79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128
12.08.10 Справа№ 4/85 (27/145)
Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю арбітражного керуючого Кобельника О.С., представників: кредитора Деркач О.Р., Жарського І.Р., боржника Потинського А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №27/145 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант”
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2009 року порушено провадження у справі № 27/145 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант»(спільного українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями) за заявою закритого акціонерного товариства «Промспецстрой»на підставі ст.ст. 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою підготовчого засідання від 12 листопада 2009 року по справі № 27/145 господарський суд Львівської області, зокрема, зобов»язав ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант»; увів процедуру розпорядження майном боржника і розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Кобельника О.С. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» опубліковано 19 листопада 2009 року в газеті «Голос України»№ 219 (4719).
Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” 21 грудня 2009 року надіслало до господарського суду заяву по справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант», просить визнати його кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» з сумою вимог 44667640,48 російських рублів, що еквівалентні за курсом НБУ 11589019,32 грн. та включити в реєстр вимог кредиторів, як таких, що забезпечені заставою майна боржника. Названа сума включає заборгованість за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року в сумі 31 947 640,48 російських рублів; суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за неподання згідно п.2.2.7. кредитного договору фінансової інформації (балансів, звітів) за період з 08 травня 2008 року по 23 жовтня 2009 року, в розмірі 3 180 000,00 російських рублів; суму штрафу, нарахованого відповідно до п. 5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за неподання інформації згідно п.2.2.8. кредитного договору про цільове використання кредиту за період з 08 травня 2008 року по 23 жовтня 2009 року, в розмірі 9 540 000 російських рублів.
Ухвалою від 03 лютого 2010 року по справі № 27/145 господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні грошових вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” вимог на загальну суму 44667640,48 російських рублів, що еквівалентні за курсом НБУ 11589019,32 гривень.
Постановою Вищого господарського суду України від 26 травня 2010 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” задоволено частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 03 лютого 2010 року у справі №27/145 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
У постанові від 26 травня 2010 року Вищий господарський суд України вказав на необхідність більш повної та всебічної перевірки дійсних обставин справи та надання належної оцінки зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін. Вищий господарський суд України звернув увагу, що господарський суд, посилаючись на те, що поручитель ТоЗТ "Промстройізоляція" сплатив банку заборгованість за кредитним договором від 28 квітня 2005року №8, належним чином не перевірив, яка заборгованість за даним кредитним договором була нарахована банком та чи були нараховані банком штрафні санкції відповідно до п. 5.2 даного договору. В заяві про визнання кредиторських вимог ЗАТ КБ “Приватбанк” зазначив, що заборгованість боржника перед банком за кредитним договором складає 31947640,48 російських рублів, розмір штрафів за цим договором складає 12720000 російських рублів, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором складає 44 667 640, 48 російських рублів. Відмовляючи ЗАТ КБ “Приватбанк”у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640, 48 російських рублів, суд розглянув вимоги банку частково, посилаючись на те, що вимоги банку повністю задоволені, оскільки банку перераховані кошти в сумі 26 710 392, 43 російських рублів. Іншу частину пред'явлених банком кредиторських вимог суд взагалі не розглянув, не з'ясував, з чого вони складаються та не вказав, з яких підстав відмовлено в задоволенні цих вимог. Також суд не з'ясував порядок сплати заборгованості за кредитним договором та не перевірив, на який рахунок ЗАТ КБ “Приватбанк”та за яким призначенням були перераховані кошти в сумі 26 710 392, 43 російських рублів. Крім того, суд належним чином не перевірив, чи є перерахування грошових коштів з резервного акредитиву № М580/SТВ на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" виконанням договору поруки №8, укладеного 28 квітня 2005 року між ВАТ "Промстройізоляція", ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Октант", враховуючи вимоги статті 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP -600), які набрали сили з 01 липня 2007 року.
06 липня 2010 року справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” в частині розгляду заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” передана судді Гриців В.М. -на новий розгляд.
Відповідно до вимог ст.14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Заява з грошовими вимогами до боржника подана у строк, встановлений ст.14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У заяві про визнання кредитором у справі про банкрутство, публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” просить визнати його кредитором у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» з сумою вимог 44667640,48 російських рублів, що еквівалентні за курсом НБУ 11589019,32 грн. Заявлені грошові вимоги банк обґрунтовує наступним. Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»(банк) та товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” ( позичальник) 28 квітня 2005 року уклали кредитний договір № 8. Надалі 07 липня 2005 року сторони уклали додаткову угоду №1, а 28 вересня 2005 року - додаткову угоду №2. Предметом кредитного договору № 8 з наступними додатковими угодами № 1 від 07 липня 2005 року та № 2 від 28 вересня 2005 року є надання банком позичальнику кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 26500000,00 російських рублів в обмін на зобов»язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди в обумовлені договором терміни. Боржник належним чином не виконує своїх зобов»язань за кредитним договором № 8.
Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” перейменовано в публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”.
Станом на 23 жовтня 2009 року у боржника існує заборгованість перед публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” у сумі 31947640,48 російських рублів. На підставі п.5.2. кредитного договору № 8 за невиконання боржником п.2.2.7. кредитного договору № 8 -неподання кредитору не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансової інформації, боржник повинен сплатити штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту за кожен випадок порушення, допущених в період з 08 травня 2008 року до 23 жовтня 2009 року (6 звітних кварталів), який становить 3180000,00 російських рублів. А за невиконання п.2.2.8. кредитного договору № 8 -неподання кредитору не пізніше 15-го числа кожного місяця інформації про цільове використання кредитних коштів та підтверджуючої інформації боржник повинен сплатити штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту за кожен випадок порушення, який за період 08 травня 2008 року до 23 жовтня 2009 року (18 місяців) становить 9540000,00 російських рублів. Загальний розмір штрафу становить 12720000,00 російських рублів. Загальний розмір грошових вимог 44667640,48 російських рублів. Крім того, публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” вважає, що заявлені грошові вимоги до боржника в сумі 44667640,48 російських рублів повинні бути включені в реєстр вимог кредиторів першої черги, як такі, що забезпечені заставою майна боржника. За твердженням заявника, доказом такої позиції є чинна ухвала господарського суду Львівської області від 21 травня 2008 року, постановлена по справі № 6/63 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою накладено арешт на майно боржника.
