Справа № 183/6449/23
№ 1-кп/183/1542/23
02 червня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду у спрощеному порядку кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 42022042110000090 від 23 грудня 2022 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гнатівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.03.2013 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі;
- 07.10.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік;
- 14.02.2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% щомісячно,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 389 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.162 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності (а.с.12-15).
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву (а.с.16).
Ухвалою суду від 29 травня 2023 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст.381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 389 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 30 листопада 2022 року приблизно о 17 годині 15 хвилин ОСОБА_3 проходив поблизу будинку ОСОБА_5 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Через незачинену хвіртку ОСОБА_3 зайшов на територію вищевказаного домоволодіння, де підійшов до вікна будинку. У вказаний час у ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на незаконне проникнення до житла ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_3 30 листопада 2022 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходячись біля житлового будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1 , шляхом пошкодження вікна незаконно проник всередину житлового будинку, порушивши право ОСОБА_5 на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації з прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Крім того, вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% із суми заробітку щомісяця, у зв'язку з чим 18.04.2021 року у приміщенні Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: вул. М.Головка, 18а, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, ОСОБА_3 офіційно ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді виправних робіт, попереджений про відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт, а також попереджений про те, що в разі ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст.389 КК України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, про що у ОСОБА_3 було відібрано відповідну підписку.
У своєму письмовому поясненні від 18.04.2022 року ОСОБА_3 повідомив, що він офіційно працевлаштований в ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛЛ», що підтверджено довідкою № 12/04-22 від 12.04.2022 року, згідно якої, ОСОБА_3 , працює в ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ» з 26.01.2022 року на посаді вибивальника відливок.
19.04.2022 року скеровано повідомлення до ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛЛ» про початок відрахувань із заробітної плати засудженого. 21.04.2022 року з ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛЛ» отримано підтвердження та наказ № 07 від 21.04.2022 року про початок відрахувань 10 % із заробітку ОСОБА_3 у дохід держави з 21.04.2021 року.
Однак, згідно з розрахунковими даними, табелем обліку робочого часу за жовтень 2022 року, які 10.11.2022 року надійшли до Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛЛ», встановлено, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ч. 6 ст. 41 КВК України, був відсутнім на робочому місці 07.10.2022 року, 10.10.2022 року, 11.10.2022 року, 12.10.2022 року, 13.10.2022 року, 14.10.2022 року, 28.10.2022 року, 31.10.2022 року у зв'язку із невстановлених причин, не повідомивши про причини своєї відсутності керівництву підприємства ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ».
У зв'язку із невиходом на роботу ОСОБА_3 у жовтні 2022 року із невстановлених причин, 11.11.2022 року провідним інспектором Новомосковського районного відділу проведено на ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ» перевірку виконання покарання у виді виправних робіт. У ході зазначеної перевірки, засуджений ОСОБА_3 був відсутнім на робочому місці з невідомих для керівництва підприємства причин, на телефоні дзвінки не відповідав.
Окрім того, згідно табелю обліку робочого часу ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ» за листопад 2022 року, ОСОБА_3 із невстановлених причин, 01.11.2022, 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022, 07.11.2022, 08.11.2022, 09.11.2022, 10.11.2022, 11.11.2022, 14.11.2022, 21.11.2022, 22.11.2022, 23.11.2022, 24.11.2022, 25.11.2022, 28.11.2022, 29.11.2022, 30.11.2022 року був відсутнім на робочому місці з невідомих для керівництва підприємства причин, на телефоні дзвінки не відповідав.
Окрім того, згідно табелю обліку робочого часу ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ» за грудень 2022 року, ОСОБА_3 із невстановлених причин, 01.12.2022, 02.12.2022 був відсутнім на робочому місці з невідомих для керівництва підприємства причин, на телефоні дзвінки не відповідав.
Окрім того, згідно табелю обліку робочого часу ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛ» за січень 2023 року, ОСОБА_3 із невстановлених причин, 17.01.2023, 18.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023, 23.01.2023, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023, 27.01.2023, 30.01.2023 року був відсутнім на робочому місці з невідомих для керівництва підприємства причин, на телефоні дзвінки не відповідав.
31.01.2023 року, ОСОБА_3 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку із порушенням порядку та умов відбування покарання, а саме порушенням ОСОБА_3 вимог ч. 6 ст. 41 КВК України: не явкою за викликами до уповноваженого органу з питань пробації 22.11.2022 року та 01.12.2022 року; неповідомленням уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця свого проживання.
09.02.2023 року до Новомосковського районного відділу надійшли документи з ТОВ «ФЕРРУМ-СТІЛЛ», згідно яких, ОСОБА_3 , вибивальник відливок, звільнений з підприємства, відповідно до наказу № 05-к від 30.01.2023 року, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи в належній формі ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у вигляді 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% із суми заробітку щомісячно, присуджених йому вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року, достовірно знаючи про наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, будучи зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до ст. 41, 46 Кримінально-виконавчого кодексу України порядку і умов відбування покарання, здійснив ухилення та не відпрацював покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% із суми заробітку щомісячно, тим самим ухилявся від відбування покарання у покарання у виді виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 10% із суми заробітку щомісячно, без поважних причин.
Зазначені дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла, за ч. 2 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що події кримінальних правопорушень (проступків) мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному проникненні до житла, ухиленні засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.162, ч.2 ст.389 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає рецидив злочинів.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 за місцем мешкання характеризується негативно.
Разом з тим, щире каяття ОСОБА_3 визнається обставиною, що пом'якшує його покарання.
Крім того, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, на обліку у лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинених кримінальних проступків, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працює, а також у вигляді арешту, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у вигляді обмеження волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 100,369,370,373,374,381,382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1