вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" травня 2023 р. Cправа № 902/236/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс", 02125, місто Київ, вул. Шимановського Віталія, будинок 2/1, офіс 104, ідентифікаційний код юридичної особи 44103421
до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал", 24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вул. Привокзальна, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 32721820
про стягнення 3 242,38 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Цулаія Г.З., згідно ордеру (у режимі відеоконференції)
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 20.02.2023 року надійшла позовна заява № 1002/2 від 13.02.2023 (вх. № 235/23 від 20.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" про стягнення 99 573,78 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 року про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі: 96 331,40 гривень заборгованості за не оплачену електричну енергію, 3 058,85 гривень пені та 183,53 гривень 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 27.02.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/236/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2023 року об 11:00 год.
28.03.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № 2703/1 від 27.03.2023 (вх. № 01-34/2857/23 від 28.03.2023) у якому останній повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 96 331,40 гривень, на підтвердження сплати заборгованості просив долучити додані до клопотання платіжні доручення про сплату заборгованості у цій частині, провадження у справі закрити щодо стягнення 96 331,40 гривень основного боргу з поверненням сплаченого при поданні позову судового збору пропорційно вказаній сумі, в решті позовні вимоги задовольнити, з покладення судових витрат пропорційно вказаним вимогам на відповідача та стягнути з відповідача 15 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
28.03.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 28.03.2023 (вх. № 01-34/2869/23 від 28.03.2023) про вступ у справу.
28.03.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 28.03.2023 (вх. № 01-34/2870/23 від 28.03.2023) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою від 28.03.2023 судом відкладено підготовче засідання у справі № 902/236/23 на 25.04.2023 о 10:00 год.
28.03.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 01-34/2877/23 від 28.03.2023) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
28.03.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 28.04.2023 (вх. № 01-34/2880/23 від 28.03.2023) про розгляд справи за відсутності представника позивача, закриття підготовчого провадження у справі № 902/236/23, призначення справи до розгляду по суті, задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог.
24.04.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № 233-4 від 21.04.2023 (вх. № 01-34/3900/23 від 24.04.2023) про розгляд справи за відсутності представника позивача, закриття підготовчого провадження у справі № 902/236/23, призначення справи до розгляду по суті, задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог.
На визначену судом дату 25.04.2023 у судове засідання представники учасників справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені ухвалою суду від 28.03.2023, яку їм було надіслано на повідомлені сторонами суду електронні адреси.
Ухвалою від 25.04.2023 року судом задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" та закрито провадження у справі № 902/236/23 в частині стягнення 96 331,40 гривень заборгованості на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
З урахуванням закриття судом провадження в частині вимог про стягнення 96 331,40 гривень основного боргу, предметом розгляду є вимоги про стягнення 3 242,38 гривень, у тому числі 3 058,85 гривень пені, 183,53 гривень 3% річних та відшкодування судових витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 25.04.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/236/23, призначено справу № 902/236/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 23.05.2023 об 11:00 год.
22.05.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 01-34/4905/23 від 22.05.2023) про підтримання клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 25.04.2023 року, яку було надіслано на відому суду електронну адресу відповідача та його представника.
Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких інших заяв, клопотань не надходило.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи та подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав щодо стягнення 3 242,38 гривень, у тому числі 3 058,85 гривень пені, 183,53 гривень 3% річних та відшкодування судових витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, просив їх задовольнити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 23.05.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення. Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" про стягнення 99 573,78 гривень заборгованості, у тому числі: 96 331,40 гривень заборгованості за не оплачену електричну енергію, 3 058,85 гривень пені та 183,53 гривень 3% річних.
Ухвалою від 25.04.2023 року судом закрито провадження у справі № 902/236/23 в частині стягнення 96 331,40 гривень заборгованості.
Таким чином предметом розгляду є вимоги про стягнення 3 242,38 гривень, у тому числі 3 058,85 гривень пені, 183,53 гривень 3% річних та відшкодування судових витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 року про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення своєчасної оплати за виконані роботи.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень по суті заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 655 від 14.04.2021.
30 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Вапнярка водоканал" (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 28.11.2022-11Е про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) (т. 1 а.с. 15-25).