В судовому засіданні представники публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” пояснили, що підтримують заявлені кредиторські вимоги до боржника з підстав, викладених у заяві та в доданих до неї документах, де зокрема, вказано наступне.
Кошти в загальній сумі 26 710 392,43 російських рублів за вимогою банку списано МКБ «Москомприватбанк»по акредитиву № М580/STB і за наказом ЗАТ КБ «Приватбанк»від 08 травня 2008 року ці кошти були зараховані в рахунок погашення штрафу за неподання фінансової документації, відомостей про цільове використання кредитних коштів з відповідною документацією, судових рішень, відомостей щодо зміни правового статусу позичальника, реорганізації, зміни структури складу засновників. Наказ від 08 травня 2008 року банк не надсилав боржнику та поручителю, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Станом на 08 травня 2008 року, за ТзОВ „Октант” рахувалася наступна заборгованість: з повернення кредиту -26500 000,00 російських рублів, заборгованість по відсотках -55751,36 російських рублів, пеня -154641,07 російських рублів, штраф по п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11 кредитного договору -26891268,00 російських рублів. Розрахунок штрафних санкцій, наведений представником банку в запереченнях проти відхилення кредиторських вимог, складається з:
- 6041756,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.7. кредитного договору № 8 щодо подання банку фінансової інформації не пізніше 15-го числа місяця, що наступає за звітним кварталу -за неподання цієї інформації у другому, третьому і четвертому кварталах 2005 року; за чотири квартали 2006 року; за чотири квартали 2007 року та за 1-й квартал 2008 року;
- 17669512,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.8. кредитного договору № 8 щодо подання банку інформації про цільове використання кредитних коштів не пізніше 15-го числа кожного місяця -за неподання цієї інформації за 5-й, 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й, 11-й, 12-й місяці 2005 року, за 12 місяців 2006 року, за 12 місяців 2007 року, за 4 місяці 2008 року.
- 2650000,00 російських рублів (по 530000,00 російських рублів х 5) за невиконання боржником п.2.2.11. кредитного договору № 8 -неподання банку копій п»яти судових рішень, постановлених у різних судових справах, що мають відношення до виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” зобов»язань за даним кредитним договором № 8;
- 530000,00 російських рублів за невиконання боржником п.7.1. кредитного договору № 8 -неповідомлення банку про зміни складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” та інші зміни, які зареєстровані у червні та в листопаді 2006 року.
За твердженням заявника меморіальним ордером №1 від 08 травня 2008 року кошти в сумі 26 710 392,43 російських рублів перераховано з кореспондентського рахунку ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»№39006013500022 на рахунок ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»№29094829048336. Цим самим, а також виписками з рахунку банк підтверджується наявність у боржника заборгованості перед банком у заявленій сумі. За твердженнями представників ПАТ КБ «Приватбанк», виходячи з п.4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP-600) для списання коштів з акредитиву не має значення на погашення якої саме заборгованості ці кошти списуються, а важливо тільки розмір платежу, сам факт списання коштів до закінчення присічного строку на підставі конкретної угоди. Вимоги ж банку від 08 травня 2008 року платежу по акредитиву № М580/STB про сплату 26710392,43 російських рублів, з яких заборгованість з кредиту -26500 000,00 російських рублів, заборгованість по відсоткам -55751,36 російських рублів, пеня -154641,07 російських рублів не мають значення для визначення призначення цього платежу. У цьому листі банк лише зазначив про наявність такого боргу, проте вимагав сплатити 26710392,43 російських рублів по акредитиву № М580/STB. Зазначення про наявність боргу та вимога його сплатити -це різні речі. Банк ні в одному листі не зазначив, що ці кошти йдуть саме на погашення боргу по тілу кредиту, процентів та пені. Лише банк вправі вирішувати в рахунок яких платежів зараховувати ці кошти. При цьому банк не має обов»язку повідомляти про це боржника і поручителя.
На запитання суду пояснити на якій правовій підставі банк видавав наказ 08 травня 2008 року щодо розподілу отриманих коштів, коли у боржника виник обов»язок сплатити штрафні санкції, нараховані на підставі п.5.2. договору і якими доказами підтверджується факт обліку такої суми заборгованості не відповіли, доказів не назвали й не надали. Вважають, що розгляд справи слід завершувати, ствердили, що інших доказів не надавати не бажають.
Грошові вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” у справі про банкрутство не визнані розпорядником майна боржника та боржником. Боржник стверджує, що станом на дату порушення справи про його банкрутство він не має жодних зобов»язань перед публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року. Всі зобов»язання за цим договором виконано перед банком 08 травня 2008 року, коли кошти в загальній сумі 26 710 392,43 російських рублів за вимогою закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” списано МКБ «Москомприватбанк»по акредитиву № М580/STB. У двох вимогах платежу по акредитиву № М580/STB від 08 травня 2008 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” вимагало до оплати заборговану станом на 08 травня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” суму - 26 710 392,43 російських рублів, з яких сума несплаченого в строк кредиту становила 26500000,00 російських рублів; сума непогашених в строк процентів за використання кредиту становла 55751,36 російських рублів; сума пені по прострочених платежах становила 154641,07 російських рублів. Після погашення цієї суми за рахунок акредитиву № М580/STB товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” виконало всі зобов»язання перед закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року. Тому в силу закону та на підставі п. 6.1. кредитного договору № 8 дія кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року припинена 08 травня 2008 року.
