79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.09.10 Справа№ 26/40
За позовом: відкритого акціонерного товариства "Кінескоп" (надалі -Кінескоп), м. Львів,
до відповідача:релігійної організації "Релігійний центр свідків Єгови в Україні" (надалі -Організація), м. Львів-Брюховичі,
третя особа 1:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,
третя особа 2:товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння розвитку спорту" (надалі -Центр), м. Львів,
про: усунення перешкод в доступі до майна та визнання за позивачем права державної власності з правом повного господарського відання на майно банкрута.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Піщухін М.К. -ліквідатор,
відповідача:Черниченко К.О. -дов. від 06.08.2010 р.,
Карпов В.Ю. -дов. від 04.03.2009 р.,
Кобель І.М. -дов. від 04.03.2009 р.,
третя особа 1:Жуган І.О. -дов. Від 11.01.2010 р. №18-11-00003,
третя особа 2:Дудяк Р.А. -дов. від 19.05.2010 р.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства "Кінескоп" до релігійної організації "Релігійний центр свідків Єгови в Україні", за участю третіх осіб: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння розвитку спорту", про усунення перешкод в доступі до майна та визнання за позивачем права державної власності з правом повного господарського відання на майно банкрута.
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.10.2008 р. №7/268 у задоволенні позову відмовлено, захід до забезпечення позову, вжитий ухвалою від 25.09.2007 р. -скасовано. Зазначене рішення мотивовано тим, що поняття цілісного майнового комплексу включає не лише об'єкти нерухомості, а й комунікації, обладнання та все інше, що є складовою об'єкту та забезпечує його функціонування. Трактування позивачем цілісного майнового комплексу як сукупності окремих об'єктів без урахування інженерних та інших комунікацій не відповідає визначенню цілісного майнового комплексу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 р. №7/268 апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано Управлінське бюро Релігійної організації Свідків Єгови в Україні (код ЄДРПОУ 20819222) усунути перешкоди ВАТ "Кінескоп" (код ЄДРПОУ 20834701) в процесі справи про банкрутство №2/264, що пов'язані з доступом до майна банкрута, яке знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі вул. Львівська, 64, а саме: будинок дерев'яний - 4 шт.; льодівня з овочезбереженням; димова труба; мережі радіофікації; лінії зв'язку; системи зовнішніх трубопроводів води; системи зовнішніх трубопроводів каналізації; системи електричного освітлення; басейн; нагрівна канава стоку дощових вод; тенісні корти; футбольне поле, озеленення та насадження та реалізації даного майна для погашення кредиторських вимог. Визнано за ВАТ ”Кінескоп” право державної власності з правом повного господарського відання на майно що знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Брюховичі, вул. Львівська, 64, а саме: будинок дерев'яний - 4 шт.; льодівня з овочезбереженням; димова труба; мережі радіофікації; лінії зв'язку; системи зовнішніх трубопроводів води; системи зовнішніх трубопроводів каналізації; системи електричного освітлення; басейн; нагрівна канава стоку дощових вод; тенісні корти; футбольне поле; озеленення та насадження.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009 р. №7/268 касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд.
Ухвалою Верховного суду України від 26.11.2009 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2009 р. №7/268.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2010 р. №26/40 (7/268) справу призначено до розгляду на 26.03.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Розпорядженням заступника голови суду від 13.07.2010 р. справу №26/40 (7/268) передано для подальшого розгляду судді Риму Т.Я. у зв'язку з хворобою судді Деркача Ю.Б.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов біржового контракту №310н/98 від 04.06.1998 року неправомірно заволодів майном, що належить державі на праві власності, а позивачу -на праві господарського відання, а саме: будинок дерев'яний - 4 шт.; льодівня з овочезбереженням; димова труба; мережі радіофікації; лінії зв'язку; системи зовнішніх трубопроводів води; системи зовнішніх трубопроводів каналізації; системи електричного освітлення; басейн; нагрівна канава стоку дощових вод; тенісні корти; футбольне поле, озеленення та насадження та реалізації даного майна для погашення кредиторських вимог. Оскільки відповідач не визнає такого права за позивачем, просить визнати право державної власності з правом повного господарського відання за собою на зазначене майно.