Згідно пунктів 1.1., 1.2. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами за взаємною згодою сторін, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, абз.3,4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії", які затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312 (далі - ГІРРЕЕ). та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії визначено в обсязі 50000 кВт*год. відповідно до додатку 3 до договору "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чам)".
Згідно пункту 2.3. договору строк постачання електричної енергії: з дати, зазначеної в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, до 31.12.2022 року.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна цього договору становить 255 000,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.), у тому числі ІІДВ- 42500,00 грн. (сорок дві тисячі грн. 00 коп.). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.2. договору).
Згідно пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1. договору).
Згідно підписаної сторонами заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Вапнярка водоканал" приєдналось до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції постачальника: "Комерційна пропозиція № ПВЦ - Індивідуальна комерційна пропозиція". Початок постачання - з 01.12.2022 року (т. 1 а.с. 26).
Положеннями додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 (Комерційна пропозиція) (т. 1 а.с. 28-31) у розділі 2 "Ціна" визначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить: 5,10 гри. з ПДВ (4,25 грн. без ПДВ).
У розділі 4 "Спосіб оплати" передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем по факту, протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку. Розмір оплати визначається за даними, що надані споживачем, або оператором системи розподілу (оператором комерційного обліку), згідно приладів обліку електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Оплата здійснюється на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, зазначений у договорі.
Відповідно до розділу 6 "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" Комерційної пропозиції оригінал рахунку надається особисто представнику споживача або направляється поштою та електронною поштою на адреси, обумовлені сторонами у тексті договору або додаткових угодах до нього до 10-го числа місця наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки визначені у рахунку, але не більше 10 календарних днів від дати його отримання.
За умовами пункту 2 розділу 13 "Інші умови" інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, здійснюється шляхом направлення відповідної інформації: або через особистий кабінет на офіційному сайті постачальника у мережі Інтернет, або засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднанні до умов договору, або СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднанні до умов договору, або в центрі обслуговування споживачів.
Згідно додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 (Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем) сторонами погоджено плановий обсяг електроенергії на грудень 2022 року - 50 000 кВт*год (т. 1 а.с. 32).
Договір та всі додатки до нього спільно підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, підписи яких скріплені печатками сторін.
На виконання умов договору, протягом грудня 2022 року, як вбачається із спільно підписаного сторонами акту № 00000001408 приймання-передачі електричної енергії, позивач поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 32 614 кВт*год. на суму 166 331,40 грн. (т. 1 а.с. 33).
Як вбачається із матеріалів справи позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату (електрична енергія) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 року № 1343 (т.1 а.с. 34).
Згідно вказаного рахунку відповідачу нараховано за спожиту електричну енергію до сплати 166 331,40 гривень.
Вказані рахунок та акт позивачем, згідно розділу 13 Комерційної пропозиції було надіслано відповідачу 09.01.2023 року засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднанні до умов договору (т.1 а.с. 35, 26).
У відповідь відповідачем 11.01.2023 надіслано позивачу гарантійний лист № 5 у якому ним зазначено, що станом на 11.01.2022 року заборгованість за електропостачання становить 475 819,80 гривень, КВЕП "Вапнярка водоканал" просить відтермінувати сплату рахунків за листопад та грудень 2022 року та гарантує оплату суми боргу за електроенергію в термін до 31.05.2023 року.
Як вбачається із наданих позивачем копій платіжних доручень (т. 1 а.с. 59-62) оплата за спожиту електроенергію відповідачем здійснювалась наступним чином: згідно платіжного доручення № 71 від 02.02.2023 року сплачено 30 000,00 гривень, № 74 від 08.02.2023 року - 30 000,00 гривень, № 76 від 10.02.2023 року - 10 000,00 гривень, № 91 від 17.02.2023 року - 20 000,00 гривень, № 103 від 27.02.2023 року - 10 000,00 гривень, № 121 від 03.03.2023 року - 10 000,00 гривень, № 136 від 10.03.2023 року - 10 000,00 гривень, № 142 від 14.03.2023 року - 30 000,00 гривень, № 147 від 15.03.2023 року - 20 000,00 гривень, № 38 від 15.03.2023 року - 6 331,40 гривень.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленої електроенергії, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 3 058,85 гривень пені, 183,53 гривень 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідача 3 242,38 гривень, у тому числі 3 058,85 гривень пені та 183,53 гривень 3% річних, нарахованих з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Абзацом 1 пункту 3.1.5 глави 3.1 розділу ІІІ Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних вебсайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 3.1.7. глави 3.1. розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV Правил).