В судовому засіданні 10 серпня 2010 року оголошено перерву на 12 серпня 2010 року.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників процесу, дослідив надані докази суд вважає, що публічному акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк” слід відмовити у визнанні кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»(банк) та товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” ( позичальник) 28 квітня 2005 року уклали кредитний договір № 8. Надалі 07 липня 2005 року сторони уклали додаткову угоду №1, а 28 вересня 2005 року - додаткову угоду №2. Предметом кредитного договору № 8 з наступними додатковими угодами № 1 від 07 липня 2005 року та № 2 від 28 вересня 2005 року є надання банком позичальнику кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 26500000,00 російських рублів в обмін на зобов»язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди в обумовлені договором терміни.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” отримало кредит в розмірі 26500000,00 російських рублів із терміном погашення до 28 квітня 2008 року. Проте до 28 квітня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” кредит не повернуло.
З метою забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” своїх обов'язків по кредитному договору №8 від 28 квітня 2005 року щодо повернення кредиту, виплати відсотків за весь період користування кредитом, штрафів, пені, 28 квітня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція»(поручитель), закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” (боржник) у місті Львові був укладений договір поруки №8. За умовами п.1 договору поруки № 8 поручитель зобов»язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за виконання боржником своїх зобов»язань по кредитному договору № 8 від 28 квітня 2005 року з повернення кредиту, сплаті процентів за весь період користування кредитом, штрафів, пені. Як встановлено п. 3 договору, до поручителя, який виконав свої зобов'язання, переходять всі права кредитора по кредитному договору. Відповідно до п.4 цього договору на забезпечення виконання своїх обов'язків поручитель зобов'язався виставити акредитив на користь Приватбанку через МКБ «Москомприватбанк»на строк з 28 квітня 2005 року до 13 травня 2008 року. Пунктом 9 договору встановлено, що цей договір не суперечить законодавству Російської Федерації, всі інші питання, які можуть виникнути у зв'язку з цим договором, регулюються діючим законодавством України.
29 квітня 2005 року Московський комерційний банк «Москомприватбанк»(банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція»(принципал) 29 квітня 2005 року уклали угоду № 580/STB про випуск резервного акредитиву. Додатковими угодами №1 від 05 липня 2005 року, №2 від 26 вересня 2005 року та № 3 від 30 січня 2008 року сторони вносили зміни до угоди № 580/STB про випуск резервного акредитиву.
За умовами п.1 угоди № 580/STB про випуск резервного акредитиву із наступними змінами МКБ «Москомприватбанк»зобов'язався випустити резервний акредитив на забезпечення належного виконання принципалом зобов'язань за договором поруки №8 від 28 квітня 2005 року на суму 26850000,00 російських рублів. Строк дії резервного акредитиву сторони визначили до 13 травня 2008 року. Бенефіціар по резервному акредитиву - ЗАТ КБ «Приватбанк». За умовами п.2.1.2. угоди принципал зобов'язався надати банку для виконання зобов'язань грошові засоби в сумі 26850000,00 російських рублів достатній для погашення заборгованості по резервному акредитиву перед банком у разі проведення виплати по резервному акредитиву. За умовами п.2.2.3. угоди банк зобов'язався за першою вимогою бенефіціара провести оплату згідно з умовами акредитиву. Банк проводить платіж за рахунок грошових коштів, наданих йому принципалом відповідно до п. 2.1.2.
Боржник не повернув кредит у строк, встановлений кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року -до 28 квітня 2008 року, тому закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до поручителя товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройізоляція" з листом-вимогою № 1 від 30 квітня 2008 року щодо погашення загальної суми заборгованості, простроченої товариством з обмеженою відповідальністю "Октант" за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року, що становить 26529785,50 російських рублів та включає заборгованість за простроченим кредитом у сумі 26500000,00 російських рублів, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 15204,92 російських рублів та заборгованість з нарахованої пені на прострочену суму кредиту та прострочені відсотки в сумі 14580,58 російських рублів.
А 08 травня 2008 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” виставило МКБ “Москомприватбанк” письмову вимогу №Г08.0.0.0/1-169 щодо здійснення платежу по акредитиву №M580/STB, у якій банк вимагав оплатити по акредитиву №M580/STB суму 26710392,43 російських рублів та цією вимогою підтверджує факт порушення позичальником умов кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року, а саме:
1. невиконання позичальником обов'язку з погашення в строк кредиту в сумі 26500000,00 російських рублів;
2. невиконання позичальником обов'язку з погашення в строк процентів за використання кредиту в сумі 55751,36 російських рублів;
3. невиконання позичальником обов'язку з погашення в строк пені по сумах прострочених платежів в сумі 154641,07 російських рублів.
Крім згаданої письмової вимоги, закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” пред'явило МКБ «Москомприватбанк» вимогу за допомогою системи S.W.I.F.T., в якій зазначено, що раніше поштою було направлено вимогу №Г08.0.0.0/1-169 від 08 травня 2008 року, в якій вказується, що товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” не виконує в строк свої обов'язки по поверненню кредиту, оплаті процентів та інших виплат згідно кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року (строк погашення кредиту 28 квітня 2008 року), що сума несплаченого в строк кредиту складає 26500000,00 російських рублів, неоплачених в строк процентів - 55751,36 російських рублів і пені по сумах прострочених платежів - 154641,07 російських рублів.