Відповідач повністю заперечив проти позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки Майно в натурі не існує. Відповідач скористався своїм правом власності та розпорядився належним йому майном та знищив його. На місці колишніх об'єктів знаходяться нові, які створені відповідачем. В судових засіданнях відповідачем неодноразово подавалися письмові пояснення стосовно кожного окремо виду спірного майна та просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа 1 в судовому засіданні 08.09.2010 р. пояснила, що не може надати інформації, витребуваної судом, оскільки така може знаходитися лише у Фонді державного майна України.
Третя особа 2 надала пояснення, з яких убачається таке. У відповідності до умов біржової угоди №Н-117-8 від 04.09.2008 р. Товариство набуло право власності на майно колишнього табору відпочинку "Юність" за адресою: м. Львів, вул. Львівська, 62, а саме: 1) Спальний корпус інв.№66, 2) Будинок Дерев'яний інв.№33625, 3) Будинок Дерев'яний інв.№40469, 4) Будинок Дерев'яний інв.№42145, 5) Будинок Дерев'яний інв.№42155, 6) Льодовня з овочезбереження інв.№15800, 7) Димова труба металева інв.№376, 8) Мережі радіофікації інв.№99, 9) Лінії зв'язку інв.№104, 10) Система зовнішніх трубопроводів води інв.№36760, 11) Система зовнішніх трубопроводів каналізації інв.№36761, 12) Система електричного освітлення інв.№36771, 13) Басейн інв.№00623, 14) Нагрівна канава стоку дощових вод інв.№00624, 15) Тенісний корт інв.№00625, 16) Тенісний корт інв.№00626, 17) Футбольне поле інв. № 00627, 18) Зелені насадження інв. № 00628. Рішеннями господарського суду Львівської області від 04.09.2008 р. №15/265 та від 21.07.2009 р. №22/148, які набрали законної сили, підтверджено дійсність цього договору та визнано право власності за Товариством на спірне майно.
В судових засіданнях клопотання про продовження строку розгляду справи не заявлялося.
В судовому засіданні 08.09.2010 р. представником відповідача заявлялися такі клопотання:
- про відкладення розгляду справи для надання можливості представити додаткові письмові пояснення стосовно тлумачення поняття цілісного майнового комплексу;
- про призначення виїзного засідання суду з метою встановлення факту наявності чи відсутності в натурі майна, що є предметом спору;
- про призначення правової експертизи з метою правового тлумачення поняття цілісного майнового комплексу як об'єкта продажу за біржовим контрактом №310н/98 від 04.06.1998 року.
Суд відхилив подані клопотання відповідача з огляду на таке. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд звертає увагу відповідача та інших учасників судового процесу, що строк розгляду справи спливає, а сам відповідач мав усі можливості для заявлення таких клопотань до часу проведення цього судового засідання. Незважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості представити додаткові пояснення стосовно тлумачення поняття цілісного майнового комплексу, у цьому ж судовому засіданні самим відповідачем відповідні письмові пояснення були долучені до матеріалів справи.
Що стосується призначення правової експертизи, то в додаток до наведеного вище суд зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. У той же час тлумачення змісту правових норм здійснюється і сторонами у справі, і іншими учасниками судового процесу, і судом. Тому необхідності у проведення такої експертизи нема. Крім того, відповідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судове експертизу" судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Таким чином, не може бути предметом дослідження правові норми чи положення договору. Аналогічна позиція відображена і в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 р. №02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи". Так, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу" та статті 41 Господарського процесуального кодексу України дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, протиріч чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна.
Стосовно клопотання про призначення виїзного судового засідання, то таке також є необґрунтованим, оскільки його проведення не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України. Статтею 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання таких доказів. Така процесуальна дія не є ідентичною виїзному судовому засіданню. Крім того, рішеннями господарських судів визнано за третьою особою 2 право власності на спірне майно, а тому необхідності в задоволенні клопотання відповідача нема.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
За Кінескопом було зареєстровано право власності на споруди санаторію-профілакторію "Юність", про що Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видано свідоцтво про право власності від 20.03.1998 р., серія КММ №003181.
Між Кінескопом та Організацією укладено біржовий контракт №310н/98 від 04.06.1998 р. (надалі -Контракт). За умовами цього контракту продавець (позивач у справі) продав, а покупець (відповідач у справі) купив цілісний майновий комплекс профілакторію "Юність", що знаходиться за адресою: Львівська область, с.м.т. Брюховичі, вулиця Львівська, 62.
