Іменем України
19 серпня 2010 року справа № 5020-12/136
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону
(вул. Суворова. 27, м. Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
(пр. Повітрянофлотський, 6, м. Київ, 03168);
Військової частини А 4068
(вул. Лазаревські, 1, м. Севастополь, 99005 )
до Малого приватного підприємства „Ажур”
(пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059)
(пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040).
про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; зобов'язання повернути земельну ділянку,
за участю представників:
прокурора - Нікулін Д.В., посвідчення №326 від 12.11.2008;
позивача (Міністерство оборони України) - Сіннік А.П., довіреність №220/11/д
від 11.01.2010;
позивача (Військова частина А 4068) - Коробко О.В., довіреність б/н від 28.08.2009;
Колчугіна К.Ю., довіреність №1710 від 18.08.2010;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився.
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - МО України) та військової частини А 4068 (надалі -В/Ч А4068) звернулась до суду з позовом до малого приватного підприємства „Ажур” (надалі -МПП «Ажур») про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою від 15.07.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.08.2010.
Цією ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морська. Позовні вимоги обґрунтовані тим що дії відповідача, щодо незаконного використання спірною земельною ділянкою, унеможливлює повноцінне здійснення державою користування цією земельною ділянкою, перешкоджає її використанню для потреб оборони держави.
В судовому засіданні 19.08.2010 прокурор та представники позивачів уточнені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 28).
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Прокурору та представникам позивачів у судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, суд -
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, військової частини А4068, як представник держави, керується наступним.
Згідно з рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, в особі органів державної влади або органів місцевого самоуправління, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Збройні сили України»Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. У тому числі і військова частина А4068.
Відповідно до рішень Виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №4 від 25.01.1950 та №27 від 03.10.1950 Чорноморському флоту СРСР було виділено земельну ділянку площею 11,98 га в районі балки Радянська для розміщення вибухонебезпечного майна Флоту, що підтверджується висновком Севастопольського міського управління земельних ресурсів від 10.06.1994 /а.с. 6/.
Згідно з додатком №1 до Угоди між Російською Федерацією та Україною про параметри розподілу Чорноморського флоту, вказана земельна ділянка площею 11,98 га (філія 17 арсеналу, в/містечко №171) передана Військово-морським силам України /а.с. 7/.
30.10.1997 був складений та підписаний Акт №756 прийому-передачі об'єкту «Радянська Балка»(військове містечко №171 площею 11,89 га) зі складу Чорноморського флоту до Військово-морських сил України /а.с. 8, 9/.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.06.2009 у справі №5020-2/166 за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та військової частини А 4068 до Інкерманської міської ради, за участю третіх осіб: Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі та мале приватне підприємство „Ажур” про визнання недійсним рішення, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 рішення від 03.06.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсним рішення Інкерманської міської ради №20/184 від 26.12.2001 «Про надання в оренду земельної ділянки в районі Радянської балки площею 0,5507 га МПП «Ажур»під базу розміщення обслуговуючого персоналу та обладнання з обстеження зруйнованих штолень, знешкодженню екологічно безпечних методів утилізації відходів»/а.с. 10/. Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2010 ця постанова залишена без змін.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 мотивована тим, що земельна ділянка площею 0,5507 га надана МПП «Ажур»рішенням Інкерманської міської ради №20/184 від 26.12.2001 частково накладається на земельну ділянку В/Ч А4068. Так, на території військового містечка №171 знаходяться дві земельні ділянки виділених МПП «Ажур», які на плані зовнішніх меж землекористування позначені як земельна ділянка №1 площею 0.3856 га та земельна ділянка №2 площею 0,1653 га, що в сумі складає 0,5507га.
Проте, МПП «Ажур», не дивлячись на неодноразові звернення командування В/Ч А4068 про звільнення спірної земельної ділянки /а.с. 49, 50/, вказану земельну ділянку не звільняє, майно та обладнання з зазначеної ділянки не вивозить, що фактично заподіює шкоду правам цієї військової частини на цю ділянку.
Відповідно до статті 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно статті 77 Земельного Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони»землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про Збройні сили України»земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Відповідно до статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням викладеного та з наявними у справі матеріалами, суд визначив, що дії МПП «Ажур»щодо незаконного використання земельною ділянкою площею 0,5507 га, де розташоване військове містечко №171 В/Ч А4068, унеможливлює повноцінне здійснення державою користування цією земельною ділянкою, перешкоджає її використанню для потреб оборони держави, а тому заявлені позовні вимоги про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та зобов'язання повернути земельну ділянку, суд визнає такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Мале приватне підприємство „Ажур” (пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059; пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 23197100) звільнити земельну ділянку в районі Радянської балки (м. Севастополь) площею 0,5507 га, яка належить військовому містечку №141 військової частини А4068 (вул. Лазаревські, 1, м. Севастополь, 99005, код ЄДРПОУ 08354424) від обладнання та майна, яке йому належить.
3. Зобов'язати Мале приватне підприємство „Ажур” (пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059; пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 23197100) повернути земельну ділянку в районі Радянської балки (м. Севастополь) площею 0,5507 га, військовій частині А4068 (вул. Лазаревські, 1, м. Севастополь, 99005, код ЄДРПОУ 08354424).
4. Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059; пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 23197100, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять).
5. Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059; пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 23197100, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до
вимог ст. 84, ч. 4 ст. 85 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 25.08.2010.
Розсилка:
1. Військова прокуратура Севастопольського гарнізону
(вул. Суворова. 27, м. Севастополь, 99011)
2. Міністерство оборони України
(пр. Повітрянофлотський, 6, м. Київ, 03168);
3. Військова частина А 4068
(вул. Лазаревські, 1, м. Севастополь, 99005 )
4. Мале приватне підприємство „Ажур”
(пр. Гер. Сталінграда, 36, кв. 31, м. Севастополь, 99059)
(пр. Гер. Сталінграда, 29, м. Севастополь, 99014)
рекомендованим з повідомленням
5. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська
(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040).
рекомендованим з повідомленням