З викладеного слідує, що закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” вимагало до оплати заборговану станом на 08 травня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” суму - 26710392,43 російських рублів, з яких сума несплаченого в строк кредиту становила 26500000,00 російських рублів; сума непогашених в строк процентів за використання кредиту становила 55751,36 російських рублів; сума пені по прострочених платежах становила 154641,07 російських рублів. Суду не надано належних доказів про нарахування банком на вказану дату іншої заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року, в тому числі про нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 5.2 даного договору.
Цього ж дня, 08 травня 2008 року, закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк” надійшли кошти в сумі 26710392,43 російських рублів за рахунок акредитиву М580/STB, про що листом за № 17.0.0.1/6-1292 від 13 травня 2008 року повідомлено поручителя.
Наказом першого заступника Голови Правління ЗАТ КБ “Приватбанк” від 08 травня 2008 року грошові кошти в сумі 26710392,43 російських рублів, отриманих по акредитиву № М580/STB, зараховано в рахунок погашення штрафу за неподання фінансової документації, відомостей про цільове використання кредитних коштів з відповідною документацією, судових рішень, відомостей щодо зміни правового статусу позичальника, реорганізації, зміни структури складу засновників. Ці кошти наказано зарахувати на рахунок іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку у Західному ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”.
Доказів, що слугували підставою прийняття означеного наказу, визначають компетенцію банку та на право ухвалення таких рішень суду не названо й не надано.
Також суду не названо й не надано жодного належного доказу в підтвердження факту нарахування та обліку банком в період з травня 2005 року до травня 2008 року і станом на 08 травня 2008 року такої дебіторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” за договором кредиту № 8 від 28 квітня 2005 року, як штрафу, нарахованого на підставі п.5.2. договору.
Суду не надано жодних доказів повідомлення банком боржника і поручителя про нарахування банком на підставі п.5.2. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року штрафних санкцій у загальній сумі 26891268,00 російських рублів за порушення п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 7.1. договору. Розрахунок штрафних санкцій, наведений представником банку в запереченнях проти відхилення кредиторських вимог, складається з:
- 6041756,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.7. кредитного договору № 8 щодо подання банку фінансової інформації не пізніше 15-го числа місяця, що наступає за звітним кварталу -за неподання цієї інформації у другому, третьому і четвертому кварталах 2005 року; за чотири квартали 2006 року; за чотири квартали 2007 року та за 1-й квартал 2008 року;
- 17669512,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.8. кредитного договору № 8 щодо подання банку інформації про цільове використання кредитних коштів не пізніше 15-го числа кожного місяця -за неподання цієї інформації за 5-й, 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й, 11-й, 12-й місяці 2005 року, за 12 місяців 2006 року, за 12 місяців 2007 року, за 4 місяці 2008 року.
- 2650000,00 російських рублів (по 530000,00 російських рублів х 5) за невиконання боржником п.2.2.11. кредитного договору № 8 -неподання банку копій п»яти судових рішень, постановлених у різних судових справах, що мають відношення до виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” зобов»язань за даним кредитним договором № 8;
- 530000,00 російських рублів за невиконання боржником п.7.1. кредитного договору № 8 -неповідомлення банку про зміни складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” та інші зміни, які зареєстровані у червні та в листопаді 2006 року.
В силу ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Згідно з ч.1. ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням викладеного суд констатує наступне.
За умовами кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” повинно було в строк до 28 квітня 2008 року погасити кредит в сумі 26500000,00 російських рублів, наданий закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" . Порядок розрахунків за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року визначено пунктом 4 договору. Зокрема визначено розмір відсотків за користування кредитом до дати погашення кредиту; розмір відсотків за користування кредитом, у разі порушення позичальником зобов»язань по погашенню кредиту; порядок розрахунку відсотків. Пунктом 4.9. договору визначено порядок виконання зобов»язань за кредитним договором при недостатності в позичальника коштів, необхідних для повного виконання зобов»язань за кредитним договором.
У встановлений строк товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” своїх зобов»язань за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року не виконало. Тому закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до поручителя товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройізоляція" з листом-вимогою № 1 від 30 квітня 2008 року щодо погашення загальної суми заборгованості, простроченої товариством з обмеженою відповідальністю "Октант" за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року.
Слід зазначити, що договір поруки №8 укладений 28 квітня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція»(поручитель), закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” (боржник) саме з метою забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” своїх обов'язків за кредитним договором №8 від 28 квітня 2005 року щодо повернення кредиту, виплати відсотків за весь період користування кредитом, штрафів, пені. Зокрема, згідно з пунктом 4 договору поруки № 8, на забезпечення виконання своїх обов'язків поручитель зобов'язався виставити акредитив на користь Приватбанку через МКБ «Москомприватбанк»на строк з 28 квітня 2005 року до 13 травня 2008 року.
Надалі 29 квітня 2005 року Московський комерційний банк «Москомприватбанк»(банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція»(принципал) уклали угоду № 580/STB про випуск резервного акредитиву предметом якої є випуск банком резервного акредитиву з метою забезпечення належного виконання принципалом зобов'язань за договором поруки №8 від 28 квітня 2005 року на суму 26850000,00 російських рублів. Строк дії резервного акредитиву сторони визначили до 13 травня 2008 року. Бенефіціар по резервному акредитиву - ЗАТ КБ «Приватбанк».
На виконання угоди № 580/STB із наступними змінами і доповненнями МКБ «Москомприватбанк» випустив резервний акредитив на суму 26850000,00 російських рублів. Строк дії резервного акредитиву сторони визначили до 13 травня 2008 року. Бенефіціар по резервному акредитиву - ЗАТ КБ «Приватбанк».
