Справа № 461/2236/23
Провадження № 6/461/64/23
про передачу справи за підсудністю
02.06.2023 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони (стягувача) його правонаступником у виконавчому провадженні №66661312,-
28.03.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» Мотузенко І.О. звернувся до Галицького районного суду м.Львова із заявою, в якій просить замінити первісного стягувача Акціонерне товариство «ОТП Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні №66661312 щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, відкритого 31.08.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса №20750 від 10.08.2021.
Ухвалою суду від 10.04.2023 заяву передано за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження направлено (повернуто) на розгляд до Галицького районного суду м. Львова для вирішення питання про передачу справи за підсудністю до Турківського районного суду Львівської області відповідно до вимог ч.1 ст.31 ЦПК України, оскільки с. Риків, в якому згідно матеріалів справи зареєстрований боржник ОСОБА_1 , за своєю територіальністю належить до колишнього Турківського району Львівської області.
Вивчивши матеріали поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Звернувшись до суду із заявою про заміну сторони стягувача, заявник зазначив, що на примусовому виконанні приватного виконавця Білецького І.М. перебуває виконавче провадження №66661312 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» кредитної заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса №20750 від 10.08.2021.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №25046 від 10.04.2023 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).
Відповідно до ч.2 ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19.
Позиція заявника про те, що місцем виконання виконавчого напису є місце знаходження приватного виконавця, який здійснює його виконання, є помилковим, не ґрунтується на нормах Закону України «Про виконавче провадження» та суперечить вищезазначеній правовій позиції Верховного Суду.
Офіс приватного виконавця, на виконанні якого знаходиться виконавчий напис нотаріуса, знаходиться на території Галицького районного суду м. Львова, що, однак, не вказує на підсудність справи Галицькому районному суду м. Львова.
Враховуючи, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на вказану територію місця проживання боржника розповсюджується територіальна юрисдикція Турківського районного суду Львівської області.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Аналізуючи вищевикладені доводи та беручи до уваги зареєстроване місце проживання боржника (місце вчинення виконавчих дій), суд приходить до висновку про передачу вказаної заяви на розгляд за підсудністю до Турківського районного суду Львівської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 23, 31, 32, 353-355, 442, 446 ЦПК України, ст.ст. 124, 125 Конституції України, Законами України «Про виконавче провадження», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони (стягувача) його правонаступником у виконавчому провадженні №66661312 - передати за підсудністю до Турківського районного суду Львівської області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кротова О.Б.