Справа № 2-1402/2010 рік
7 вересня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Кузьминчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в особі відокремленого структурного підрозділу - філія Шепетівська дорожньо-експлуатаційна дільниця про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (далі - Облавтодор), в особі відокремленого структурного підрозділу - філія Шепетівська дорожньо-експлуатаційна дільниця (далі - ДЕД) про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в 2006 році, за усним погодженням керівництва ДЕД, здав на зберігання Шепетівській дорожньо-експлуатаційній дільниці належний йому на праві власності залізобетонний розбірний гараж (далі - гараж). Однак, в порушення досягнутих домовленостей, відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали та належне йому майно втратили, внаслідок чого спричинили йому матеріальні збитки на 12000грн., які він просить стягнути на свою користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.
Представники відповідачів - Мамчур Р.В. та Дячук А.В. позов не визнали та пояснили, що вимоги позивача є надуманими та безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки Облавтодор та ДЕД жодних відносин з позивачем, з приводу приймання та зберігання належного йому гаражу не мали, на себе будь-яких зобов'язань не приймали, а тому не можуть нести відповідальності, в зв'язку з чим просять в позові відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, заслухавши покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставить питання про відшкодування вартості належного йому залізобетонного розбірного гаражу дочірнім підприємством «Хмельницький облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», внаслідок невиконання останнім взятих на себе зобов'язань на підставі договору зберігання.
Однак, з таким висновком позивача суд не може погодитися, оскільки він є помилковим, не ґрунтується на вимогах закону, більше того, прямо суперечить йому.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Ставлячи питання про стягнення коштів, фактично внаслідок невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань по збереженню належного йому майна,
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
ОСОБА_1, посилається на те, що в 2006 році за усним погодженням керівника ДЕД, здав на зберігання Шепетівській дорожньо-експлуатаційній дільниці належний йому на праві власності залізобетонний розбірний гараж. Однак, враховуючи те, що ДЕД свої зобов'язання не виконало просить стягнути з останнього вартість втраченого гаражу у розмірі 12000грн.
При цьому, жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу, які б стверджували дані факти, в тому числі щодо укладення з відповідачем письмового договору зберігання належного йому майна, досягнення згоди відносно всіх його істотних умов, терміну зберігання майна, позивач суду не надав, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Такі твердження ґрунтуються виключно на його поясненнях та розмірковуваннях щодо діяльності ДЕД, поведінки службових осіб останнього, які не можуть бути визнані допустимими доказами.
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 посилається на покази свідків, яким за твердженням останнього відомі фактичні обставини справи та правовідносини сторін.
В той же час названі докази не ґрунтуються на вимогах закону, внаслідок чого їх не можна визнати належними, об'єктивними та допустимими, а тому такі підлягають відхиленню.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини, які за законом можуть бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин факт передачі ОСОБА_1 та прийняття на зберігання саме ДЕД належного позивачу гаражу, укладення договору між сторонами з цього приводу, згідно чинного законодавства, враховуючи вартість переданого за твердженням позивача майна - 12000грн., може бути посвідчений відповідним письмовим договором, актом прийняття-передачі, накладної на оплату наданих послуг, тощо, тобто письмовими доказами, які у ОСОБА_1 відсутні.
Однак, в даному конкретному випадку, названі обставини на які посилається позивач, як на підставу обґрунтування позову не можуть стверджуватися показами свідків.
Так, жоден із допитаних судом за клопотанням ОСОБА_1 свідок не ствердив факту укладення між сторонами договору зберігання, його умов, досягнення згоди щодо всіх істотних умов такого договору, його терміну та оплати, відповідальності за порушення виконання умов правочину, в тому числі обставин передання позивачем на зберігання саме відповідачу спірного гаражу.
Більше того, вказані свідки являються товаришами та близькими знайомими позивача, частина з них незадоволена керівництвом ДЕД, а тому покази останніх не можна визнати належними та допустимими, оскільки останні є прямо зацікавленими особами.
Будь-яких інших, належних, об'єктивних, допустимих та переконливих доказів, які б стверджували досягнення згоди між сторонами відносно зберігання належного позивачу гаражу, передачі останнього та прийняття такого відповідачами, відповідальності за його втрату, ОСОБА_1 суду не надано не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача є надуманими, безпідставними, не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи і до задоволення не підлягає.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 950, 951 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в особі відокремленого структурного підрозділу - філія Шепетівська дорожньо-експлуатаційна
Головуючий: С.М. Болотін
- 3 -
дільниця про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Головуючий :