У зв»язку із невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” своїх обов'язків за кредитному договору № 8 від 28 квітня 2005 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” 08 травня 2008 року виставило МКБ “Москомприватбанк” вимогу за допомогою системи S.W.I.F.T. та письмову вимогу №Г08.0.0.0/1-169 про здійснення платежу по акредитиву №M580/STB в сумі 26710392,43 російських рублів, з якої 26500000,00 російських рублів становить сума непогашеного в строк товариством з обмеженою відповідальністю "Октант" кредиту, отриманого за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року; 55751,36 російських рублів становить сума непогашених позичальником процентів за використання кредиту; 154641,07 російських рублів становить сума пені по сумах прострочених платежів. Цього ж дня вимога про здійснення платежу по акредитиву №M580/STB була виконана -кошти в сумі в сумі 26710392,43 російських рублів перераховано ЗАТ КБ «Приватбанк».
В повідомленні МКБ «Москомприватбанк»від 13 травня 2008 року (вих.№17.0.01/6-1292) поручителю вказано, що 08 травня 2008 року виконуючим банком ЗАТ КБ «Приватбанк»було здійснено виконання акредитиву №М580/STB. У відповідності до його умов з рахунку покриття у виконуючому банку була списана сума 26 710 392,43 російських рублів, що підтверджується вимогою платежу по акредитиву № М580/STB від 08 травня 2008 року та SWIFT МКБ «Москомприватбанк»про виконання акредитиву.
Отже, закрите акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у його письмовій вимозі від 08 травня 2008 року №Г08.0.0.0/1-169 платежу по акредитиву № М580/STB та у вимозі від 08 травня 2008 року скерованій за допомогою системи SWIFT ствердило, що станом на 08 травня 2008 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” перед закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за договором кредиту № 8 від 28 квітня 2005 року становила 26710392,43 російських рублів, з якої 26500000,00 російських рублів становила сума непогашеного в строк кредиту; 55751,36 російських рублів -не погашені в строк проценти за використання кредиту; 154641,07 російських рублів -пеня по сумах прострочених платежів. Ця сума заборгованості й була повністю погашена 08 травня 2008 року за рахунок резервного акредитиву № М580/STB шляхом списання акредитиву в сумі 26710392,43 російських рублів.
Кредитний договір № 8 від 28 квітня 2005 року не містить рахунків закритого акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, на які повинні б були перераховуватись кошти з урахуванням призначення платежу за цим договором. Своєю чергою представники публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” не вказали й не надали суду доказів на який рахунок ЗАТ КБ “Приватбанк” банк-емітент МКБ “Москомприватбанк” за вимогою бенефіціара ЗАТ КБ “Приватбанк” перерахував з резервного акредитиву № М580/SТВ кошти в сумі 26710392, 43 російських рублів. Меморіальним ордером №1 від 08 травня 2008 року кошти в сумі 26 710 392,43 російських рублів перераховано з одного рахунку ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»№39006013500022 на інший рахунок ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»№29094829048336. Названий меморіальний ордер за своїм статусом та змістом не може визначати призначення платежу в сумі 26 710 392,43 російських рублів, списаного 08 травня 2005 року за рахунок резервного акредитиву М580/SТВ.
Пунктом 5.2. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року встановлено, що при порушенні позичальником зобов»язань, передбачених п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 7.1. цього договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.
До 08 травня 2008 року включно закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” не зверталось ні до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант", як до боржника, ні до товариства з обмеженою відповідальністю "Промстройізоляція", як до поручителя, з вимогою сплатити вищевказані штрафні санкції. Відповідно, боржник і поручитель не знали про таку вимогу кредитора й в силу закону в них не виникло обов»язку зі сплати означених штрафних санкцій.
Суду не надано жодних належних доказів обліку банком станом на 08 травня 2005 року такої дебіторської заборгованості, яка виникла в товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” до 08 травня 2008 року включно, а саме зобов»язання товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” сплатити банку за договором кредиту № 8 від 28 квітня 2005 року штрафні санкції в загальній сумі 26710392,43 російських рублів, нараховані на підставі п.5.2. договору за порушення п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 7.1. договору з яких:
- 6041756,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.7. кредитного договору № 8 щодо подання банку фінансової інформації не пізніше 15-го числа місяця, що наступає за звітним кварталу -за неподання цієї інформації у другому, третьому і четвертому кварталах 2005 року; за чотири квартали 2006 року; за чотири квартали 2007 року та за 1-й квартал 2008 року;
- 17669512,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.8. кредитного договору № 8 щодо подання банку інформації про цільове використання кредитних коштів не пізніше 15-го числа кожного місяця -за неподання цієї інформації за 5-й, 6-й, 7-й, 8-й, 9-й, 10-й, 11-й, 12-й місяці 2005 року, за 12 місяців 2006 року, за 12 місяців 2007 року, за 4 місяці 2008 року.
- 2650000,00 російських рублів (по 530000,00 російських рублів х 5) за невиконання боржником п.2.2.11. кредитного договору № 8 -неподання банку копій п»яти судових рішень, постановлених у різних судових справах, що мають відношення до виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” зобов»язань за даним кредитним договором № 8;
- 530000,00 російських рублів за невиконання боржником п.7.1. кредитного договору № 8 -неповідомлення банку про зміни складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” та інші зміни, які зареєстровані у червні та в листопаді 2006 року.
Суду також не названо й не надано жодних доказів на підтвердження та в обгрунтування права закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» приймати накази щодо визначення рахунків для зарахування коштів, отриманих по акредитиву у зв»язку із виникненням заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Октант" перед банком по кредитному договору № 8 від 28 квітня 2005 року. Названий кредитний договір такої умови не містить.