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 п. 4.19. розділу IV Правил).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за отриману електроенергію належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на виставлення позивачем відповідачу 09.01.2023 рахунку на оплату поставленої електроенергії у розмірі 166 331,40 гривень, оплата відповідачем мала бути здійснена, відповідно до розділів 4, 6 комерційної пропозиції, протягом 10 календарних днів від дати отримання рахунку, тобто з 10.01.2023 по 19.01.2023 включно, тоді як відповідачем було здійснено оплату за договором 02.02.2023 року на суму 30 000,00 гривень, 08.02.2023 року - 30 000,00 гривень, 10.02.2023 року - 10 000,00 гривень, 17.02.2023 року - 20 000,00 гривень, 27.02.2023 року - 10 000,00 гривень, 03.03.2023 року - 10 000,00 гривень, 10.03.2023 року - 10 000,00 гривень, 14.03.2023 року - 30 000,00 гривень, 15.03.2023 року - 20 000,00 гривень, 15.03.2023 року - 6 331,40 гривень (т. 1 а.с. 59-62).
Враховуючи, що відповідач своєчасно не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлену електроенергію, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу № 28.11.2022-11Е від 30.11.2022 року в частині повної та своєчасної сплати заборгованості.
Таким чином матеріалами справи підтверджується допущення відповідачем прострочення у виконанні грошового зобов'язання.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 058,85 гривень пені та 183,53 гривень 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами розділу 7 "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.
Як вбачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок здійснено у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення за період з 20.01.2023 по 09.02.2023 на суму боргу 106 331,40 гривень. Загальна сума нарахованої позивачем пені становить 3 058,85 гривень.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені, що нарахована на заборгованість за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума пені у розмірі 3 058,85 гривень є арифметично вірною.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 3 058,85 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних суд враховує таке.
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова ВП ВС від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.
Як вбачається із розрахунку 3% річних здійсненого позивачем, розрахунок 3% річних здійснено за період з 20.01.2023 по 09.02.2023 на суму боргу 106 331,40 гривень. Сума нарахованих позивачем 3% річних становить 183,53 гривень.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3% річних в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що сума 3% річних нарахована вірно, а відтак позовна вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 183,53 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом враховано, що контрозрахунку, доказів, які спростовують розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідачем суду не надано.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 3 242,38 гривень, у тому числі 3 058,85 гривень пені та 183,53 гривень 3% річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду з позовом про стягнення 99 573,78 гривень позивачем згідно платіжного доручення № 1379 від 10.02.2023 сплачено судовий збір у сумі 2684,00 гривень.
Оскільки провадження у справі в частині стягнення 96 331,40 гривень ухвалою суду від 25.04.2023 було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, судом повернено заявнику 2596,50 гривень судового збору.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги щодо стягнення 3 242,38 гривень задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 87,50 гривень покладаються на відповідача.
При розгляді справи по суті, до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено усне клопотання про намір подати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. З урахуванням наведеного, питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід призначити до розгляду у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" (24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вул. Привокзальна, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 32721820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (02125, місто Київ, вул. Шимановського Віталія, будинок 2/1, офіс 104, ідентифікаційний код юридичної особи 44103421) 3 242,38 гривень (три тисячі двісті сорок дві гривні, 38 копійок) заборгованості, у тому числі 3 058,85 гривень пені, 183,53 гривень 3% річних та 87,50 гривень (вісімдесят сім гривень, 50 копійок) cудових витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 06 червня 2023 року о 14:30 год. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, (4-й поверх, зал № 9).
5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п'ять днів після ухвалення рішення суду. Зобов'язати позивача у цей же строк надіслати копії вказаних доказів відповідачу у справі, докази відправлення надати суду.
6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: позивача - gaze.energo@gmail.com, представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - vapvodokanal555@ukr.net, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
1 - до справи;
2 - позивачу, 02125, місто Київ, вул. Шимановського Віталія, будинок 2/1, офіс 104; gaze.energo@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - відповідачу, 24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вул. Привокзальна, будинок 28; vapvodokanal555@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_2.