Заводський районний суд м. Запоріжжя
69106 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2782/23
Провадження №: 2-н/332/554/23
02 червня 2023 р. м.Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги управління багатоквартирним будинком,
встановила:
До суду надійшла заява Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги управління багатоквартирним будинком за місцем проживання: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 по 01.04.2023 року, яка складає 16440,12 грн, з підстави не виконання боржниками своїх зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до приписів статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає із моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин.
Із заяви та доданих до неї документів поданих до суду вбачається, що КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги управління багатоквартирним будинком за місцем проживання: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 по 01.04.2023 року, яка складає 16440,12 грн, що за межами трирічного строку позовної давності. Отже, такі вимоги можуть бути вирішені лише у позовному провадженні (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Крім того, як вбачається із відповіді департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 7991_04-47 від 29.05.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.12.2018 року по теперішній час.
В той же час, заявником до заяви не надано доказів на підтвердження користування ОСОБА_2 наданими послугами за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.11.2017 по 03.12.2018, та відповідно виникнення права вимоги до останньої.
Тобто, з наявних матеріалів справи убачається, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості включають обставини споживання послуг боржником ОСОБА_2 за вказаною адресоюв період з 01.11.2017 по 03.12.2018. Отже, встановлені обставини щодо місця надання послуги у розрахунковому періоді не підтверджують безспірність самого стягнення заборгованості та виникнення права грошової вимоги у заявленому розмірі до боржника ОСОБА_2 , адже матеріали заяви, крім іншого, не містять доказів щодо права власності чи іншого речового права у боржника відносно нерухомого майна (та якого саме), як об'єкта надання послуги.
При цьому, слід звернути увагу заявника на особливості розгляду заявлених вимог в порядку наказного провадження, які розглядаються в безспірному порядку та у разі неможливості підтвердження виникнення права вимоги законодавцем передбачені процесуальні наслідки, зокрема визначені ч.8 ст.165 ЦПК України. Наразі, зазначені у заяві обставини та докази щодо наявності у боржника договірних відносин, фактичне надання та споживання за цим договором відповідних послуг та неналежне виконання його умов однією із сторін, можуть бути предметом дослідження під час розгляду заявлених вимог в порядку спрощеного позовного провадження про стягнення заборгованості.
Пунктом 8 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами заяви безспірно не підтверджується право вимоги до боржників, до яких заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості, у видачі судового наказу слід відмовити та роз'яснити заявнику його право звернутись з такими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст.166 ЦПК, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163,165,166, 260 ЦПК України, суддя,-
постановила:
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги управління багатоквартирним будинком, - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О.М.Погрібна