Виходячи з викладеного, закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»не вправі було наказом від 08 травня 2008 року зараховувати отримані з резервного акредитиву № М580/STB кошти в загальній сумі 26710392,43 російських рублів ( 26500000,00 російських рублів - сума непогашеного в строк кредиту; 55751,36 російських рублів -не погашені в строк проценти за використання кредиту; 154641,07 російських рублів -пеня по сумах прострочених платежів) в рахунок погашення штрафних санкцій, нарахованих за неподання фінансової документації, відомостей про цільове використання кредитних коштів з відповідною документацією, судових рішень, відомостей щодо зміни правового статусу позичальника, реорганізації, зміни структури складу засновників. Тим більше, що про наявність саме такої заборгованості та її суми закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»не вказувало у вимогах про сплату акредитиву, хоча повинно було це вказати.
Такий обов»язок бенефіціара, яким в даному випадку є закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», випливає як з названих вище приписів Цивільного кодексу України, так і з Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву.
Відповідно до вимог ст.4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву, акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися. Банки жодною мірою не зв'язані і не зобов'язані таким контрактом, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на нього. Відповідно, обов'язок банку здійснити платіж не може бути предметом претензій чи захисту клієнта, що випливають із його взаємовідносин з банком-емітентом чи бенефіціаром. Бенефіціар ні в якому разі не може скористатися для своєї вигоди контрактними відносинами між банками або між приказодателем акредитиву і банком-емітентом. Банк-емітент повинен припиняти будь-які спроби приказодателя акредитиву включити в якості невід»ємної частини акредитива копію основного контракту, проформу накладної і подібні документи.
Відповідно до вимог ст.5 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву банки мають справу з документами, а не з товарами, послугами чи виконанням зобов'язань, до яких можуть відноситися документи.
За визначеннями ст.2 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву Приказодатель - це сторона, на прохання якої виставляється аккредитив; Бенефіціар означає сторону, на користь якої виставлений аккредитив; Належне представлення означає представлення, яке проводиться відповідно з термінами і умовами акредитиву, прийнятними положеннями цих правил і міжнародними стандартами банківської практики; Акредитив означає будь-яку угоду, як би вона не називалась і не визначалась, яка є безвідкличною і являє собою твердий обов'язок банка-емітента заплатити в строк належне представлення; Банк-емітент означає банк, який виставляє акредитив за проханням заявника або від свого власного імені.
Отже, викладені приписи Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву жодним чином не заперечують і не спростовують можливості укладення угоди та відкриття акредитиву в забезпечення виконання зобов'язання за кредитом та погашення кредитної заборгованості за рахунок акредитиву. Названі приписи спростовують й описані вище тлумачення представником заявника пункту 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP-600) щодо прав і обов»язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», який у відносинах з банком-емітентом МКБ “Москомприватбанк” щодо акредитиву № М580/STB має статус бенефіціара, а не банку.
Відповідно до п.1.1. угоди про відкриття акредитиву №580/STB від 29 квітня 2005 року, укладеної між Московським комерційним банком «Московприватбанк»( банк ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промстроізоляція»(принципал), банк зобов'язувався випустити резервний акредитив в забезпечення належного виконання принципалом зобов'язання за договором поруки №8 від 28 квітня 2005 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Промстроізоляція»із закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та товариством з обмеженою відповідальністю „Октант”. В свою чергу, в п. 4 договору поруки №8 від 28 квітня 2005 року передбачено, що в забезпечення виконання своїх обов'язків поручитель зобов'язався виставити акредитив на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» через МКБ «Москомприватбанк»на строк від 28 квітня 2005 року до 13 травня 2008 року.
Тобто обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю «Промстроізоляція», як поручителя перед закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», виник на підставі договору поруки №8 від 28 квітня 2005 року, а відкриття акредитиву здійснювалося в межах виконання зобов'язань згідно п.4 цього договору поруки. Укладення угоди про відкриття акредитиву №580/STB від 29 квітня 2005 року здійснювалося з метою акумуляції МКБ «Московприватбанк» коштів, достатніх для погашення принципалом товариством з обмеженою відповідальністю «Промстроізоляція» заборгованості в межах виконання договору поруки №8 від 28 квітня 2005 року.
Приписи Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву чітко визначають термінологію і такі не давали права закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» (бенефіціару) діяти довільно, на власний розсуд. Зокрема, бенефіціар ( яким за угодою про відкриття акредитиву №580/STB від 29 квітня 2005 року є ЗАТ КБ "Приватбанк"), який отримав за рахунок акредитиву кошти за його належним представленням (відповідно з термінами і умовами акредитиву, прийнятними положеннями цих правил і міжнародними стандартами банківської практики), при зарахуванні цих коштів повинен діяти виходячи із змісту та умов цього «належного представлення».
В даному випадку таким «належним представленням»були вимоги ЗАТ КБ "Приватбанк" (бенефіціара) від 08 травня 2008 року №Г08.0.0.0/1-169 платежу по акредитиву № М580/STB та у вимога від 08 травня 2008 року, скерована за допомогою системи S.W.I.F.T., в яких закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" бенефіціар ствердив, що станом на 08 травня 2008 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” перед закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за договором кредиту № 8 від 28 квітня 2005 року становить 26710392,43 російських рублів, з якої 26500000,00 російських рублів становила сума непогашеного в строк кредиту; 55751,36 російських рублів -не погашені в строк проценти за використання кредиту; 154641,07 російських рублів -пеня по сумах прострочених платежів.
Ця сума заборгованості й була повністю погашена 08 травня 2008 року за рахунок резервного акредитиву № М580/STB шляхом списання акредитиву в сумі 26710392,43 російських рублів.
Отже, перерахування грошових коштів з резервного акредитиву №М580/SТВ на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” є виконанням договору поруки № 8, укладеного 28 квітня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Промстройізоляція", закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк та товариством з обмеженою відповідальністю "Октант". Такий висновок узгоджується також і з приписами Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP -600), які набрали сили з 01 липня 2007 року, в тому числі й зі статтею 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву.