До складу майнового комплексу увійшли: спальний корпус (А І - загальною площею 1'127,2 кв. м); бювет мінеральних вод (А II - загальною площею 34,7 кв. м); будівля лікувально-санаторного призначення (А III - загальною площею 121,4 кв. м); адміністративний корпус (А IV - загальною площею 77,6 кв. м); бальнеологія (А V - загальною площею 380,3 кв. м); будівля складу (А VI - загальною площею 92,9 кв. м); котельня (Б-1 - загальною площею 199,6 кв. м); їдальня (В-1 - загальною площею 798,4 кв. м); клуб (Г-2 - загальною площею 474,9 кв. м); спальний будиночок (Д-1 - загальною площею 78,3 кв. м); лікувальний корпус (Ж-2 - загальною площею 480,2 кв. м); сауна (3-1 - загальною площею 200,9 кв. м); будівля тиру (більярдна) (К-2 - загальною площею 157,3 кв. м); прохідна (Л-1 - загальною площею 45,5 кв. м); будівля насосної станції (М-1 - загальною площею 13,9 кв. м); будівля насосної станції (Н-1 - загальною площею 16,7 кв. м); літній театр (О-1 - загальною площею 569,6 кв. м); незавершене будівництво спального корпусу (загальною площею 4173,0 кв. м); водонапірна башта (об'єм бака -25 куб. м); артезіанські свердловини (3 шт.).
Між Товариством та Кінескопом укладено біржову угоду №Н-117-8 договір купівлі-продажу від 02.07.2008 р. За цією угодою Товариство купило у Кінескопа майно, а саме: 1) Спальний корпус інв.№66, 2) Будинок Дерев'яний інв.№33625, 3) Будинок Дерев'яний інв.№40469, 4) Будинок Дерев'яний інв.№42145, 5) Будинок Дерев'яний інв.№42155, 6) Льодовня з овочезбереження інв.№15800, 7) Димова труба металева інв.№376, 8) Мережі радіофікації інв.№99, 9) Лінії зв'язку інв.№104, 10) Система зовнішніх трубопроводів води інв.№36760, 11) Система зовнішніх трубопроводів каналізації інв.№36761, 12) Система електричного освітлення інв.№36771, 13) Басейн інв.№00623, 14) Нагірна канава стоку дощових вод інв.№00624, 15) Тенісний корт інв.№00625, 16) Тенісний корт інв.№00626, 17) Футбольне поле інв. № 00627, 18) Зелені насадження інв. № 00628.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.09.2008 р. №15/265 повністю задоволено позов Товариства до Кінескопа, визнано дійсною біржову угоду №Н-117-8 договір купівлі-продажу від 02.07.2008 р. Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 р. №15/265 провадження за касаційною скаргою відповідача припинено. Рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2008 р. №15/265 набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.07.2009 р. №22/148 відмовлено у задоволенні первісного позову Кінескопа про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, повністю задоволено зустрічний позов Товариства та визнано за ним право власності на майно колишнього табору відпочинку "Юність" за адресою: м. Львів, вул. Львівська, 62, а саме: 1) Спальний корпус інв.№66, 2) Будинок Дерев'яний інв.№33625, 3) Будинок Дерев'яний інв.№40469, 4) Будинок Дерев'яний інв.№42145, 5) Будинок Дерев'яний інв.№42155, 6) Льодовня з овочезбереження інв.№15800, 7) Димова труба металева інв.№376, 8) Мережі радіофікації інв.№99, 9) Лінії зв'язку інв.№104, 10) Система зовнішніх трубопроводів води інв.№36760, 11) Система зовнішніх трубопроводів каналізації інв.№36761, 12) Система електричного освітлення інв.№36771, 13) Басейн інв.№00623, 14) Нагірна канава стоку дощових вод інв.№00624, 15) Тенісний корт інв.№00625, 16) Тенісний корт інв.№00626, 17) Футбольне поле інв. № 00627, 18) Зелені насадження інв. № 00628. Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 р. №22/148 провадження за касаційною скаргою відповідача припинено. Рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2009 р. №22/148 набрало законної сили.
Таким чином, зазначеними вище рішеннями господарських судів, які набрали законної сили, визнано право власності за Товариством на майно, що є предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як установлено судом, Товариство набуло право власності на спірне майно на підставі біржової угоди №Н-117-8 договору купівлі-продажу від 02.07.2008 р., що підтверджено рішеннями господарського суду Львівської області від 04.09.2008 р. №15/265 та від 21.07.2009 р. №22/148, які набрали законної сили. За таких обставин позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судові витрати залишаються за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 08.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010 р.
Суддя Рим Т.Я.