Справа № 309/1807/23
Провадження № 1-кс/309/301/23
01 червня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023071050000247 щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України ,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт, який був накладений на надувний гумовий човен зеленого кольору.
На обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що 24.04.2023 ухвалою слідчого судді у справі №309/1807/23 в межах даного кримінального провадження накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 .
На сьогоднішній день слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснено огляд човна, на який накладено арешт, а тому потреби у його подальшому зберіганні у Хустському РУП немає. Окрім того, слідчим здійснено огляд надувного човна біля русла р. Тиса застосуванням відеозйомки.
У своєму клопотанні ОСОБА_3 просить передати йому на відповідальне зберігання гумовий човен, на який був накладений арешт відповідно до ухвали слідчого суддів від 24.04.2023 р.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився. У своєму клопотанні ОСОБА_3 просить суд провести розгляд клопотання без його участі.
Слідчий ОСОБА_4 (яким подавалося клопотання про арешт майна) у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явився слідчий, та адвокат фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши суть клопотання про скасування арешту майна, дослідивши матеріали справи та долучені до клопотання документи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 24.04.2023 ухвалою слідчого судді у справі №309/1807/23 в межах даного кримінального провадження накладено арешт на гумовий човен, який належить ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Нормами абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Слідчий суддя вважає, що арешт було накладено обґрунтовано, оскільки вищезазначене майно згідно ст. 98 КПК України визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. На даний момент проводиться досудове розслідування, а тому підстав для скасування арешту на надувний човен на даний час відсутні.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За наведених обставини суд вважає за можливе задоволити клопотання ОСОБА_3 , а саме передати вилучене у нього майно на відповідальне зберігання.
Відповідно до ст. 388 КК України розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
У зв'язку з цим, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність попередження ОСОБА_3 про таку відповідальність.
Керуючись ст.ст.2, 22, 100, 174, 372, 376 КПК України слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023071050000247 щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України - задоволити .
Частково скасувати арешт на надувний гумовий човен зеленого кольору, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Хустського районного суду від 24.04.2023 року передавши його на відповідальне зберігання ОСОБА_3 до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність, яка передбачена ст. 388 КК України.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хустський районний суд Закарпатської області.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1