Перерахування грошових коштів з резервного акредитиву № М580/SТВ на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” є належним виконанням договору поруки №8 від 28 травня 2005 року, укладеного між ТОВ «Промстройізоляція», ЗАТ КБ «Приватбанк»та ТзОВ „Октант”, зокрема, оплата поручителем замість основного боржника заборгованості за кредитним договором №8 від 28.04.2005 року. Такий висновок суду жодним чином не суперечить ст. 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву по операціях з акредитивами, оскільки всі сторони дійсно мають справу тільки з документами, зокрема, з вимогами про виконання акредитиву, а не з товарами, послугами та/чи іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть відноситися документи.
З урахуванням викладеного, суму 26710392,43 російських рублів, отриману 08 травня 2008 року за рахунок резервного акредитиву № М580/STB бенефіціар (закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”) відповідно до угоди про відкриття акредитиву №580/STB від 29 квітня 2005 року повинен був зарахувати в рахунок погашення тієї заборгованості, про яку сам вказав у вимогах платежу по акредитиву від 08 травня 2008 року, а саме: 26500000,00 російських рублів - сума не погашеного в строк кредиту; 55751,36 російських рублів -не погашені в строк проценти за використання кредиту; 154641,07 російських рублів -пеня по сумах прострочених платежів.
Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” не мало законних підстав зараховувати означені кошти в рахунок погашення штрафу за неподання фінансової документації, відомостей про цільове використання кредитних коштів з відповідною документацією, судових рішень, відомостей щодо зміни правового статусу позичальника, реорганізації, зміни структури складу засновників.
Доводи публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” щодо правомірності зарахування в односторонньому порядку отриманих згідно акредитиву №М580/STB коштів в рахунок оплати штрафу спростовуються наступним.
Відповідно до п.5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11, 7.1. даного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отримано кредиту. Умовами вказаного кредитного договору не визначено строк, протягом якого позичальник зобов'язаний оплатити нарахований банком штраф. В такому випадку діють правила, встановлені законом.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки умовами кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року не визначений строк оплати позичальником штрафу, нарахованого згідно п.5.2. кредитного договору, тому згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України такий обов'язок у позичальника виникає у семиденний строк від дня пред'явлення банком вимоги про сплату штрафу.
Як вказано вище, у матеріалах справи відсутня вимога банку до боржника про оплату штрафу в розмірі 26891268,00 російських рублів, нарахованого до 08 травня 2008 року на підставі п.5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за невиконання п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11, 7.1. договору, та докази її направлення боржнику. Навпаки, в судовому засіданні представники публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” підтвердили той факт, що вимога про оплату штрафу в загальній сумі 26891268,00 російських рублів за невиконання п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11, 7.1. договору боржникові не направлялася.
Це означає, що станом на дату виконання акредитиву №М580/STB (08 травня 2008 року), у товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” не виникло обов'язку сплатити закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк” 26710392,43 російських рублів штрафу, нарахованого на підставі п.5.2. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року, який складається з 6041756,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.7. договору, 17669512,00 російських рублів за невиконання боржником п.2.2.8. договору, 2650000,00 російських рублів (по 530000,00 російських рублів х 5) за невиконання боржником п.2.2.11. договору,530000,00 російських рублів за невиконання боржником п.7.1. договору.
Частиною 1 ст. 555 Цивільного кодексу України визначено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Відповідно до ч.2 ст. 555 Цивільного кодексу України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Як випливає із вищевказаних норм Цивільного кодексу України, кредитор зобов'язаний надіслати поручителю вимогу про сплату заборгованості, проти якої поручитель має право висунути свої заперечення. Проте в матеріалах справи відсутня вимога публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, адресована поручителю товариству з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція», про оплату штрафу в розмірі 26710392,43 російських рублів, нарахованого до 08 травня 2008 року на підставі п.5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю „Октант” пунктів п.п.2.2.7., 2.2.8., 2.2.11, 7.1. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року, та докази її направлення поручителю.
Представники публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” не заперечили, а підтвердили той факт, що вимога про сплату штрафу в загальній сумі 26710392,43 російських рублів не направлялася поручителю, а лише направлялися письмові вимоги від 30 квітня 2008 року, від 08 травня 2008 року та вимога від 08 травня 2008 року за допомогою системи S.W.I.F.T., про сплату основної суми кредиту, відсотків та пені.
До того ж сума акредитиву була більшою за суму, що зазначена у письмовій вимозі закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” від 08 травня 2008 року та вимозі за допомогою системи S.W.I.F.T., що додатково свідчить про те, що станом на 08 травня 2008 року у боржника, відповідно й у поручителя, був відсутній обов'язок сплатити штраф в загальній сумі 26891268,00 російських рублів. У протилежному випадку, банк мав би виставити вимогу на повну суму акредитиву, чого зроблено не було.
Відтак, закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” в односторонньому порядку неправомірно, без будь-яких на те підстав зарахувало в рахунок погашення штрафу суму 26891268,00 російських рублів, сплачену поручителем товариством з обмеженою відповідальністю «Промстройізоляція»на підставі вимоги закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” №Г08.0.0.0/1-169 від 08 травня 2008 року та вимоги за допомогою системи S.W.I.F.T. за рахунок акредитиву №М580/STB. Про штрафні санкції в загальній сумі 26710392,43 російських рублів, нараховані на підставі п.5.2. договору за порушення п.п. 2.2.7., 2.2.8., 2.2.11., 7.1. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року, нараховані боржнику, тільки й банку було відомо.
