18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 травня 2023 року
м. Черкаси Справа № 925/72/23
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., розглянувши без участі представників сторін, в порядку письмового провадження справу №925/72/23 за позовом Комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Онія” про стягнення 54 100,72 грн,
10 січня 2023 року Комунальне підприємство “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Онія” 54 100, 72 грн. заборгованості по договорам №261 на водовідведення та на водопостачання від 20.06.2018.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати послуг з водопостачання та водовідведення.
Ухвалою від 13.01.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/72/23, визнав її малозначною і вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін сторін.
Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.
Установою поштового зв'язку ухвала від 13.01.2023 повернута до суду з довідкою АТ “Укрпошта” форми № 20 від 27.02.2023 про те, що поштова кореспонденція відповідачу не вручена за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відтак, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзиву на позов суду не подав.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
20 червня 2018 року між Комунальним підприємством “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради (Водоканал) та приватним підприємством “Укргосптовари” (Абонент) було укладено договір №261 на водовідведення.
Також між сторонами 20 червня 2018 року було укладено договір №261 на водопостачання.
За умовами вищевказаних договорів позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 16 договору №261 на водовідведення та п. 13 договору №261 на водопостачання договір укладається з 20 червня 2018 року по 20 червня 2019 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заявка однієї із сторін про розірвання договору чи його перегляд.
Вищевказані договори щорічно продовжувалися на новий строк та є чинними.
Водоканал бере на себе забезпечення «Абонента» послугою з водовідведення (п. 2. Договору на водовідведення) та Водоканал бере на себе забезпечення «Абонента» водою питної якості згідно з ДСанПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної, призначеної для споживання людиною, в кількості згідно показів засобів обліку води (п. 2 Договору на водопостачання).
Відповідно до п. 4:
- Договору на водовідведення Абонент фіксує показники приладів обліку стоків і до 1 числа кожного місяця надає дані водовідведення в службу обліку Водоканалу;
- Договору на водопостачання Абонент фіксує показники приладів обліку і до 1 числа кожного місяця надає дані водоспоживання в службу обліку Водоканалу.
Сторони визначили:
- п. 8 Договору на водовідведення оплата Абонентом отриманих послуг відбувається на підставі виставлених Водоканалом рахунків - фактур на послугу, з обов'язковим оформленням та підписанням сторонами акту виконаних робіт. При цьому розрахунок за отримані послуги повинен бути проведений Абонентом не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку;
-п. 7 Договору на водопостачання оплата Абонентом отриманих послуг відбувається на підставі виставлених Водоканалом рахунків - фактур на послугу, з обов'язковим оформленням та підписанням сторонами акту виконаних робіт. При цьому розрахунок за отримані послуги повинен бути проведений Абонентом не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт.
На адресу відповідача направлялись рахунки на оплату: №7473 від 31.01.2022 на суму 28,33 грн., №7475 від 31.01.2022 на суму 11,24 грн., №15173 від 28.02.2022 на суму 28,33 грн, №15175 від 28.02.2022 на суму 11,24 грн., №22864 від 31.03.2022 на суму 11,24 грн, №22866 від 31.03.2022 на суму 11,24 грн, №30751 від 30.04.2022 на суму 11,24 грн., №30754 від 30.04.2022 на суму 11,24 грн., №38766 від 31.05.2022 на суму 11,24 грн., №38768 від 31.05.2022 на суму 11,24 грн, №46694 від 30.06.2022 на суму 11,24 грн, №46696 від 30.06.2022 на суму 11,24 грн, №54574 від 31.07.2022 на суму 11,24 грн., №54576 від 31.07.2022 на суму 11,24 грн, №55418 від 24.08.2022 на суму 25 200,76 грн., № 55420 від 24.08.2022 на суму 25 113,44 грн. , №70836 від 30.09.2022 на суму 11,24 грн., №70838 від 30.09.2022 на суму 11,24 грн, №78820 від 31.10.2022 на суму 11,24 грн, №78822 від 31.10.2022 на суму 11,24 грн, №86173 від 30.11.2022 на суму 11,24 грн, №86175 від 30.11.2022 на суму 11,24 грн на загальну суму 54 145,68 грн.
Відповідач частково погасив борг в сумі 44,96 грн.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст.ст. 525, 526, 530, 549,610 ЦК України містять такі положення:
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.І ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ч.І ст.903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.
Укладені сторонами договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.
Факт належного виконання позивачем умов вказаних вище Договорів підтверджено наявними у справі доказами, відповідачем не оспорюється.
Свої зобов'язання за цими договорами позивач виконав належним чином, та надав відповідачу відповідні послуги, визначені умовами Договору. Відповідач прийняв надані позивачем послуги без будь-яких зауважень чи претензій щодо наданих послуг.
Відповідач здійснив частковий розрахунок за надані йому позивачем послуги в розмірі 44,96 грн. Борг відповідача становить 54 100,72 грн.
Доказів належного виконання умов вищевказаних Договорів відповідач до суду не подав.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онія» (б-р. Шевченка, 320, кв. 108, м. Черкаси, 18000, код 40868006) на користь Комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради (вул. Г. Сагайдачного, 12, м. Черкаси, 18036, код 03357168) - 54 100,72 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сто гривень 72 коп.) заборгованості та 2 684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Рішення складено 02.06.2023.
СУДДЯ К.І. Довгань