29.05.2023 Єдиний унікальний номер 186/173/23
Провадження №2/205/1922/23
29 травня 2023 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Ільїчової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 28.05.2011 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації шлюбів та народжень юстиції Луганської області, актовий запис №123944. Від подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , 2011 року народження. Кожний з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв'язку з цим, шлюбні стосунки були фактично припинені. Вважає, що шлюб між ними є лише формальним, оскільки особисті відносини між ним та відповідачем вже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє нормальне спілкування. Продовжувати такі шлюбні відносини він не бажає. Вважає також, що настання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. На підставі викладеного просив шлюб між ними розірвати.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 року справу направлено до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2023 року було відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою ним було подано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, на електронну адресу суду від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення. Просила залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у Луганській області зроблено відповідний актовий запис №50 від 28.05.2011 року та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що фактично шлюбні відносини між сторонами припинені. За цей час сторони не дійшли згоди щодо примирення. Спору про поділ майна та визначення місця проживання дитини між сторонами немає.
Як вбачається з наведених сторонами обставин, сторони не мають наміру відновити сімейні стосунки, у зв'язку із чим суд вважає, що подальше сімейне життя та збереження сім'ї неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням задоволення позовних вимог позивача та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, а саме в сумі 496,20 гривень, інша частка у розмірі 50 відсотків сплаченого судового збору, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.
Керуючись ст.ст.141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №50, розірвати.
Прізвище відповідачу після розірвання шлюбу залишити без змін, ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 496,20 гривень, відповідно до квитанції № 0.0.2837239967.1 від 30.01.2023 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
Суддя О.О.Костромітіна