23.05.2023 Єдиний унікальний номер 205/3069/23
Єдиний унікальний номер судової справи 205/3069/23
Номер провадження 2/205/1639/23
23 травня 2023 року
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу №205/3069/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей -
28.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 30 квітня 2008 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 27 березня 2022 року діти проживають разом з нею і знаходяться на її утриманні. Проживають у Польші у зв*язку з військовим станом в Україні. Відповідач ухиляєтся від надання матеріальної допомоги на утримання дітей..
У зв*язку з викладеним просить стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини від доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Від позивачки ОСОБА_1 26.04.2023 року надійшла заява про розгляд справи у її відсутність., позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 23.05.2023 року надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22)).
Сторони зареєстрували шлюб 30 квітня 2008 року (а.с. 20).
Відповідно до змісту позову, діти проживають з позивачкою, батько дітей проживає окремо, що не заперечувалося відповідачем.
Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно із ч. 1 ст. 189 цього Кодексу батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі та виплачуються щомісячно.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, які мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених статтею 184 СК України.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного та інтересів дітей, а також враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та необхідність стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.03.2023 року та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 189, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 березня 2023 року і до повноліття дітей.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судові витрати у розмірі 1073,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г.Остапенко