Іменем України
18 серпня 2010 року справа № 5020-7/303-12/204-7/363-10/172
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Державного підприємства «Придніпровська залізниця»
(проспект Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600)
в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень
(вул. Лен. Комсомолу, 2 , м. Кривий ріг, 50023)
до Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. Горького»
(вул. Новикова, 11, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 11 335,00 грн.
за участю представників:
позивача -Федусової Р.М., представник, довіреність №38 від 01.01.2010;
відповідача -Мартинюк О.О., представник, довіреність №2/1953 від 23.04.2010.
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Балаклавське рудоуправління ім. Горького” (далі -Відповідач) про стягнення 11335,00 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.12.2009 Державному підприємству “Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 04.12.2009 скасовано, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою від 21.06.2010 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М.
У судовому засіданні 08.07.2010 судом встановлено, що найменування Відповідача змінено на: Приватне акціонерне товариство «Балаклавське рудоуправління ім. Горького”, державну реєстрацію змін до статуту Відповідача проведено 20.04.2010, замінено свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (свідоцтво серії А01 №297321).
В судовому засіданні 13.08.2010 оголошувалась перерва до 17.08.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 24, 118, 122 Статуту залізниць, а саме тим, що під час контрольного переважування на станції призначення встановлена невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Позивачем надані письмові пояснення щодо предмету спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010, відповідно до яких Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.
У судовому засідання 13.08.2010 Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечує з підстав, вкладних у письмових поясненнях щодо предмету спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010, зокрема, посилається на те, що при зважуванні вантажу та складанні комерційного акту Позивачем не дотримані норми діючого законодавства України, ваги на яких здійснювалось переваження вантажу не пройшли контроль придатності засобів ваговимірювальної техніки, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
На підставі залізничної накладної від 01.05.2009 № 45810716 Відповідачем на станції відправлення Інкерман-2 було передано позивачу вантаж -флюси не пойменовані, з зазначенням станції призначення -Кривий Ріг-Головний.
Відповідачем до перевезення було надано Позивачу дев'ять вагонів, навантажених навалом, загальною масою шістсот двадцять одна тисяча кг, загальна провізна плата за які склала 20403,00 грн.
Одержувачем вантажу було Відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг”.
При одержанні вантажу представником одержувача за довіреністю №85-183юр від 02.12.2008, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с.63 т.1/, відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України було подано заявку на переваження вантажу, який прибув у вагонах №53527313 та № 53524724.
З огляду на це, працівниками станції Кривий Ріг-Головний було здійснено переваження вказаних вагонів на 150-тонних електронно-тензометричних вагонних вагах №4226147 вантажоодержувача, у результаті якого маса нетто вантажу виявилась меншою, ніж Відповідачем було вказано у вищезазначеній залізничній накладній.
За таких обставин, Позивачем був складений комерційний акт серії АЭ № 023428*/263 від 02.05.2009 /а.с.11 т.1/ (далі -Комерційний акт), в якому зафіксовано, що у вагоні №53527313 за документами значиться вантаж масою нетто 69 000 кг та тара масою 23 000 кг (тобто маса брутто -92 000 кг), замість яких при переваженні виявилась маса нетто 57 700 кг, а у вагоні № 53524724 замість зазначених у провізних документах маси нетто - 69 000 кг та тари -22 000 кг (тобто маса брутто склала -91 000 кг), виявилась маса нетто 68 200 кг.
Таким чином, загальна маса вагону № 53527313 разом з вантажем виявилась меншою на 11 300 кг, ніж зазначено у провізних документах, а у вагоні № 53524724 -на 800 кг.
Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі -Статут залізниць), за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі визначеному статтею 118 цього Статуту.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, зокрема, стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З урахуванням наведеного, Позивачем було нараховано Відповідачу 11 335,00 грн. штрафу на невірно вказану у перевізних документах масу вантажу у вагонах №53527313 та № 53524724 (розмір провізної плати визначений у розмірі 2 267,00 грн).
Вищевказане і стало підставою для звернення до господарського суду міста Севастополя із позовом про стягнення з Відповідача 11 335,00 штрафу.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, в тому числі відносини залізничного транспорту з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти визначено Законом України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями; далі -Закон України "Про залізничний транспорт").
Згідно зі статтями 908 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статтями 306, 307 Господарського кодексу України (далі -ГК України) загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Статтею 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі -Статут залізниць), на Міністерство транспорту та зв'язку України покладено затвердження Правил перевезення вантажів, а також інших нормативних документів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць -встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, згідно з якою обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, комерційний акт є доказом невідповідності відомостей, що містяться у накладній, фактичним обставинам та підставою для притягнення суб'єкта порушення до матеріальної відповідальності.
Статтею 129 Статуту залізниць визначено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Такі Правила затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (з наступними змінами і доповненнями, далі -Правила складання актів).
Також стаття 129 Статуту залізниць та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт. При цьому залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила ці обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач. Така заява має бути зроблена в момент отримання вагону з вантажем від залізниці.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Так, Позивачем складений Комерційний акт, в якому відображена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним Відповідачем у залізничній накладній від 01.05.2009 №45810716. Остання виявлена шляхом переваження цього вантажу.
Переваження вантажу залізницею повинно здійснюватися за наступними правилами.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
В Комерційному акті зазначено, що маса вантажу на станції відправлення була визначена на 150-тонних вагонних вагах, та переваження маси вантажу на станції призначення було здійснено також на 150-тонних вагонних вагах.
Тобто, переваження вантажу у вагонах №53527313, № 53524724 виконане без порушення способу визначення маси вантажу.
Крім цього, переваження вантажу повинно бути здійснено на засобах ваговимірювальної техніки, які відповідають вимогам чинних нормативно-правових та нормативно-технічних актів.
