Іменем України
27 серпня 2010 року справа № 5020-10/031
Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфт»Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК»
(вул. Загородна балка, 3, м. Севастополь, 99008)
до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16»
(просп. Генерала Острякова, 149, м. Севастополь, 99055)
про стягнення заборгованості в сумі 112562,60 грн., у тому числі: 106443,38 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за тарифом 0,18 грн./м2, 6119,22 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за різницею у тарифах,
за участю представників сторін:
позивача -Михайлової Н.В., довіреність №9 від 18.01.2010;
відповідача - Офіцерової С.Я., довіреність №634 від 21.05.2010.
23.02.2010 Дочірнє підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК»(далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 125665,57 грн., у тому числі: 115343,38 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за тарифом 0,18 грн./м2, 10322,19 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за різницею у тарифах.
06.07.2010 Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог /т.1 а.с.145/, та заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України від 22.07.2010 /а.с.6-7 т.2/, відповідно до яких зменшив позовні вимоги, простить стягнути з Відповідача 112562,60 грн. заборгованості, з яких: 106443,38 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за тарифом 0,18 грн./м2, 6119,22 грн. - заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за різницею у тарифах.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо внесення плати за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем.
Позивач у судовому засіданні 27.08.2010 позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог наполягав.
Відповідач надав відзив на позовну заяву /а.с.62-64 т.1/, проти позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін , суд
01.04.2008 між Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК»(Підрядник) та Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16»(Замовник) був укладений підрядний договір договору №86 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем /а.с.75-79/ (далі -Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах Замовника згідно додатку 1. Повне технічне обслуговування включає в себе весь комплекс ремонтних робіт, що забезпечують справність та надійну експлуатацію ліфтів та диспетчерських систем, а також нагляд за їх безпечною роботою (пункт 1.1 Договору).
Договором встановлені наступні умови.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що щомісячна оплата робіт згідно Договору визначена по узгодженню сторін і на день його укладення складає 31025,51 грн. Об'яги виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем у кожному наступному місяці підтверджуються актом прийомки-передачі виконаних робіт.
Відповідно до пункту 6.2 Договору на підставі підписаних актів Замовник самостійно сплачує виконані роботи не пізніше 20-го числа наступного місяця.
Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання обома Сторонами і діє по 31 грудня 2009 року, вважається щорічно продовженим на наступний річний період на тих самих умовах, якщо за місяць до його закінчення не надійшло письмове повідомлення від однієї із сторін про відмову від Договору або його перегляд (пункт 8.1).
Тариф на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем встановлений рішенням Севастопольської міської Ради №650 від 12.09.2006 «Про реалізацію тарифної політики у сфері житлового господарства» в редакції рішення Севастопольської міської Ради №1256 від 23.01.2007 та складають 0,18 грн. з одного квадратного метру загальної площі /т.2 а.с.8-9/.
Також, наказом начальника Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації №26/1 від 05.05.2008 встановлений розмір часткового відшкодування витрат спеціалізованими підприємствами, що обслуговують ліфти у житлових будинках, у розмірі 0,08 грн. одного квадратного метру загальної площі /т.2 а.с.10/.
Позовні вимоги за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем заявлені:
- за тарифом 0,18 грн./м2 за період з квітня 2008 року по вересень 2009 року;
- за різницею у тарифах 0,08 грн./м2 за період з квітня 2008 року по серпень 2009 року.
На виконання умов договору Позивач виконав на користь Відповідача роботи, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт за період з квітня 2008 року по вересень 2009 року /т.1 а.с.13-46/, що підписані представниками обох сторін без зауважень.
За розрахунками Позивача, Відповідач у повному обсязі не провів оплату виконаних робіт за період з квітня 2008 року по вересень 2009 року, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед Позивачем станом на день вирішення рішення складає 112562,60 грн.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі -ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі -ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення Господарського кодексу України та положення глави 61 Цивільного кодексу України.
Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Позивачем на адресу Відповідача за вих. №299 направлена претензія від 14.10.2009 про сплату заборгованості, яка виникла у звязку з неналежною сплатою Відповідачем виконаних позивачем робіт. Факт отримання Відповідачем вказаної претензії підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача про її отримання 21.10.2009 /т. 1 а.с.47/.