Згідно з пунктом 6.1. кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року та додаткових угод № 1 від 07 липня 2005 року та № 2 від 28 вересня 2005 року, даний договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов»язань сторонами за даним договором та виконання умов додаткових угод.
Виходячи з викладених фактичних обставин справи та вимог закону грошове зобов»язання товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” перед закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року та за додатковим угодами зі сплати не погашених в строк 26500000,00 російських рублів кредиту, 55751,36 російських рублів відсотків за використання кредиту, 154641,07 російських рублів пені по сумах прострочених платежів - виконано 08 травня 2008 року шляхом перерахування коштів у загальній сумі 26710392,43 російських рублів з акредитиву №М580/STB.
Належних доказів нарахування і наявності станом на 08 травня 2008 року іншої заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” перед закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року суду не названо й не надано.
Таким чином, з 08 травня 2008 року дію кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року припинено. З цієї ж дати товариство з обмеженою відповідальністю „Октант” не мало жодних зобов»язань за названим договором перед закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк”, перейменованим у публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”, щодо сплати заборгованості, подачі звітів тощо, відповідно й у закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, а надалі в публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, з 08 травня 2008 року відсутні будь-які правові підстави для нарахування та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Октант” будь-яких штрафів, пені за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №8 від 28 квітня 2005 року. Виняток становить тільки відповідальність за порушення кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року, яке мало місце під час дії цього договору в період з 28 квітня 2005 року до 08 травня 2008 року.
Згідно із поданою суду заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство і доданим до заяви розрахунком, вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» станом на 23 жовтня 2009 року становлять 44667640,48 російських рублів, що еквівалентні за курсом НБУ 11589019,32 грн., з яких:
- 31947640,48 російських рублів - заборгованість за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року, а саме: 23114398,54 російських рублів -це заборгованість за кредитом, 2188156,14 російських рублів - це заборгованість за простроченими відсотками; 6645085,80 російських рублів -це заборгованість з пені ;
- 3180000,00 російських рублів - штраф, нарахований відповідно до п. 5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за неподання згідно п.2.2.7. кредитного договору фінансової інформації (балансів, звітів) за період з 08 травня 2008 року по 23 жовтня 2009 року;
- 9540000,00 російських рублів - штраф, нарахований відповідно до п. 5.2. кредитного договору №8 від 28 квітня 2005 року за неподання інформації згідно п.2.2.8. кредитного договору про цільове використання кредиту за період з 08 травня 2008 року по 23 жовтня 2009 року.
Як зазначено вище, у товариства з обмеженою відповідальністю "Октант" до 08 травня 2008 року включно не існувало іншої заборгованості перед закритим акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року ніж, як заборгованість зі сплати не погашених в строк 26500000,00 російських рублів кредиту, 55751,36 російських рублів відсотків за використання кредиту, 154641,07 російських рублів пені по сумах прострочених платежів. Означені суми погашено 08 травня 2008 року за рахунок резервного акредитиву №М580/STB. З цієї ж дати припинено дію кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 року відповідно до п. 6.1., оскільки обов'язки сторін за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року було виконано.
Отже, твердження заявника про існування у боржника станом на 26 жовтня 2009 року заборгованості за кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 року в загальній сумі 44667640,48 російських рублів спростовуються викладеними вище фактичними обставинами справи та приписами закону.
Безпідставними є й твердженням публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про те, що згідно із ст. 574 Цивільного кодексу України його вимоги забезпечені заставою, яка виникла на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 21 травня 2008 року по справі №6/63 за позовом кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою було накладено арешт на майно боржника -туристичний комплекс «Захар беркут», що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Б.Хмельницького, 1, у зв'язку з таким.
За приписами ст.14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ст. 575 Цивільного кодексу України одним із видів застави є іпотека, яка є заставою нерухомого майна.
Відповідно до ч.3 ст. 1 закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно до ч.1 ст. 574 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 3 закону України «Про іпотеку» застава (іпотека) виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною 2 ст. 3 закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Статтею 82 ГПК України передбачено, що при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Відповідно до ст. 86 ГПК України ухвала виноситься в тому випадку, якщо господарський спір не вирішується по суті.
Отже, відповідно до приписів ст. 574 Цивільного кодексу України та ст. 3 закону України «Про іпотеку»застава (іпотека) може виникнути, зокрема, на підставі рішення суду, яке винесено за результатами господарського спору та яке набрало законної сили, та не може виникати на підставі ухвали суду, в тому числі, ухвали про забезпечення позову, якою не вирішується спір по суті. Ухвала про забезпечення позову не може породжувати відносин застави (іпотеки), оскільки вона виноситься тільки на період розгляду судового спору, а не на період повного виконання зобов'язання, і чинним законодавством не передбачено можливості задоволення за рахунок майна, на яке накладено арешт згідно ухвали про забезпечення позову, своїх грошових вимог.
Відтак, ухвала господарського суду Львівської області від 21травня 2008 року по справі №6/63 про забезпечення позову не породжує відносин застави та не дає підстав для окремого внесення вимог ПАТ КБ «Приватбанк»до реєстру вимог кредиторів ТзОВ „Октант” згідно із ч.6 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи наведене, суд відмовляє публічному акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк” у задоволенні його грошових вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант", заявлених у провадженні справи про банкрутство.
Враховуючи наведене, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640,48 рос. рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 11 589 019,32 грн., та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю „Октант”, як таких, що забезпечені заставою майна боржника.
Керуючись ст.ст.5, 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст.86, 11-12 ГПК України, суд-
Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»у визнанні заявлених у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» кредиторських вимог до боржника в сумі 44 667 640,48 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 11 589 019,32 грн. та у включенні суми 44 667 640,48 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 11 589 019,32 грн. в реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Октант», як таких, що забезпечені заставою майна боржника.
Суддя Гриців В.М.