Відповідно до визначення, наведеного у Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004 №279 (надалі - Інструкція), засіб ваговимірювальної техніки -це технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Пунктом 1.2. передбачено що повірка засобів ваговимірювальної техніки (надалі - ЗВВТ) - встановлення придатності ЗВВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристики (ДСТУ 2681).
За змістом пункту 5 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції, ЗВВТ власності залізниці та сторонніх організацій, призначені для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом, підлягають обліку залізницями.
Взяття на облік ЗВВТ, на яких визначається маса вантажів, що перевозяться залізницями, здійснюється за письмовою заявою власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням експлуатаційної документації підприємства -виробника ЗВВТ та свідоцтва про повірку ЗВВТ згідно з ДСТУ 2708.
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (додаток), де робиться запис про виконану повірку згідно з представленим свідоцтвом про повірку та придатність ЗВВТ для зважування вантажів. Паспорт передається начальнику станції, на якій приймаються вантажі до перевезення, зважених на цих ЗВВТ. За проханням власника ЗВВТ йому може бути видана копія технічного паспорта (пункт 2.2 Інструкції).
Записи в технічному паспорті ЗВВТ про повірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки, несправності ЗВВТ, вагових і підхідних колій, фундаментів і вагових приміщень, ремонти, відхилення в експлуатації ЗВВТ та усунення недоліків здійснюються керівниками вагових бригад, ревізорами та майстрами вагового господарства, керівниками служб і відділів комерційної роботи та маркетингу залізниць і дирекцій, представниками Укрзалізниці, Держспоживстандарту і його територіальних органів (пункт 2.4 Інструкції).
Згідно з Комерційним актом переваження маси вантажу на станції призначення було здійснено на 150-тонних тензометричних вагонних вагах №4226147 вантажоодержувача -Відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, - які взяті на облік Криворізькою дирекцією залізничних перевезень -лист від 31.03.2009 №67 /а.с.25 т.2/.
У матеріалах справи наявна копія паспорту вагонних ваг №4226147 (далі -Паспорт) /т.2 а.с.36-39/, оригінал якого оглядався судом у судовому засіданні 13.08.2010, з якого вбачається, що станом на день переваження (02.05.2010) на них вищевказаного вантажу термін контролю придатності не був прострочений, останній контроль придатності ЗВВТ був здійснений 10.04.2009, про що зроблено записи у Паспорті.
Факт того, що останній контроль придатності вказаних ваг був здійснений 10.04.2009 підтверджується актом результатів контролю придатності вагонних ваг для зважування вантажів, що перевозяться залізницями, складений на станції «Кривий Ріг Головний»Придніпровської залізниці 10.04.2009 / т.1 а.с.45/.
Пунктом 4.14 Інструкції встановлено, що контроль придатності ЗВВТ, призначених для зважування інших вантажів, ніж сільськогосподарські та харчові, проводиться з інтервалом 3 місяці. Про це зазначено також у пункті 12 Паспорта.
Під час контролю придатності ЗВВТ для зважування вантажів перевіряється технічний стан ваг (наявність зазорів у стиках рейок, між платформою та обв'язувальною рамою котловану, відсутність води в котловані ваг та інші вимоги утримання ЗВВТ) та перевіряється за допомогою робочих еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ метрологічних характеристик: непостійність показань ненавантажених ваг; незалежність показань ваг від положення вантажу на вагоприймальному пристрої; похибки навантажених ваг.
За результатами контролю придатності ЗВВТ для зважування вантажів складається акт за підписами керівника вагової бригади, ваговласника та начальника станції (пункт 4.4. Інструкції).
Пунктом 3.4. Інструкції передбачено, що не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на таких ЗВВТ, у яких:
прострочені терміни повірки згідно з п. 3.2 цієї Інструкції;
пошкоджене тавро або пломба повірника;
є інші порушення вимог чинних нормативно-правових та нормативно-технічних актів.
Згідно з пунктом 4.19 Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких, зокрема:
прострочені терміни контролю придатності ЗВВТ для зважування вантажів та діагностичного обстеження металевих та залізобетонних частин ваг;
є інші відхилення від вимог чинних нормативно-правових та нормативно-технічних актів.
Таким чином, здійснення переваження вантажу, на підставі якого був складений комерційний акт серії АЭ №023428*/263 від 02.05.2009 /а.с.11 т.1/, було здійснено на вагонних вагах, контроль придатності яких був проведений у строк.
Крім того, відповідно до пункту 3.2. Інструкції, повірка ЗВВТ, призначених для зважування решти вантажів, окрім сільськогосподарських та харчових, здійснюється з інтервалом 12 місяців, тобто, 1 рік.
Згідно з пунктом 1.2 Інструкції, повірка ЗВВТ -це встановлення придатності ЗВВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.
Станом на день переваження вищевказаного вантажу (02.05.2009) вагонні ваги №4226147 були повірені (остання повірка ЗВВТ була здійснена 12.01.2009), тобто в цій частині ваги відповідали вимогам відповідних нормативних актів, що підтверджується наявним у матеріалах справи у матеріалах справи Паспортом /а.с.36-39 т.2/.
Отже, переваження вантажу, на підставі якого був складений комерційний акт серії АЭ № 023428*/263 від 02.05.2009 /а.с.11 т.1/, було здійснено на вагонних вагах, що відповідали вимогам відповідних нормативних актів.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" штрафу в розмірі 11 335,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. Горького»(вул. Новикова, 11, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 00191906, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(проспект Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600, ідентифікаційний код 01073828, р/р 26006000012 ДФ АБ «Експрес Банк», МФО306964) штраф у розмірі 11 335,00 грн. (одинадцять тисяч триста тридцять п'ять грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 113, 35 грн. (сто тринадцять грн. 35 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 25.08.2010.