На вимоги ухвал суду сторонами проведені відповідні звірки розрахунків за Договором /т.2 а.с.29 (акт від 30.06.2010 за різницею у тарифах 0,08 грн/м2), а.с. 30 (акт від 30.06.2010 по тарифу 0,18 грн/м2)/.
З цих актів вбачається, що між сторонами відсутні суперечності щодо сум, нарахованих до сплати за Договором за спірний період, проте, є розбіжності щодо зарахування оплати за цей період.
Перевіривши надані розрахунки та доводи сторін щодо зарахування відповідних оплат і зустрічних однорідних вимог за спірний період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 112562,60 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Доводи Відповідача, що викладені у листі №367 від 15.06.2010 /т.2 а.с.11/ щодо проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 5963,75 грн. по заборгованості Позивача перед Відповідачем за опалення, телекомунікаційні послуги, участь у затратах на утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку із розташуванням диспетчерських пунктів Позивача на об'єктах, що знаходяться на балансі Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16»та розташовані за адресами: місто Севастополь, просп. Г.Острякова, 132; місто Севастополь, просп. Г.Острякова, 174, є безпідставними, через наступне.
Так, відповідно до пункту 4.2.1 Договору Замовник зобов'язаний безоплатно надати Підряднику телефонізоване, опалюване приміщення опорного пункту обслуговуючого персоналу з диспетчерським пультом.
Аналогічна норма встановлена пунктом 4.1.1 типового підрядного договору на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем, що затверджений Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики №73 від 10.04.2000 «Про затвердження державних нормативних документів».
На підтвердження наявності обов'язку Позивача відшкодовувати витрати на утримання будинку та прибудинкової території, а також комунальні витрати, Відповідачем жодних доказів не надано.
Також, неправомірно включений Відповідачем в акт звірки за різницею у тарифах 0,08/м2 грн в рахунок оплати за спірний період платіж у грудні 2009 року (29.12.2009) в розмірі 8781,49 грн., оскільки за призначенням платежу вказана сума визначена Відповідачем як така, що перераховується за рахунком СФ№0000248 від 23.09.2009 /а.с.28 т.2/, тобто цей платіж є погашенням боргу за вересень 2009 року, що не входить у позовний період.
Також, судом встановлено, що Позивачем до акту звірки взаєморозрахунків за різницею у тарифах 0,08 грн/м2 включена сума у розмірі 3102,99 грн. (графа «січень 2010 року»), яка за призначенням платежу є оплатою за вересень 2009 року, що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком Позивача від 12.01.2010 /а.с.27 т.2/, тобто, не входить у позовний період заявлений Позивачем.
Відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Проте, такого клопотання Позивачем не заявлено. Отже, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості різницею у тарифах 0,08 грн/м2 підлягають задоволенню в розмірі 6119,22 грн.
Суд дійшов висновку, що Відповідачем неправомірно до акту звірки за тарифом 0,18 грн./м2 включені оплати, що проведені в період з січня по травень 2010 року, як оплати від населення, перераховані на виконання наказу Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації від 25.05.2010 №23 «Про виділ частки витрат на технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації в оплаті населенням послуг з утримання житлових будинків та прибудинкової території» /а.с.13 т.2/.
Так, Відповідачем не доведено, що вищевказані платежі населення проведені саме за позовний період (з квітня 2008 року по вересень 2009 року), тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
А посилання Відповідача, що заборгованість за тарифом 0,18 грн./м2 є боргом населення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за Договором обов'язок по оплаті виконаних робіт Позивачем покладений саме на Відповідача.
З огляду на наведене, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 112562,60 грн. у тому числі: 106443,38 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за тарифом 0,18 грн./м2, 6119,22 грн. -заборгованість за технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем за різницею у тарифах 0,08 грн/м2, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16»(просп. Генерала Острякова, 149, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 20670607, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК»(вул. Загородна балка, 3, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 20668964, р/р 26005159773000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість у розмірі 112562,60 грн. (сто дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 60 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1125,62 грн. (сто одна грн. 57 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 01.09.2010.