-74. за ціною 10,14 грн. за один кг (з урахуванням ПДВ), обсяг поставки - 700 кг в період з 02.11. по 27.11.2009 (а.с.14-15);
У специфікації також зазначено, що вантажоотримувачем продукції являється 2054 військовий склад, платником продукції являється військова частина 99764-2 (а.с.14).
05.11.2009 року тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини 99764-2 на адресу СПД ОСОБА_1 було направлено лист-претензію вих. № 80/2-1225, в якому зазначалось про невиконання збоку СПД ОСОБА_1 в обумовлені контрактом строки договірних зобов'язань в частині поставки листа лаврового (а.с.17).
09.12.2009 тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини 99764-2 на адресу СПД ОСОБА_1 було направлено інший лист-претензію вих. № 80/2-1370, в якому зазначалось про невиконання збоку СПД ОСОБА_1 договірних зобов'язань в частині поставки яловичини, печива та дріжджів (а.с.22).
Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_1 неустойки, передбаченої пунктом 5.1 Контракту № 165.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.1 Контракту № 165 від 18.09.2009 року встановлено, що у випадку невиконання Постачальником в установлений строк умов Контракту по поставці продукції, або у випадку дострокового розірвання Контракту в повному обсязі або частково (в частині поставки конкретної продукції) Постачальник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 50 % від вартості не поставленої продукції.
Позивачем, відповідно до пункту 5.1 Контракту № 165 зроблено наступний рохрахунок неустойки:
- м'ясо-яловичина: 3700 кг (належало поставити відповідачем) Х 20,049 грн. (ціна товару) Х 50 % (розмір неустойки) = 37090,65 грн;
- жріжджі пресовані: 2960 кг (належало поставити відповідачем) Х 5,49 грн. (ціна товару) Х 50 % (розмір неустойки) = 8125,20 грн; ;
- лист лавровий сухий: 200 кг (належало поставити відповідачем) Х 36,75 грн. (ціна товару) Х 50 % (розмір неустойки) = 3675,00 грн;
- печиво сахарне: 700 кг (належало поставити відповідачем) Х 10,14 грн. (ціна товару) Х 50 % (розмір неустойки) = 3549,00 грн. Всього -52439,85 грн. Суд визнає такий розрахунок неустойи вірним та підлягаючим стягненню з відповідача.
Судом також досліджено питання на предмет можливого зменшення розміру неустойки, право на яке надано суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з пунктом 3.9.2. Роз'яснень вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Дослідивши обставини справи, суд бере до уваги ті факти, що претензії позивача з приводу непоставки товару СПД ОСОБА_1 залишала без відповіді, у судове засідання не з'явилась, причину неявки не повідомила, письмово суд про причину неявки не сповістила, пояснень по суті претензій Міністерства оборони РФ з приводу невиконання контракту № 165 не представила, подальшого виконання укладеного контракту не відбувалось. На підставі викладеного у суду відсутні підстави вважати обставини, що склались викючними та зменшувати розмір неустойки.
Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Міністерства оборони Російської Федерації задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99803, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Міністерства оборони Російської Федерації (119160, м. Москва,вул. Знаменка, буд. 19; ідентифікаційний код 7704252261) неустойку в розмірі 52439,85 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять дев'ять гривень, 85 коп.) (отримувач - Фінансово-економічне управління Чорноморського флоту РФ, п/р 26009013020433 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, ОКПО 07928610), а також державне мито в розмірі 524,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформленезгідно з вимогами
статті 84 ГПК України та підписано
06.09.2010.