Єдиний унікальний номер 205/5535/23
1-кс/205/625/23
Єдиний унікальний номер № 205/5535/23
Провадження № 1-кс/205/625/23
02 червня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041690000772 від 22.05.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, українки, громадянки України, яка має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, незаміжня, хворіє на туберкульоз,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 07.10.2022 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, та на підставі ст.ст. 75, п. п. 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання із випробувальним строком на 1 (один) рік,
02.06.2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У своєму клопотанні слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимою особою, в період іспитового строку, маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу та подальшу його передачу у місце позбавлення волі - ДУ «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» (далі - ДУ «ДВК (№ 89)»), яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 1А, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, час та спосіб незаконно придбала наркотичний засіб «метадон», що містився в чотирьох поліетиленових згортках.
Далі, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 22.05.2023 року в період часу з 08 години 45 хвилин по 08 годин 55 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ» за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 7, помістила вищевказані чотири поліетиленові згортки з наркотичним засобом «метадон» до пачки кукурудзяних паличок, приховавши за допомогою ліпкої стрічки місце розрізу пакування. Після чого, вона помістила вказану пачку до пакету «АТБ» з іншими продуктами харчування. Таким чином, ОСОБА_6 пристосувала під видом продуктів харчування наркотичний засіб до прихованої передачі через кімнату приймання передач ДУ «ДВК (№ 89)» з метою збуту невстановленій особі на території колонії. 22.05.2023 року близько 09 години 05 хвилин ОСОБА_6 вказаний пакет із продуктами харчування, всередині якого була пачка кукурудзяних паличок, де знаходились вищевказані чотири згортки з наркотичним засобом «метадон», на паркові біля вказаного магазину передала зазначений пакет ОСОБА_7 , який не був обізнаний про наміри та злочинний умисел ОСОБА_6 , та попросила його передати вказаний пакет як передачу одному із засуджених на територію ДУ «ДВК (№ 89)». ОСОБА_7 не усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій, отримав від ОСОБА_6 , вищевказаний пакет з продуктами харчування та попрямував на своєму автомобілі вулицями міста Дніпра в напрямку ДУ «ДВК (№ 89)», з метою подальшої передачі вказаного пакету із вмістом іншій особі у місце позбавлення волі.
22.05.2023 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_7 , зберігаючи при собі вище вказаний пакет в якому знаходиться упаковка кукурудзяних паличок із чотирма згортками з наркотичним засобом «метадон», не усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел ОСОБА_6 , спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, прибув до кімнати прийому передач ДУ «ДВК (№ 89)», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 1А, де намагався передати зазначений пакет в якості передачі одному із засуджених. Однак, при огляді пакету із продуктами харчування, працівниками колонії у вказаному пакеті кукурудзяних паличок виявлено чотири поліетиленові згортки з наркотичним засобом «метадон».
В подальшому, 22.05.2023 року, в період часу з 12 години 30 хвилин до 13 години 20 хвилин працівниками поліції проведено огляд місця події, а саме у кімнаті прийому передач ДУ «ДВК (№ 89)», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 1А, де в присутності ОСОБА_7 та двох понятих чоловічої статті було вилучено вказані чотири згортки з наркотичним засобом «метадон».
Під час досудового розслідування призначено та проведено судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Згідно висновку експерта № №СЕ-19/104-23/17905-НЗПРАП від 23.05.2023 року у одному з наданих на експертизу згортків, що вилучені під час огляду місця події, міститься кристалічна речовина білого кольору масою 0,1039 г, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0774 г.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та передачі наркотичного засобу у місця позбавлення волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
31.05.2023 року о 18год 40хв ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.05.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив його задовольнити, обґрунтовуючи свою позицію наявними у вказаному кримінальному провадженні ризиками, вказаними у клопотанні. Також прокурор звернув увагу, що наявність у підозрюваної захворювання на туберкульоз нге є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, оскільки наявні ризики, які вказують на те,що обрання більш мякого запобіжного заходу не забеспечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Підозрювана та захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також захисник зазначив, що підозрювана була введена в оману, не знала всіх обставин, умислу на вчинення кримінального правопорушення у неї не було. Особисто звернули увагу на наявність захворювання на туберкульоз.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно із положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1 Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжкого кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України встановлені наступні ризики відносно підозрюваної ОСОБА_6 :
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_6 під загрозою застосування покарання за злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана вчинила тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, не має постійного офіційного місця роботи, не заміжня, малолітніх та неповнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб на утриманні не має, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати підозрюваного за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначено п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрювана ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити речові докази, з метою унеможливлення збирання зазначених доказів стороною обвинувачення, оскільки на теперішній час встановлюється інформація щодо причетності підозрюваної ОСОБА_6 до інших кримінальних правопорушень (або такі що готуються), які пов'язані зі збутом та передачею наркотичних засобів до місць позбавлення волі;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, як шляхом вмовляння так і шляхом погроз застосування насильства з метою зміни ними своїх показів в суді з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрювана ОСОБА_6 може вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки вже раніше судима за кримінальні правопорушення, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість - 07.10.2022 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, та на підставі ст.ст. 75, п. п. 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання із випробувальним строком на 1 (один) рік, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знов вчинила новий умисний злочин.
Отже, вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_6 міри запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачене покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, підозрювана стійких соціальних зв'язків не має, офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, незаміжня, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, та перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може знищити, сховати або спотворити речові докази, з метою унеможливлення збирання зазначених доказів стороною обвинувачення або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, усі вищезазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати недоцільним застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки це не зможе забезпечити недопущення ризиків для даного кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваній, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 107 360,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваної обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, з урахуванням відсутності медичних документів на підтвердження неможливості утримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178, 183-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023041690000772 від 22.05.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» з 31 травня 2023 року до 29 липня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваної обов'язків, що становить 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 107 360,00 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.
У разі внесення застави у визначеному розмірі, вважати, що до ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді застави із встановленням наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого та/або прокурора за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Повідомити ОСОБА_6 , що невиконання обов'язків, покладених на підозрюваної ухвалою слідчого судді є підставою для заміни вказаного запобіжного заходу на більш жорсткий.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1